Виступ президента України Віктора Януковича із щорічним посланням до Верховної Ради України

Рік тому, відразу після прези дентських виборів, я звернувся з посланням до народу України, де виклав основні контури майбутньої програми дій – в економіці, гумані тарній сфері, у внутрішній та зов нішній політиці. Я відверто говорив про те, що зміни, яких потребує наше суспільство, вимагають від нас кон центрації зусиль, довіри і терпіння. І наголошував на тому, що наш вибір – модернізація України, є незворот нім. Водночас, ми маємо розуміти, що політика глибоких змін буде про водитись в умовах глобальної світо вої нестабільності, нових криз і но вих загроз, які ми повинні навчи тись своєчасно попереджати і вра ховувати. Сучасний світ швидко змінюється. Він стає багатополяр ним, більш складним і динамічним, з новими можливостями і виклика ми для розвитку кожної країни, кож ної спільноти. Ускладнюється ситуація у світо вій економіці. Невпевнене еконо мічне відновлення стикається із но вими важкими випробуваннями.

З середини 2010 року відзначається стрімке зростання цін на базові си ровинні ресурси. Глобальна інфляція здатна найближчим часом зірвати процес економічної стабілізації та підірвати соціальну рівновагу у ба гатьох країнах. Продовольча криза, включно із загрозою голоду в окре мих густонаселених регіонах світу, та загострення проблем нестачі пит ної води перетворюються на один із основних викликів людству на найб лижчу перспективу. На цьому тлі загострюється боротьба за ресурси розвитку XXI століття. Але я впевне ний, що повернення до часів гло бального протистояння не буде. На заваді цьому стоїть загалом вива жена і відповідальна політика провідних світових держав та усієї демократичної спільноти. Зміни у світі гартують сильних. Хочу звернутися до кожного укра їнця із закликом: досить жалітись і принижуватись. Україна – сильна і амбітна держава. Настав час проя вити український характер, довести і собі, і світові, що Україна – це країналідер. На що ми мусимо спи ратись в планах модернізації? В пер шу чергу, залишається незадіяним промисловоіндустрі альний і науковий по тенціал нашої країни.

Українська держава має унікальне гео графічне розташу вання, що створює ідеальні умови для розміщення вироб ництв, орієнтованих як на ринки ЄС, так і країн євроазійсько го регіону. Наша кра їна володіє поклада ми рідкісних природ них копалин, що ство рює прекрасні мож ливості для розвитку виробництв. Україна є лідером за запаса ми чорнозему і має все необхідне для то го, щоб вийти на по зиції одного із аграр них лідерів сучасно го світу. Але головне – потужний людський капітал. Не дивлячись на кризові проце си у вітчизняній освіті, все ще маємо розвинену систему підготовки про фесійних кадрів. Значний потенціал зберігає вітчизняна академічна та університетська наука. Є великий кадровий резерв освіченої та про фесійної трудової сили. Цей капітал створює реальні передумови для розвитку в нашій країні високоінте лектуальних виробництв та клас терів «економіки знань». В цих пе ревагах і потенціалі бачу основу для стратегії розвитку до 2020 року і далі. І саме реалізація цього по тенціалу розвитку дозволить вийти з кризового періоду в новій якості, з високим економічним статусом, з належним місцем у новому світово му розподілі праці. Щоб докорінно змінити ситуацію, ми повинні побудувати демократич ну модель політичної системи та су часну, конкурентну державну вла ду. В їх основі – верховенство пра ва, розвинена правова культура, збалансована представницька де мократія, сильне самоврядування, ефективний державний менедж мент. Україна потребує якісно нової моделі економіки, в основі якої – висока продуктивність праці та ефективність виробництв, активні інвестиції у впровадження техно логічних інновацій, сприятливий ді ловий клімат для підприємницької діяльності громадян.

