Газета Прикарпатська правда

Skip to content

Tue05222012

Останні новини:

Рівність перед законом

Тайны наших гор

За рік мінус 145 000

Під депутатським "дахом"

Кабмін: біля небезпечної межі чи закономірність

Back Аналітика

Політика

Що за рекордним урожаєм

П'ятниця, 02 грудня 2011, 00:00

Перегляди: 60

1
2
3
4
5

(1 Проголосувало)

Назавжди канули в Лету часи, коли запашні буханці й булочки навіть найвищого сорту були доступні найбіднішим верствам населення, зокре ма й бомжам. Адже політика тодішньої влади сприяла ціновій стабільності. А з проголошенням нашої незалежності її різко порушено – хліб став надійним джерелом доходу одних і засобом збіднення інших.

Чи сприятиме він стабільності цін на хлібобулочні виро би як у державі загалом, так і в нашому регіоні зокрема .

Рекорд. Його за урожаєм зернових установлено в Україні у цьому році – перекрито, при чому вперше за роки незалеж ності, рубіж 1990го. Саме він вва жається відправною точкою по врожай ності, яка тоді становила 51 мільйон тонн зернових. У цьому році, як стверджує Мінагро політики, їх зібрано 54 ! мільйони тонн. Таким чином повністю вибито козир з рук того бізнесу від хліба, який витки цін на хліб та хлібобулочні вироби досить часто пов'язував з недостатньою кількістю зер на. Та це, як свідчить аналіз за попередні роки, не причина, а своєрідний дурман, з допомогою якого присипляли споживачів. Наша новітня історія багата фактами, коли бізнес від зернових створював на вколо продукції з них ажіотаж. Широко розгортаючи пропаганду про ніби їх об маль, накручував ціни. Співвітчизники, немаючи реальної інформації, запасали ся дорожчими продуктами. Аж згодом виявлялося, що не було для нього жодних підстав.

Яскравою ілюстрацією є недавні пере петії з гречкою. Ніколи за роки незалеж ності так різко не стрибали на неї ціни вгору. Хоч її було вдосталь для тоді неве ликих потреб споживачів, бізнес зумів переконати співвітчизників: мовляв, хто не запасеться її крупою, то залишиться без неї, адже склади порожні. І люди за пасалися, хоч ціни зростали в геомет ричній прогресії. Аби знизити ажіотаж, уряду довелося терміново просити допомоги аж у китайсь ких виробників гречки. А після того, коли звідти привезли значну її кількість, з'ясу валося, що її непотрібно. Та бізнес, який безконтрольно діяв на гречаному ринку, зробив свою чорну справу збагатився за рахунок витрушування гаманців простих співвітчизників. Важко прогнозувати, на якій продукції, пов'язаної із зерновими, він тепер нагріє руки, адже дорідний врожай забезпечено з усіх їх видів. Як стверджує той же Міна грополітики, більшу частину цьогорічно го рекордного за роки незалежності вро жаю становить пшениця – 2223 мільйони. Її предостатньо як для власних по треб, так і експорту. Набагато більше маємо зерна куку рудзи – 20 мільйонів тонн. У цьому році було значно збільшено під неї площі.

Тай погода сприяла підвищенню врожаю. "Прибутковість кукурудзи в минулому році була досить високою й посіви її розшири ли" – пояснив директор консалтингової компанії "Про Агро" Микола Верницький. Хороші врожай дали ячмінні лани 8,5 мільйона тонн. Маємо достатньо тоіж ж гречки, гороху та інших культур. Тож нема жодних підстав створювати навколо них ажіотаж. Та користуючись надто низькою гласністю доробку трударів, які займа ються зерновими, бізнес може знайти для нього лазівку. Таким чином підірвати зу силля влади щодо наведення порядку, адже вибори в парламент не за горами. І можуть знайтися політичні сили, щоб здобутки подати, як зло. Ціни. Вони насамперед хви люють споживачів продукції. Її покупців мало цікавить ситуація з вро жаєм зернових, їх переробкою чи техно логією… Вони мріють про одне: аби їх гаманці відповідали цінам на ринках і в різних маркетах. Бо ж добробут оцінюється не рекордним врожаєм, а за купівельною спроможністю населення. Вона впродовж нашої незалежності до сить низька – стрибки інфляції часто ви переджали поповнення гаманців надбав ками до платні й пенсій. Що стосується хліба, то прогноз М.Вер ницького не обнадійливий. Мовляв, він дешевшати не буде. "Це соціальний про дукт, ціна на який є предметом домовле ностей між виробниками і місцевими вла дами, – сказав він.

