На прохання наших читачів передруковуємо роздуми прем'єрміністра Російської Федерації В.Путіна, опубліковані 04.10.2011 року в газеті "Известия в Украине".

1 січня 2012 стартує найважливіший інтеграційний проект – Єдиний економічний простір Росії, Білорусії та Казахстану. Проект, що є, без перебільшення, історичною віхою не тільки для трьох наших країн, а й усіх держав на пострадянському просторі. Шлях до цього непростий і часом звивистий. Він почався двадцять років тому, коли після краху Радянського Союзу було створено Співдружність Незалежних Держав. За вели ким рахунком була знайдена та модель, яка допомогла збе регти міріади цивілізаційних, духовних ниток, що об'єднують наші народи. Зберегти виробничі, економічні, інші зв'язки, без яких важко уявити наше життя.

Можна порізному оцінювати ефективність СНД, нескінчен но розмірковувати про його внутрішні проблеми, нереалізо вані очікуваннях. Але важко сперечатися з тим, що Співдружність залишається незамінним механізмом, що доз воляє зближувати позиції й виробляти єдину точку зору на ключові проблеми, які стоять перед нашим регіоном, і прино сить зриму, конкретну користь усім його учасникам.

Більше того, саме досвід СНД дозволив нам запустити багаторівневу і різношвидкісну інтеграцію на пострадянсько му просторі, створити Союзну державу Росії і Білорусі, Організацію Договору про колективну безпеку, Євразійське еко номічне співтовариство, Митний союз і, нарешті, Єдиний еко номічний простір. Характерно, що в період світової фінансової кризи, яка змусила держави шукати нові ресурси для економічного зро стання, інтеграційні процеси отримали додатковий імпульс. Ми об'єктивно підійшли до того, щоб серйозно модернізувати принципи нашого партнерства як у СНД, так і в інших регіональ них об'єднаннях. І сконцентрували свою увагу передусім на розвитку торговельних і виробничих зв'язків. Мова йде про перетворення інтеграції в зрозумілий, привабливий для гро мадян і бізнесу, стійкий і довгостроковий проект, що не зале жить від перепадів поточної політичної та будьякої іншої кон'юнктури. Саме таке завдання ставилося при створенні в 2000 році ЄврАзЕС. І в кінцевому рахунку, саме логіка тісного, взаємовигідного співробітництва, розуміння спільності стра тегічних національних інтересів привели Росію, Білорусь і Казахстан до формування Митного союзу. 1 липня 2011 на внутрішніх кордонах трьох наших країн був знятий контроль за пересуванням товарів, що завершило формування повноцінної єдиної митної території з ясними перспективами для реалізації найбільш амбітних ділових ініціатив. Тепер від Митного союзу робимо крок до Єдиного економічного простору.

Створюємо колосальний ринок з більш як 165 мільйонами споживачів, з уніфікованим законодавст вом, вільним пересуванням капіталів, послуг і робочої сили. Принципово важливо, що ЄЕП буде базуватися на узгод жених діях у ключових інституційних галузях – у макроеко номіці, забезпеченні правил конкуренції, у сфері техрегла ментів і сільськогосподарських субсидій, транспорту, тарифів природних монополій. А потім – і на єдиній візовій та міграційній політиці, що дозволить зняти прикордонний контроль на внутрішніх кордонах. Тобто творчо застосувати досвід Шен генських угод, які стали благом не тільки для самих євро пейців, а й всіх, хто приїжджає працювати, вчитися чи відпочивати в країни ЄС. Додам, що тепер не потрібне технічне облаштування 7 тис. км російськоказахстанського кордону. Більше того, створюються якісно нові умови для нарощування прикордонного співробітництва.