Пріоритетом має стати гуманізація розвитку, за безпечення нової якості життя лю дей, створення всіх необхідних умов для максимального розкриття її творчого потенціалу. Саме такими бачу пріоритетні цілі політики ре форм, які були ініційовані мною у 2010 році. І перші кроки вже здійсне но. Нашими спільними зусиллями розроблено програму економічних реформ, почав активно працювати Комітет з економічних реформ. При йнята ціла низка значущих норма тивних актів, зокрема, конституцій ний закон про основні засади внут рішньої та зовнішньої політики, нові бюджетний та податковий кодекси. У минулому році також започатко вані реформи в різних сферах – су довій, регуляторній, державного уп равління, в освіті та медицині. Я підтримав громадську ініціативу що до створення Конституційної асам блеї, мета якої – розробка пропози цій до оновлення політичної систе ми та внесення відповідних змін до Конституції. І це – лише частина на ших починань. Але, даючи загальну оцінку роботі влади за минулий період, чи мо жу я бути задоволений першими підсумками? Випереджаючи крити ків та опонентів, відра зу скажу – і відкрито скажу – ні. Із задумів та планів на 2010 рік ми спромоглися реа лізувати щонайбільше третину. В чому бачу причини низької ефек тивності? Перш за все, 2010 рік засвідчив, що далеко не в усьому влада і суспільство бу ли готові до запропо нованих змін. Бюро кратизована державна машина, що виживала за будьякої влади, по інерції намагається зберегти свої звичні механізми управління, свої адміністративні можливості та корупційні схеми тіньового за робітку. Національний бізнес, як ве ликий, так і малий, поки що займає вичікувальну позицію: або критика, або спостерігача.

Навіть, так звані, підприємницькі майдани – були скоріше критичною реакцією на дії уряду, аніж продуктивною пропо зицією з конкретними і обґрунтова ними проектами для влади. І на решті, мільйони наших людей за 20 років незалежності дійсно втомили ся від очікувань якісних змін. Пев ною мірою суспільство призви чаїлось виживати, спираючись лише на власні сили та можливості. Ро зумію побоювання людей, що будь які радикальні зміни можуть погір шити і без того складне їх життя. Але висновок – категоричний: пот рібно зламати практику зволікань та інерції, подолати розгубленість політиків та бюрократичний сабо таж. Запит на якісні зміни став клю човою вимогою до влади, бізнесу, громадськості. Але щоб реформи стали дійсно спільною справою дер жави, бізнесу, громадянського сус пільства, потрібні чіткі, суспільно значущі орієнтири на майбутнє. Наші дії з модернізації країни матимуть успіх лише за умови, якщо кожен крок буде підпорядкований завдан ням гуманістичного розвитку сус пільства, зміцнення та розкриття по тенціалу нашого людського капіта лу.

Саме в цьому полягає зміст Цілей Розвитку Тисячоліття, що визначені в Декларації Тисячоліття ООН. І цей гуманістичний зміст закладено в па кет реформ, що націлені на розви ток соціального капіталу. Перш за все, мова йде про радикальне подо лання корупції. Корупція в Україні – системне явище. Вона руйнує державу і при нижує кожного громадянина, який вимушений захищати свої інтереси на основі «тіньових стосунків» з чи новниками. Корупція стала безпо середньою загрозою конституцій ним правам і свободам громадян. Тому ліквідація корупційних схем, термінове схвалення антикоруп ційних законів – це моя категорична вимога. Але навіть цих кроків зама ло. «Тіньові» корупційні послуги та корупційну ренту зможемо подола ти лише за умови, якщо на боротьбу підніметься вся громадськість. Під тримаю ініціативи, пов’язані з моні торингом та виявленням корупціо нерів, де б вони не працювали і якою б владою не володіли. Подолання корупції – важливий додатковий ре сурс економічного розвитку. Вима гаю від правоохоронного сектору та нашого суддівського корпусу неу хильного дотримання закону, чес ності в розслідуванні справ та при винесенні судового вироку. Саме так зможемо поставити крапку і в тих справах, які тривалий час хви люють суспільство. Розслідування зловживань високопосадовців з уря дових кабінетів, злочинів проти жур налістів та відомих громадських діячів будуть доведені до логічного завершення. Роками замовчували і пробле му наркоманії в Україні.

