Газета Прикарпатська правда

Tue05222012

Back Аналітика Політика Зірка в калюжі

Зірка в калюжі

Зірка в калюжіЯ хочу жити у правовій незалежній Україні. І тому управляти нею мають мудрі, чесні, високоморальні українці(патріоти, які люблять свій народ, свою землю, на якій зросли, яка виховала їх у повазі й любові до всього рідного і святого. Щоб ми, українці, відкритими очима подивилися на реалії в нашій українській державі. Тому викликаю на словесну дуель пристрасних захисників Юлії Тимошенко.
Недавно прочитала в одній з газет інтерв'ю з народною артисткою Ніною Матвієнко. "Боюсь, щоб вони її не отруїли". Хочу вас заспо коїти: не плачте і не побивайтеся над гіркою долею Ю. Тимошенко, що вона бідненька, така тендітна мусить у тюрмі сактак себе обслу жити і навіть косу доводиться самій заплітати. Що ж вона за героїня, яка у скрутній ситуації зовсім без помічна? А ви кажете, що нам варто приклад із неї брати. Не бійтеся, з нею нічого не трапиться, ніхто її не отруїть.
Вона – не Ющенко, бо потрібна Москві, як повітря, і Кремль не залишить її у біді. Не закликайте, пані Матвієнко, народ на Майдан захищати її. Захи щати треба Україну від рабства, зради і пристосуванців, бо втрати мо незалежну державу. Всі ми пам'ятаємо передвиборчі гасла: "Вона – це Україна!". От тільки запи тання, яка Україна? Це, в першу чергу, сім'я. Чи звучить там ук раїнська мова, яку, клянеться Юля, дуже любить. А хто в її родині нею розмовляє? Чи подбала вона про нашу культуру, на ниві якої ви пра цюєте? Не подбала і не дбатиме, бо, як висловилася ще у 2005 році, що вона людина "російської культури". Правдиво її охарактеризував покійний правозахисник, довголітній в'язень сумління, глибоко віруюча людина Іван Гель в "УМ": для Ю. Тимошенко Україна – це полігон для наживи, а українці – сіра біомаса. Тільки не кажіть, пані Ніно, що ви безкорисливо підтримували її перед виборами, бо ніхто в те не повірить, Усіх вас вона щедро нагородила. Люди з Черкащини просили, щоб не присилала їм артистів, а гроші відда ла на пам'ятник Василю Симоненку. Та де там, навіщо їй якісь там пам'ят ники. її однопартійці в Полтаві кілька разів викидали хрест, де повинен стояти пам'ятник славному гетьма ну України Іванові Мазепі.
Хіба вона не знала про цей злочин? Знала. Знала та мовчала. Мовчала і тоді, коли на дружній нам грузинський народ посунула Москва. Аж тоді, коли всі держави засудили агресію Москви, особливо Україна на чолі з президентом В. Ющенком, зрештою, їй нікуди було діватися, обережно, щоб не образи ти своєї покровительки, сказала, що Грузія повинна бути цілісною. Як же терпів тоді грузинський народ! Та що їй до людського горя. Вона безсердечна гординя, яка закохана в себе і страждає манією велич ності. Понад усе хоче слави і влади. Не терпить критики, відразу мстить. Чи може така людина бути очільни ком держави, приносити щастя своєму народові? Звичайно, ні. Чи хтось бачив її з сім'єю на концертах або інших культурних за ходах? Чи провідала будинкисиро тинці? Чи поцікавилася, як живуть ті бідні діти, чи допомогла їм і своїм прикладом показала, як треба лю бити Бога, рідний край?
Чи згадала і вшанувала наших героїв, які відда ли свої життя в ім'я України? Чи знає вона, як під час Кенгірського повстання загинуло понад 500 в'язнів, переважно жінок? Та подія сколихнула весь світ. У Чикаго є відділ Союзу українок під назвою "500 героїнь Кенгіру". Я підтримую з ними тісний зв'язок. Вони у 2004 році вшановували пам'ять тих ге роїнь, збирали кошти, привезли нам і адресно від них допомогу. Моя то варишка з ІваноФранківська інвалід Ганна Линецька отримує персональ ну пенсію від нашого президента В. Ющенка. А ви, пані Ніно, навіть ніко ли не згадали про них у своїх піснях. Ви знайшли собі кумира – "героїню Тимошенко, мученицю, страдальни цю", якій співали оди. Як сумно і бояче. За що ж вони вмирали? Хіба за те, щоб усякі негідники, які мали зовсім інші завдання, а саме: як догодити Москві, як нейтралізувати президента Ющенка, як посіяти роз брат у нашій Україні. Це все мусила робити хитро, доволі конспіратив но, а на людях показати, що все робить на благо України. Треба сказати, що спланований кремлівський проект разом з Яну ковичем вони виконали блискуче. Кожен із них вніс свій вагомий доро бок. Як писав киянин П. Симчак у статті "А козачкато заслана" в "УМ". А як оцінити такий факт, коли Ю. Тимошенко вдруге стала прем'єр міністром, сказала, що за два роки вона виплатить усі заощадження вкладникам і армія буде про фесійною. А якщо не виконає тих обіцянок, то складе свої повнова ження.Того не зробила. Виходить, слово як горобець. Хіба так чинить посадовець найвищого рангу?