Для громадян зняття міграційних, прикордонних та інших бар'єрів, так званих "трудових квот" означатиме можливість без всяких обмежень вибирати де жити, отримувати освіту, працювати. Крім того, значно збільшуємо обсяг товарів для особистого споживання, які можна ввозити безмитно, тим самим позбавляючи людей від принизливих перевірок на мит них постах. Широкі можливості відкриваються і для бізнесу. Кажу про нові динамічні ринки, де діятимуть єдині стандарти та вимоги до товарів і послуг, причому в більшості випадків уніфіковані з європейськими. Це важливо, оскільки нині всі ми переходи мо на сучасні техрегламенти, і узгоджена політика дозволить нам уникнути технологічних розривів, тривіальної несумісності продукції. Більш того, кожна з компаній наших країн у будь якій державі члені ЄЕП фактично буде користуватися всіма перевагами вітчизняного виробника, включаючи доступ до держзамовленнях і контрактів. Природно, щоб закріпитися на такому відкритому ринку, бізнесу належить працювати над своєю ефективністю, знижу вати витрати, вкладати ресурси в модернізацію. Споживачі від цього тільки виграють. Разом з тим можемо говорити і про початок цієї "конку ренції юрисдикцій", про боротьбу за підприємця. Адже кожен російський, казахський, білоруський бізнесмен отримує право вибирати в якій з трьох країн йому реєструвати свою фірму, де вести справи, де займатися митним оформленням ван тажів. Це серйозний стимул для національних бюрократій зайнятися вдосконаленням ринкових інститутів, адміністра тивних процедур, поліпшенням ділового та інвестиційного клімату. Словом, усувати ті "вузькі місця" і прогалини, до яких раніше не доходили руки, удосконалювати законодавство відповідно до кращої світової та європейської практики. Свого часу європейцям знадобилося 40 років, щоб пройти шлях від Європейського об'єднання вугілля і сталі до по вноцінного Євросоюзу.

Становлення Митного союзу і ЄЕП йде набагато динамічніше, оскільки враховує досвід ЄС та інших регіональних об'єднань. Ми бачимо їх і сильні й слабкі сторони. І в цьому наша очевидна перевага, що дозволяє уникнути помилок, не допустити відтворення різного роду бюрократич них навісів. Також знаходимося в постійному контакті з провідними бізнесасоціаціями трьох країн. Обговорюємо спірні питання, враховуємо конструктивну критику. Зокрема, дуже корисним було обговорення на Діловому форумі Митного союзу, який пройшов у Москві в липні цього року. Повторю: дуже важливо, щоб громадськість наших країн, підприємці сприймали інтеграційний проект не як верхівкові бюрократичні ігри, а як абсолютно живий організм, хорошу можливість для реалізації ініціатив і досягнення успіху. Так, в інтересах бізнесу вже прийнято рішення розпочати кодифікацію правової бази Митного союзу і ЄЕП, щоб учасни кам економічного життя не доводилося пробиратися через "ліс" численних абзаців і статей. Для роботи їм буде достатньо всього лише двох базових документів – Митного кодексу і Кодифікованого договору з питань Митного союзу і ЄЕП. З 1 січня 2012 року в повному форматі запрацює і Суд ЄврАзЕС. Звертатися до нього щодо всіх фактів, пов'язаних з дискримінацією, порушенням правил конкуренції та рівних умов ведення бізнесу, зможуть не тільки держави, але й учасники економічного життя. Принципова особливість Митного союзу і ЄЕП – це на явність наддержавних структур. До них також повною мірою належить така базова вимога, як мінімізація бюрократичних процедур і націленість на реальні інтереси громадян. На наш погляд, повинна підвищуватися роль комісії Мит ного союзу, яка вже тепер наділена значними повноваження ми. На нині їх близько сорока, а надалі – вже в рамках ЄЕП буде більше ста. У тому числі це повноваження на прийняття низки рішень з конкурентної політики, техрегламентів, суб сидій.

Вирішувати такі складні завдання можна тільки шляхом створення повноцінної, постійно діючої структури – компактнї, професійної та ефективнї. Тому Росія висунула пропозицію створити Колегію КТС за участю представників держав "трійки", які працюватимуть як незалежні, міжнародні чиновники. Будівництво Митного союзу і Єдиного економічного про стору закладає основу для формування в перспективі Євразійського економічного союзу. Одночасно відбуватиметь сяі поступове розширення кола учасників Митного союзу і ЄЕП за рахунок повноцінного підключення до роботи Киргизії й Таджикистану. Ми ставимо перед собою амбітне завдання: вийти на на ступний, більш високий рівень інтеграції – до Євразійського союзу. Якими нам бачаться перспективи і контури цього проекту? Поперше, мова не йде про те, щоб у тому чи іншому вигляді відтворити СРСР. Наївно намагатися реставрувати чи копіюва ти те, що залишилося в минулому, але тісна інтеграція на новій ціннісній, політичній, економічній основі – це веління часу. Ми пропонуємо модель потужного наднаціонального об'єднання, здатного стати одним з полюсів сучасного світу і при цьому грати роль ефективної "зв'язки" між Європою і динамічним АзіатськоТихоокеанським регіоном. У тому числі це означає, що на базі Митного союзу і ЄЕП необхідно перейти до більш тісної координації економічної та валютної політики, створити повноцінний економічний союз. Додавання природних ресурсів, капіталів, сильного людсь кого потенціалу дозволить Євразійському союзу бути конку рентоспроможними в індустріальній і технологічних перего нах, у змаганні за інвесторів, за створення нових робочих місць і передових виробництв. І поряд з іншими ключовими гравцями і регіональними структурами – такими як ЄС, США, Китай, АТЕС забезпечувати стійкість глобального розвитку.

Подруге, Євразійський союз послужить свого роду цент ром подальших інтеграційних процесів. Тобто формувати меться шляхом поступового злиття існуючих структур Митно го союзу, Єдиного економічного простору. Потретє, було б помилкою протиставляти Євразійський союз і Співдружність Незалежних Держав. У кожної з цих структур своє місце і своя роль на пострадянському просторі. Росія спільно з партнерами має намір активно працювати над вдосконаленням інститутів Співдруж ності, насиченням її практичного порядку. Зокрема, мова йде про запуск в СНД конкретних, зрозумілих, привабливих ініціатив та спільних програм. Наприклад, у сфері енергетики, транспорту, високих технологій, соціального розвитку. Великі перспективи у гуманітар ного співробітництва в науці, культурі, освіті, у взаємодії у сфері регулювання ринків праці, створення цивілізо ваного середовища для трудової міграції. Нам дістала ся велика спадщина від Радянського Союзу – це й інфраструктура, і сформована виробнича спеціалізація, і загальний мовний, науковокультурний простір. Спільно використовувати цей ресурс для розвитку – в наших спільних інтересах. Крім того, переконаний, що економічною основою Співдружності повинен стати максимально лібералізо ваний торговий режим. З ініціативи Росії у рамках її головування в СНД в 2010 році – був підготовлений проект нового Договору про зону вільної торгівлі, що базується, до речі, на принципах Світової організації торгівлі та націлений на повномасштабне зняття різного роду бар'єрів.

Розраховуємо на серйозний прогрес в узгодженні позицій за Договором у ході чергового засідання Ради глав урядів СНД, яке відбудеться зовсім скоро. Почетверте, Євразійський союз – це відкритий про ект. Ми вітаємо приєднання до нього інших партнерів, насамперед країн Співдружності. При цьому не зби раємося когось квапити або підштовхувати. Це має бути суверенне рішення держави, продиктоване вла сними довгостроковими національними інтересами. Тут хотів би торкнутися однієї, на мій погляд, дуже важливої теми. Деякі наші сусіди пояснюють небажання брати участь у просунутих інтеграційних проектах на постра дянському просторі тим, що це нібито суперечить їх європейському вибору. Вважаю, що це помилкова роз вилка. Ми не збираємося ні від кого відгороджуватися і будькому протистояти. Євразійський союз будувати меться на універсальних інтеграційних принципах як невід'ємна частина Великої Європи, об'єднаної єдиними цінностями свободи, демократії та ринкових законів. Ще в 2003 році Росія і ЄС домовилися про формуван ня спільного економічного простору, координації пра вил економічної діяльності без створення наднаціональ них структур. У розвиток цієї ідеї ми запропонували європейцям разом подумати про створення гармонійної спільноти економік від Лісабона до Владивостока, про зону вільної торгівлі і навіть більш просунутих форм інтеграції.

Про формування узгодженої політики у сфері промисловості, технологій, енергетики, освіти та науки. І, нарешті, про зняття візових бар'єрів. Ці пропозиції не повисли в повітрі їх детально обговорюють європейські колеги. Тепер учасником діалогу з ЄС стане Митний, а в подальшому і Євразійський союз. Таким чином, вход ження в Євразійський союз, крім прямих економічних вигод, дозволить кожному з його учасників швидше і на більш сильних позиціях інтегруватися в Європу. Крім того, економічно логічна і збалансована система парт нерства Євразійського союзу і ЄС здатна створити ре альні умови для зміни геополітичної та геоекономічної конфігурації всього континенту і мала б безсумнівно позитивний глобальний ефект. Нині очевидно, що світова криза, яка вибухнула в 2008 році, носила структурний характер. Досі бачимо її гострі рецидиви. Корінь проблем – у накопичиних гло бальних дисбалансах. При цьому дуже складно йде процес вироблення посткризових моделей глобального розвитку. Наприклад, зупинився Дохійський раунд, є об'єктивні складності і всередині СОТ, серйозну кризу відчуває сам принцип свободи торгівлі та відкритості ринків.

На наш погляд, виходом може стати вироблення спільних підходів, що називається, "знизу". Спершу всередині сформованих регіональних структур – ЄС, НАФТА, АТЕС, АСЕАН та інших, а потім – через діалог між ними. Саме з таких інтеграційних "цеглинок" може скластися більш стійкий характер світової економіки. Приміром, два найбільших об'єднання нашого конти ненту – Євросоюз і Євразійський союз, що формується, засновуючи свою взаємодію на правилах вільної торгівлі та сумісності систем регулювання, об'єктивно, в тому числі й через відносини з третіми країнами і регіональ ними структурами, здатні поширити ці принципи на весь простір – від Атлантики до Тихого океану. На простір, який буде гармонійним за своєю економічною приро дою, але поліцентричний з точки зору конкретних ме ханізмів та управлінських рішень. Потім буде логічно почати конструктивний діалог про принципи взаємодії з державами АТР, Північної Америки, інших регіонів.

У зв'язку з цим зазначу, що Митний союз Росії, Білорусі й Казахстану вже почав переговори про ство рення зони вільної торгівлі з Європейською асоціацією вільної торгівлі. На порядку форуму АТЕС, який пройде через рік у Владивостоці, важливе місце займуть теми лібералізації торгівлі, зняття бар'єрів на шляху еко номічного співробітництва. Причому Росія просуватиме загальну, узгоджену позицію всіх учасників Митного союзу і ЄЕП. Таким чином, наш інтеграційний проект виходить на якісно новий рівень, відкриває широкі перспективи для економічного розвитку, створює додаткові конкурентні переваги. Таке об'єднання зусиль дозволить нам не просто вписатися в глобальну економіку і систему торгівлі, а й реально брати участь у процесі вироблення рішень, які задають правила гри і визначають контури майбутнього. Переконаний, створення Євразійського союзу, ефек тивна інтеграція – це той шлях, який дозволить його учасникам зайняти гідне місце в складному світі XXI століття. Тільки разом наші країни здатні увійти в число лідерів глобального зростання та цивілізаційного посту пу, домогтися успіху і процвітання.