Розповсю дження наркотичних засобів та рівень організації наркоторгівлі на був рівня національної загрози. Бо ротьба з наркотиками – це боротьба за майбутнє як у людському вимірі, так і в фінансовому. Торік ми оголо сили війну наркоманії та нарко торгівлі. У якнайкоротші терміни чекаю від СБУ та МВС відповідних пропозицій і програм дій. Особлива увага і піклування – до охорони здоров’я. І у цій сфері наша першочергова турбота – про дітей, матерів і батьків. У чому головний сенс реформи охорони здоров’я? Перш за все, базові гарантовані ме дичні послуги мають бути беззапе речно забезпечені фінансово і тех нологічно. Це безпосереднє завдан ня Міністерству охорони здоров’я. В родини мають повернутися сімейні лікарі, які будуть відповідати і турбу ватися про здоров’я кожної дитини, її батьків. Запрацює страхова меди цина для тих, хто заробляє і корис тується страховими послугами. Модернізація економіки, зміни в соціальній системі захисту, медицині, інших сферах вимагають і нової якості освіти. Уже не перший рік Ук раїну лихоманить від різних експе риментів і новацій у цій сфері. Ро зумію хвилювання студентства, батьків, вчителів щодо нестабіль ності освітньої галузі. Але ж давайте також говорити відверто про реаль ний стан справ. Сотні вищих навчаль них закладів, де формальний підхід до отримання диплому переважає над якістю. Переважання спеціаль ностей гуманітарного напрямку над технічними, що вже призводить до дефіциту таких важливих професій як інженер, технолог, конструктор... Ще гостріша ситуація в середніх шко лах і дошкільних закладах. Нині сотні і тисячі українських шкіл та дитячих садків ледь зводять кінці з кінцями. Професії вчителя та вихователя за лишаються непрестижними. Послідо вне підвищення доходів вчителів, ви хователів та реалізація програми «соціальне житло» мають уже найб лижчим часом повернути довіру і надію цих прекрасних людей до дер жави.

Переконаний, у питанні ре форми освіти усі маємо бути союз никами. Це – загальнонаціональна справа. Розглядаю реформу освіти як одне з ключових завдань 2011 і наступних років. Подолання корупції у цій сфері, раціональне використання бюджет них ресурсів держави та місцевої влади, підготовка кадрів, впровад ження сучасних технологій, форму вання доступних навчальних елек тронних бібліотек – ключові напрям ки реформи. Вимагаю від уряду зва женої програми реформування освіти, яка спиратиметься на широ ку соціальну підтримку. Реформа освіти та виховання має пройти ши року громадську експертизу. Зі сво го боку зроблю все, щоб ці реформи супроводжувалися максимально швидким впровадженням сучасних технологій: комп’ютеризація шкіл, електронні підручники, бази даних національної та світової літератури. Переконаний, саме через реформу освіти зможемо впритул підійти і до радикальних змін у сфері науки, яка також потребує не лише підтримки, але й глибокого реформування. Ве лика надія – на університети, науко водослідні установи та наукові цен три, які навчаються поєднувати фун даментальну науку з практикою, інно ваційними та технологічними рішен нями. Прискорене комерційне впро вадження наукових розробок – це ключ до розвитку інноваційної еко номіки.

Тому реформа науки, на мою думку, має бути тісно поєднана з завданням розвитку національної інноваційної інфраструктури. Ще один пріоритет соціальних змін – реформа пенсійної системи. У мене дуже багато зауважень до іде ології останніх напрацювань. Я їх висловлював прямо і відкрито. Голо вна мета цієї реформи – гарантувати достойну старість нашим батькам і, водночас, забезпечити високий рі вень захищеності молодих поколінь, наших дітей. Для цього потрібно оп тимізувати ситуацію з Пенсійним фондом, не допустити його знекров лення і залежності від державного бюджету. Необхідно нарешті навес ти порядок з необґрунтованими при вілеями. Лише праця і власні досяг нення будуть критерієм рівня пенсій ного забезпечення. Потрібні і нові механізми накопичення трудових внесків працюючих. Потрібно макси мально ефективно використовувати страхові накопичення як ресурс для розвитку економіки, в гарантованих і захищених державою сферах. У результаті, пенсійна система май бутнього перестане бути тягарем для держави. Вона стане ефективним і надійним джерелом соціального за безпечення і додатковим ресурсом економічного розвитку. Як ніколи стає актуальною і ре алізація нових проектів в культурній сфері.

Я переконаний, що розвиток суспільного мовлення, модернізація каналу «Культура», створення в му зейному комплексі «Мистецький ар сенал» справжнього культурно освітнього центру, розвиток сучас ного українського кіновиробництва, формування єдиної бібліотеки ук раїнської та світової літературної спадщини – це ті практичні проекти, які забезпечать нову якість освіти і знань для кожного, незалежно від віку і місця проживання. Економічні зрушення, розпочаті торік, лише набирають обертів. Уже в цьому році ми в рамках програми реформ визначили 21 напрямок ро боти. Основне довгострокове за вдання, яке стоїть перед нами – темпи і якість зростання конкуренто спроможності економіки, підвищен ня продуктивності праці. Необхідно визнати: національна економіка за лишається здебільшого неефектив ною, залежною від кон’юнктури на зовнішніх фінансових і товарних рин ках. До цього часу у структурі вітчиз няної промисловості зберігається домінування старих технологічних укладів і виробництва продукції з низькою доданою вартістю. Базові галузі надзвичайно витратні. І це одна з головних причин нашої залежності від імпорту енергоносіїв у невиправ дано великих обсягах. Відтак, пер шочерговим пріоритетом для України у середньостроковій перспективі є прискорення інноваційного розвит ку, технічне та технологічне онов лення виробничих потужностей, роз виток виробництв 5го та 6го техно логічних укладів. Безумовно, структурна перебудо ва національної промисловості Ук раїни, підвищення її ефективності та конкурентоздатності потребуватиме значних інвестицій.

Тому успіх інно ваційної стратегії буде безпосеред ньо залежати від здатності держави забезпечити сприятливий інвести ційний клімат, створити належні умо ви для спрямування фінансових, тех нологічних, організаційних ресурсів на інноваційні цілі. З огляду на це 2011 рік має стати періодом побудо ви нової нормативноправової бази захисту прав та інтересів інвесторів, впровадження сучасних механізмів промислової політики, надання дер жавної підтримки високотехноло гічним підприємствам і секторам еко номіки. Водночас, в Україні залиша ється значний нереалізований потен ціал внутрішнього інвестування. Для того, щоб мобілізувати ці ресурси, в першу чергу необхідно зацікавити гро мадянина інвестувати у майбутнє. Уряд має для цього всі необхідні ме ханізми. У Комітеті економічних ре форм ми визначили три важливих досі незадіяних ресурси розвитку. По перше, – це дерегуляція та стимулю вання підприємницької ініціативи. По друге, – це прискорення процесу при ватизації. При раціональній органі зації процесу державний бюджет мо же щорічно додатково отримувати десятки мільярдів гривень. Водночас, прихід ефективного власника розб локує процес технічної та техноло гічної модернізації виробництв, доз волить підвищити продуктивність праці, а також сприятиме збільшен ню доходів державного бюджету, за рахунок надходження додаткових по датків. Потретє, – земля. Мораторій на купівлюпродаж земель сільсько господарського призначення гальмує розвиток вітчизняного сільського гос подарства. Заборона робить немож ливим створення ефективних сільсь когосподарських підприємств на ос нові концентрації земельної власності. Відтак, заходи щодо запровадження регульованого ринку земель сільсько господарського призначення слід роз починати першочергово та невідклад но. Основне завдання – запуск найб лижчими роками повноцінного земе льного ринку і одночасно, створення надійних правових гарантій викорис тання землі за прямим призначен ням. Всі кроки в цьому напрямку бу дуть здійснюватися в широкому діа лозі з громадськістю. Жодна фер мерська родина, яка працює на землі, не буде дискримінована. Майбутнє України як процвітаю чої європейської держави залежить насамперед від усіх нас. Тому особ ливого значення набуває реформу вання сектору безпеки і оборони. Три валий час Україна «споживала» свій безпековий ресурс за рахунок спад щини, що дісталася нашій країні з розпадом СРСР. Нині він майже ви черпаний.