– Ціна на хліб росте приблизно на 10 відсотків у рік, відповідно з інфляцією". Та наша новітня історія спростовує висновок цього директораспеціаліста. Все залежить від ситуації в регіонах. Пре достатньо є фактів, коли в умовах низь кого врожаю ціна буханця була стабільною. І, навпаки, вона стрибала вго ру, коли, здавалося, не було для цього жодних підстав. Все залежало від рівня турботи влади про своїх виборців. Там, де бізнес від хліба діяв безконтрольно і в тепличних умовах, він солідно підлату вався за рахунок постійних накруток цін. Важко прогнозувати, ростиме чи ні, як буханець на дріжджах, ціна на нього в умовах цьогорічного рекордного врожаю. Тим більше, що деякі дрібніші фермери висловлюють думку навіть про не вигідність високого врожаю. Поши рюється така з них: мовляв, завдяки по годі добре вродило навіть в тих, хто особ ливо не тратив гроші на добрива, але знижують їх дохід низькі закупівельні ціни зерна. Виходить, на їх думку, парадокс: ціни на зерно не повинні, знижуватися, а на буханець – зростати. І нема в державі служби, яка б, вивчивши ситуацію, на основі її аналізу спростувала подібні чут ки або їх підтвердила.

Адже відсутність реальної інформації породжує різні до мисли, які підривають віру у владу, знецінюють зусилля, завдяки яким досяг нуто рекордного врожаю. Більше того, через її брак уже почали поширюватися чутки іншого характеру про зерновий голод врожаю2012. Мов ляв, через суху осінь втрати озимини бу дуть досить високими. Насправді нічого страшного не відбувається, а в крайньо му випадку, де вони пропадуть, пересіяти ярим зерном, якого предостатньо. Спроможність. Щодо бу ханця, то його купівельна спро можність населення вона впро довж нашої незалежності знач но гірша, ніж у часи, які в " демо кратичних" колах прийнято на зивати важкими і тоталітарно командними. Тож порівняйте: за те перішню стандартну пенсію можна купи ти майже 300 буханців, а за тодішню в старі часи – у 2,5 раза більше. Нинішні властьмущі уникають таких співставлень, а якщо й до них вдаються, то обмежують ся, як правило, періодом 193233 років і важким часом після війни, коли госпо дарка в Україні, через усю територію якої прокотилися фашистські полчища, почи налася майже з нуля. В усі наступні періоди хліб достойно цінили, особливо в часи, які нині назива ють застійними.

У багатьох їдальнях, особливо робітничих, акуратно порізаний хліб лежав на підносах на обідніх столи ках. Такого й поняття не було, як по чорному за нього здирати. Влада, особ ливо верхніх ешелонів, присікала всяку наживу на хлібі й робила все для того, щоб ціна на нього на внутрішньому ринку була стабільною. У верхах хліб часто називають з вели кої букви і використовували різні засоби, щоб підняти престиж його і виробників. Ось як починається цікава книга "Цілина" відомого в той час Генсека союзної ком партійної спільноти Леоніда Блежнєва, котрий, до речі, як у свій час перший секретар ЦК Компартії Казахстану, вніс вагомий вклад у освоєння дати не займа них цілинних земель.

"Є хліб – буде і пісня… Недарма так говориться. Хліб завжди був найваж ливішим продуктом, мірилом усіх ціннос тей. І в наш час великих науковотехнічних досягнень він є першоосновою життя на родів. Люди вирвалися в Космос, підко рюють ріки, моря, океани, оволодівають енергією атома, а хліб залишається хлібом". Досі неперевершеною є картина "Хліб", хоч написана ще в 1949 році, про фесора Київського художнього інститу ту, тричі лауреата державної премії СРСР, лауреата державної премії України імені Т.Г.Шевченка, Героя України Тетяни Яб лонської. Подібний перелік щодо прищеп лення любові до хліба і сприяння тому, аби він сповна був доступний навіть найбіднішим верствам населення, мож на продовжити. А тепер тодішні порядки повністю засуджено, а хліб досить часто стає політичним мірилом. Причому, навіть в часи високого врожа, ціни на вироби із зернових установлюють такі, які кому хо четься. А страждають споживачі. Підлататися можна не за рахунок вис нажених цінами простих споживачів. Не давно нардепи і уряд зняли обмеження на експорт зерна в зарубіжжя, крім ячме ню. Попит на збіжжя зростатиме. Адже ряд держав, зокрема, Саудівська Аравія відмовилася від власного його вироб ництва. Адже за нафту, по видобутку якої ця країна в числі світових лідерів, може що завгодно виторгувати. Є держави, на самперед, Австралія, які постраждали від природних катаклізмів. Їм, ох, як потрібна значна кількість хліба.

Словом, якщо погаздівському, а не поздирнецькому розпорядитися рекорд ним врожаєм, то можна за рахунок нього значно повнити казну держави і статки бізнесу від хліба. Причому, без накруток на нього цін на вітчизняному ринку. На світлині: картина “Хліб” Т. Яб лонської. У 1950 році цей твір був пред ставлений до Державної премії СРСР, а в 1958 році отримав Бронзову медаль на Всесвітній виставці в Брюсселі.

Петро ПИРОЖУК.

Останні статті: