Тепер від чиновників різного рівня стане значно легше одержати публічну інформацію. Закон про доступ до неї недавно вступив у силу. Та чи зможуть співвітчизники більш спрощено спілкуватися з тими, хто біля керма влади – великої й малої?
Принаймні на кращі стосунки її структур із співвітчизниками орієнтує закон про доступ до публічної інформації

СТРОКИ. Досі в багатьох владних структурах на інфор мацію, яка не має жодної дер жавної таємниці, нерідко на кладали табу. Зізнаюся, навіть журналісту не завжди легко її одержати. На одні дані потрібен дозвіл владного начальства, на інших – грифи лише для службо вого користування. Через відстуність реальної піблічної інформації досить час то створюється вакуум. Його заповнюють різні недобросовісні речники. Владнокишенькові хвалять режим за ті справи, де навіть неблагополучно. А його огульники критикують за паро стки нового й прогресивного. Таким чином створюється інфор маційний хаос, яким, на жаль, переповнена новітня історія як України загалом, так і нашого регіону зокрема. Нове законодавство повин но сприяти, насамперед, змен шенню тієї “секретної” інфор мації, яка в кожній цивілізованій державі відома широкому зага лу. Це, насамперед, стосується використання бюджетних кош тів. Адже тепер, в основному, відомо, скільки їх заплановано й витрачено по домінуючих стат тях – від утримання лікарень до шкіл. А от дані про те, яку частку бюджету “з’їдають” чиновники загалом обласної адміністрації та ради і такі ж структури в рай онах за сімома замками. Зреш тою, скільки йде коштів на утри мання сільських рад, багато з яких нині займаються “великою” політикою, а не проблемами, які хвилюють селян.

А для вирішення ряду з них не треба жодних асигнувань. Зішлюся бодай на один приклад, який характерний для Прикар паття. Склалося так, що в підгірському селі свого дитинст ва не був понад п’ять років. Приїхавши сюди на минулі Ве ликодні свята, аж прихворів від побаченого. Річку, що протікає через усе село й з якої колись мама черпала воду для домаш нього вжитку, а в спеку її береги “обліплювали” дітлахи, перетво рено в помийну яму. Якщо ко лись в її плесах стаями плавали риби, то тепер не побачив жод ного їх хвоста. Тодішня сільська влада ви магала від селян берегти, як зіни цю ока, річку від забруднень. А нинішня таким “дріб’язком” не займається. Не вдалося, на жаль, дізнатися, скільки вона “відстібає” грошей з бюджету за таку роботу. Очевидно, немало. Якраз із подібної інформації знімає табу новий закон. Тепер на запит співвітчиз ників у виконавчі структури відповіді чиновників не треба чекати місяць, як досі, а лише п’ять днів. Якщо ж від одержа них даних залежить життя й здо ров’я людини, то протягом двох діб. Передбачена й відповідаль ність за ненадання у визначений термін публічної інформації. Співвітчизник, не одержавши її, може подати в суд, де відпо відального за зволікання надан ня інформації чиновника можуть оштрафувати до 850 гривень. Досі й подібної кари не передба чалося, бо й взагалі не існувало такого поняття, як “доступ до публічної інформації”.

АКТУАЛЬНІСТЬ. Одним з авторів цього досить актуаль ного закону є нардепБЮТі вець Андрій Шевченко. Він, мабуть, краще, ніж інші автори, знає, до яких плачевних нас лідків призводило приховуван ня інформації про роботу та рішення суб’єктів владних повно важень. Яскравою ілюстрацією є діяльність його теперішньої політичної шефині Юлії Тимо шенко в часи її прем’єрства. Найвища серед інших полі тиків і чиновників тодішня май стерність Юлії Володимирівни видавати чорне за біле, прихо вування реальних даних про си туацію в країні сприяло тому, що значна частина співвітчизників пов’язувала негаразди, які тоді зростали, як снігова лавина, не плодом діяльності найвищих владних команд, а ледь не ка рою пришельців з космосу. Лише після того, як Ю. Тимошенко про грала президентські перегони, стало відомо про “доробок” її команди. А він був просто ката строфічний – нова влада одер жала порожню казну, величезні борги, високий рівень корупції.