В Україні сектор безпеки та оборони критично послаблений. Ми виправляємо цю ситуацію. Про тягом 2010 року ухвалено радикальні рішення щодо розвитку вітчизняно го обороннопромислового комплек су. Створено нову схему управління ним. У 2010 році ми підготували онов лену Стратегія національної безпе ки України. Опрацьовано якісно нову Військову доктрину, яка враховує зміни військовополітичної обстанов ки. В цьому контексті хочу ще раз підкреслити: політика позаблоко вості – наріжний камінь української зовнішньої і безпекової доктрини. Позаблоковість розглядається Ук раїною як послідовна позиція захис ту національних інтересів без участі у військових союзах, що створює необхідні можливості для розвитку партнерських, взаємовигідних відно син з іншими державами та міжна родними організаціями за усіма на прямами. Нашим основним пріоритетом сьогодні є підтримка курсу на гло бальне ядерне роззброєння, актив на участь у створенні загальноєвро пейської системи безпеки і пошук шляхів для остаточної демілітари зації Європейського континенту. Ук раїна буде послідовною у підтримці ідеї створення без’ядерної зони в центральносхідноєвропейському регіоні. Для досягнення цієї мети наша держава відкрита для діалогу і співпраці зі всіма країнамипартне рами та міжнародними безпековими організаціями. Зокрема, Україна буде продовжувати взаємодію з НАТО, реалізовувати спільні проек ти з країнами ОБСЄ, ОДКБ, іншими регіональними безпековими струк турами. Україна і надалі буде брати активну участь в миротворчій діяль ності ООН. Уже понад рік Україна реалізо вує якісно новий зовнішньополітич ний курс, в основу якого покладена концепція національного прагматиз му. Її базовими елементами стали позаблоковий вибір, ідеологічно ней тральна політика партнерства у відносинах з Росією та країнами СНД, з Європейським союзом, Сполуче ними Штатами, Туреччиною, Китаєм, країнами АСЕАН, іншими держава ми та регіональними об’єднаннями. Відмовившись від ідеологічних кліше у зовнішній політиці, Україна змогла істотно розширити коло партнерів, розвивати нові вектори дипломатич ної активності. Почали налагоджу ватись контакти з країнами Цент ральної та ПівденноСхідної Азії, Ла тинської Америки. Відбувся прорив у відносинах із Китайською Народною Республікою.

Фундаментальною складовою концепції національного прагматизму є стратегія європейсь кої інтеграції України. Україна веде активний переговорний процес щодо Угоди про асоціацію. Її підписання створить передумови для повно цінної інтеграції у європейський еко номічний, соціальний, культурний та правовий простори. Вже у цьому році ми прагнемо шляхом компромісу усу нути розбіжності в позиціях і вийти на остаточне підписання Угоди про асоціацію та створення Зони вільної торгівлі. У 2010 році Україна та ЄС зробили якісний крок уперед у сфері безвізового діалогу. Хочу наголосити, що євроінтег раційний курс не був і не буде шкоди ти розвитку стратегічного партнер ства з Росією. У 2010 році ми викона ли важливу частину двостороннього порядку денного: відновили по вноцінний діалог, економічне співро бітництво і вийшли на нову формулу стратегічного партнерства України та Росії. Черговим свідченням серй озності наших намірів і закономірним результатом спільної роботи у найб лижчій перспективі стане підписан ня Декларації про зміст українсько російського стратегічного партнер ства.

Водночас, наша принципова позиція в тому, що двосторонні відно сини мають базуватися на взаємній повазі національних інтересів. Наше завдання – витягнути Ук раїну з історичної «ями» перехідного періоду, в яку вона потрапила через постійні кризи, через боротьбу за владу і власність. Гарантувати ре алізацію неписаних, але життєво важ ливих, невід’ємних прав кожного гро мадянина на вільний розвиток, на успіх, на чесне життя і на звичайне людське щастя жити в справедливо му, вільному і відкритому суспільстві. Забезпечити на практиці справед ливість і верховенство права. Зло чин має бути засуджений і покара ний – морально, адміністративно і кримінально. Переконаний, що вже в цьому році ми змінимо ставлення громадян до права, і повернемо лю дям віру у справедливість закону і незворотність покарання. Україна має стати країноюсучасником 21 століття, а не периферією і ресурсом для розвитку інших. Ствердитись як сучасна політична нація, що творить історію разом з найбільш амбітними та енергійними суспільствами. Ра зом забезпечимо поступальний роз виток демократичних інститутів, створимо спільними зусиллями нову Україну. В цих завданнях – філо софія реформ, сенс ідеї модернізації України. Саме в реалізації цих за вдань, на моє глибоке переконання, полягає наша спільна національна мета.