Таким людям вірити не варто. Якось по радіо слухала пере дачу про видавництво книг і вза галі про розвиток культури в Україні й почула цікаву фразу, яку сказала доктор, здається Любанова: "Якщо людина кожен тиждень купує собі нову сукню, будьте певні, що книжки вона не купить". Над тим варто замисли тись. А ось нещодавно знову радіо передало новину, що пан Томенко закликає, щоб партія "Наша Україна" виключила зі своїх лав нашого президента (бо він таки наш), якщо хоче ввійти в опозицію. Яка зухвалість! Зу пиніться, авантюристи. Ми вам кажемо не діждетесь! Видно, добре злякалися, що дух козаць ких вольностей у В. Ющенка підніме народ і не дасть себе загнати в ярмо. Запам'ятайте, всі лакеї, манкурти, безхребетні плазуни, що України вам уже ніколи ніхто не віддасть. Ми пе режили тяжкі випробування, страждання і таки вистояли і при Божій помочі вибороли омріяну Незалежність і вам занапастити її не дамо.
Дуже шкода, що ще одна зірка на українському небосхилі впала в калюжу, яку сама собі приготувала (маю на увазі Н. Матвієнко). Це трагедія для Ук раїни. Але думаю, що вона зро зуміє, що зробила зле. Будемо просити Бога, щоб простив їй той гріх. Щодо В. Ющенка, то він пе ребуває під опікою Божої Ма тері. В Зарваниці під час святої літургії блаженнійший патріарх УГКЦ Любомир поблагословив його і подарував образ Зарва ницької Божої Матері. Вона по криє його і всю родину від усіля кого зла своїм чесним омофо ром, бо він потрібний нації, за нього моляться багато людей, а всі стріли, спрямовані в нього зі сторони наших недругів, обер нуться на них. Це треба пам'ята ти. Дуже болить серце, що так багато крові пролилося (я втра тила майже всю велику родину, і таких сімей десятки тисяч), а воленьки справжньої досі нема. Тому вважаю своїм святим обов'язком (поки ще живу, бо залишилося нас, на жаль, дуже мало) донести до людей ту страшну жорстоку правду і роз повісти, що робили з нами ті не люди, зайдиокупанти. Після Кенгірського повстан ня ми, шість дівчат, опинилися у закритій тюрмі в Кургані.
Там зустрілися з дівчатамистрайка рями з Норильська. Серед них була естонка Аста Тофрі. Вона сказала таке: "Я схиляюся пе ред вашим українським наро домгігантом, велетнем духу, що він, голодний, замучений, у рваній одежі, зумів піднятися сам і повести за собою інші народи проти спільного ворога більшо вицькокомуністичного тирана. Особливо дивує героїзм ваших дівчат. Як вони безмежно люб лять свій рідний край, як завзято захищають його. Я впевнена, що ваша Україна буде вільною і пре красною. Вона має своїх добрих дітей, які готові вмерти за неї". Так напророчила нам та чес на і добра дівчина з Естонії. І ви, пані Матвієнко, рівняєте їх зі своєю "героїнею Тимошенко".,Та побійтесь Бога. Вони вмирали за вас, за Україну. А за що си дить Тимошенко? Де ж її ге роїзм? Що вона залишить по собі?
Вам варто над тим задума тися. Пам'ятайте, що колись із могил почуєте докір тих, що вми рали за вас. Що ж тоді скаже ваша совість? Але це вже ваша проблема. Господи, прости мені. Ти кажеш, що й ворога треба любити, а я не можу змусити себе на такий великий благо родний вчинок. Я не хочу по мсти. Хочу, щоб ті, котрі роблять нам кривду, покаялися і більше не грішили. Хочу, щоб Тимошен ко звільнили зпід арешту, але вона має відповісти перед наро дом і перед Богом за всі свої недобрі гріховні вчинки. А їх у неї багато.
Марія ПЕТРОЩУК- КУШПЕТА. Політв'язень, учасник Кенгірського повстання -член всеукраїнської координаційної ради Союзу українок. Сокаль, Львівська область.

 


Останні статті:
Попередні статті:

Цікава стаття? Поділіться нею з іншими:

Додати коментар


Захисний код
Оновити


Prykarpatska pravda
© 2010-2011. Газета «Прикарпатська правда». Всі права захищено.
При повному або частковому використанні матеріалів сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на джерело «Прикарпатська правда»
Рейтинг сайтів прикарпаття Український рейтинг TOP.TOPUA.NET