Такий агрегатний показник, як ВВП, “досяг” за 2009 рік падіння майже 15 відсотків. Він був найгірший серед країн колиш ньої союзної спільноти. А про мислове виробництво скороти лося аж на 22 відсотки. У жалюгідному становищі опинилися за час її прем’єрства фінанси країни – державний борг виріс втричі. Такого не було за всю історію незалежності Ук раїни. А золотовалютні резерви країни, без врахування кредитів МВФ, зменшилися у три рази. Якраз через тодішню відсутність незалежної публічної інформації ці провали приховувалися. На томість широко рекламувався популістський галас про розбу дову держави. Недопущенню подібних по милок теперішнім режимом сприятиме, безперечно, новий закон. Адже ним встановлено, що “обов’язковому оприлюднен ню суб’єктами владних повно важень підлягають: інформація про діяльність суб’єктів владних повноважень”. Причому, доступ до публічної інформації має здійснюватися таким чином – через ЗМІ та в офіційних друко ваних виданнях, надання даних за запитами, розміщення ма теріалів на офіційному вебсайті в мережі Інтернет, їх надання через інформаційні служби суб’єктів владних повноважень. Орієнтує закон на зменшен ня закритої інформації. Її можна буде одержати всім, хто нею ціка виться, подавши запит у мініс терство, облдержадміністрацію, мерію чи інші органи влади. Адже досі доходило до парадоксу: на кладали табу навіть на дані про те, на якій частці колись орних земель тепер гуляють будяки.

КАДРИ. Багато заявників не довіряють органам місцевої влади, а тому “штурмують” центральні. Сюди, безперечно, зросте й кількість звернень щодо надання інформації з відповідних питань. “За нашими підрахунка ми, потік звернень тепер зросте на порядок, – говорить Денис Іванеско – керівник головного управління доступу до публічної інформації адміністрації прези дента. – Якщо раніше пресслуж ба президента в середньому відповідала на 80100 листів за місяць, то тепер розраховують одержувати по 2025 запитів за день”. Якщо в адміністрації прези дента збільшують кількість чи новників, які займатимуться за питами, то в Кабміні, наприклад, хочуть обійтися без додаткових кадрів.

Ось що розповів його прессекретар Віталій Лук’янен ко: “Роботу розподілять між існу ючими підрозділами, – підкрес лив він. – Якими будуть канали для звернень громадян (розділ на сайті, пошта і так далі) буде вирішено на нараді секретаріату Кабміну. Є різні ідеї, в тому числі – інтерактивне спілкування між громадянами і чиновниками”. У Генпрокуратурі теж не пла нують набирати нові кадри. Гла ва пресслужби цього відомства Юрій Бойченко пояснив, що в них “є відділ по роботі зі звернен нями громадян, він же буде пра цювати із запитами”. Користуючись наданим зако ном правом щодо публічної інформації, будуть, безперечно, запити, для відповіді на які потрібно обробити велику кіль кість інформації. Тож у п’ятиден ний строк для відповіді можна й не вкластися. В таких випадках чиновнику дозволяється зодо вольнити запит у більший термін – до 20 днів, але його обгрунту вати.
Нагадаю, що закони про доступ до публічної інформації та про внесення змін у деякі законодавчі акти щодо забезпечення доступу до неї Верховна рада ухвалила в цілому ще 13 січня, а 3 лютого їх підписав президент. Та насторожує ось що: в Україні предостатньо різних законів, які відповіда ють кращим європейським зразкам. Однак повсюдно розвелося надто багато таких – від чиновників до бізнесменів, – які на них, вибачте, чихають. Чи не знайдуть вони лазівки, щоб продовжувати, як тепер, приховувати від народу те, що його найбільше хвилює. Зокрема, про причини повної чехарди на ціновому ринку, безробіття, витків тарифів та інші проблеми, які щодня допікають простих співвітчизників.

---

• 12/06/2011 23:58 - Дивіденди і кримінал на російському газі
• 12/06/2011 23:44 - І знову Медведчук
• 03/06/2011 14:51 - Політика навколо криміналу
• 27/05/2011 21:33 - Політичні дивіденди
• 27/05/2011 21:27 - Фактор Дубини

• 06/05/2011 21:58 - Замах на День Перемоги
• 22/04/2011 19:13 - Свято Космосу від Путіна
• 17/04/2011 15:27 - Подолати практику зволікань та інерції
• 08/04/2011 23:08 - Брюссель: невиправдані сподівання Юлії Володимирівни
• 02/04/2011 18:02 - Спрямувати зусилля на реалізацію реформ

---