Нарешті здійснилася заповітна мрія головного опозиціонера України Юлії Тимошенко. Влада дала згоду на її виїзд до Європи. Проте, як показали результати "європейського вояжу" Юлії Володимирівни, не все склалось, як гадалось.

Шансу відвідати Європу Юлія Тимо шенко чекала досить довго. Адже одна справа критикувати владу вдома, де ніхто з громадян вже не слухає безкінечні ман три, бо не вірить "щирим завірянням" біло сердечної принцеси. Інша ж справа спро бувати оголосити про "тоталітарні мето ди" Віктора Януковича зі шпальт світових видань. Проте Юлії Володимирівні так і не вдалось достукатись до ситої Європи та затаврувати українського президента на весь світ. Сьогодні увага європейців прикута до наслідків землетрусу в Японії та війни у Лівії. Крім того, в самій Україні існує значно цікавіша подія, ніж візит до Брюсселю Тимошенко. Йдеться про кримінальну справу, що Генпрокуратура відкрила проти експрезидента Кучми. У столиці Бельгії Юлія Володимирівна взяла участь у саміті Європейської На родної Партії (ЄНП). Доречним буде ска зати, що ЄНП – найбільше об'єднання консервативних та ліберальних сил євро пейського континенту.

Представники даної політичної сили тепер перебувають при владі у багатьох країнах Європи. Так, наприклад, Єжи Бузек є президентом Європарламенту. Значний вплив ЄНП на європейську громадськість дозволив Ти мошенко говорити про те, що "Європа її почула". Втім, Юлія Володимирівна не повинна забувати про те, що ставлення ЄС до України формує не виключно сама ЄНП чи якась інша політична сила. Саміт ЄНП пройшов у закритому ре жимі, тому Тимошенко отримала шанс надати громадськості власну версію подій. Ключовим меседжем пані Ю було те, ук раїнська влада провалила іспит щодо євроінтеграції. Крім цього, Юлія Володи мирівна використовувала свої улюблені вислови на кшталт "диктатура Янукови ча" та "загроза демократії в Україні". Про те з такою точкою зору не погодився Штефан Фюле, котрий вже більше року в ЄС опікується політикою сусідства та роз ширення.

Справа в тому, що пан Фюле , відомий своєю критичністю та об'єк тивністю, ніколи не демонстрував особ ливо теплих почуттів до Віктора Янукови ча. Але і з Тимошенко він не погодився. Юлія Тимошенко також запевнила європейську спільноту, що її соратники знають, як боротись з корупцією, прово дити пенсійну та податкову реформи, але в цьому їм заважає більшість у Верховній Раді. Звичайно, та більшість, що сьогодні існує в українському парламенті, далеко не найкраща, але тут виникають наступні питання, адресовані особисто Юлії Воло димирівні.

Якщо ви та ваші однодумці знаєте, як потрібно провадити у життя реформи та боротись з корупцією, чому ж ви цього не робили, коли були при владі? Що заважало вам, шановна пані Тимо шенко, виводити Україну з кризи? І відповідь тут однозначна – авантюризм та банальна жадоба влади. Не на руку Пані Ю зіграли і її заклики щодо міжнародного розслідування пере дачі кредитних ресурсів МВФ компанії "RosUkrEnergo", приватизації "Укртеле кому" та наміри влади продати частину акцій НАК "Нафтогаз". Європейці не звик ли, що політик вимагає від міжнародної спільноти безпосереднього втручання у внутрішні справи країни. Невідомо , чим керувалась Юлія Тимошенко, роблячи такі заяви.

Проте з впевненістю можна сказати, що вона знехтувала такими по няттями, як державний суверенітет та міжнародний імідж України. А цього не можна пробачати нікому. Навіть таким "завзятим" політикам, як Юлія Володи мирівна. Загалом, візит Тимошенко до Брюс селю показав, що сьогодні Європа вже не відчуває тієї ейфорії від пані Ю, яка була ще півтора роки тому. Експрем'єр повинна знати одну річ. Її намагання ви користати зовнішні сили для встановлен ня власної влади в Україні ні до чого доброго не призведуть. Бо єдиним, хто має право вирішувати, кому бути при владі в нашій державі, є лише український на род, а не Тимошенко чи Янукович.

Сергій ЗІНЧЕНКО. Журналіст.