ЕКОНОМІКА. Вона є фак тично мистецтвом ведення господарства. Будучи сукуп ністю суспільновиробничих відносин, її рівень залежить від стану газдівського життя, структурнофінансової ситу ації в певній галузі, зрештою й в них загалом. Попередні режи ми повністю або частково знех тували цими азами, особливо “помаранчевий”. Внаслідок те перішній владі дісталися еко номічні розвали, для ліквідації яких потрібен не один рік пе кельної праці всіх – від владних чиновників у центрі до тих, яким довірено кермо в найдальшій глибинці. Та багато хто, особливо “по маранчевого” відтінку, вважає, що економіку можна зміцнити помахом чарівної палочки, при чому за порівняно короткий час.
Про це свідчить їхній гвалт на вколо року газдівства в Україні команди білосиніх. За їх вис новками виходить парадокс: майже протягом двох десятиліть сильну економіку, яка дісталася владі незалежної України від затаврованого багатьма її кер маничами комуністичного режи му, розвалювали, а нинішня вла да мала б за рік не то що зупини ти руйнівний маховик, а й відбу дувати такий фундамент держа ви, яким є економіка. Добитися цього за такий короткий час мож на хіба що в казці. І все ж нинішньому режиму вдалося зробити значно більше щодо зміцнення багатьох скла дових економіки, ніж навіть очіку валося. Так, за минулий рік ва ловий внутрішній продукт у дер жаві зріс на 4,5 відсотка. Саме він є тим агрегатним показни ком, який найбільш повною мірою розкриває економічну си туацію в тій чи іншій країні. А в попередні часи Україна характеризувалася спадом ВВП. І це найбільш глибинна причина зубожіння населення.
Так, в ос танньому році біля керма влади тандему ТимошенкоЮщенко – 2009му падіння цього продукту досягло майже 15 відсотків. То був найгірший показник не лише серед цивілізованих держав Європи, а й колишньої союзної спільноти. Отже, “помаранчева” еліта – в центрі й регіонах – не розуміла або не хотіла розуміти таку істи ну: доки в нас не почне зростати ВВП, то не підвищуватиметься життєвий рівень населення. Не випадково, в діяльності нової владної еліти зростання ВВП стає основним пріоритетом еко номічної політики. Адже це ос нова розв’язання всіх еконо мічних і соціальних проблем. Аналогічні контрасти в по рівняльних статистичних даних у домінуючих сферах економіки. А статистика – річ уперта, з нею не посперечаєшся.
Так от, в одній з них – промисловому вироб ництві падіння випуску продукції в 2009 році перевалило 22 відсот ки. В жодній з 11 провідних галу зей не справилися із завданням, повсюдно зафіксовано вели чезні провали. У добувній про мисловості, зниження в якій ли хоманило країну, зафіксовано спад 10,7 відсотка, у переробній – 26,6, у виробництві харчових продуктів і напоїв – 6,3, в легкій промисловості – 25,9 відсотка і так далі. За цими гіркими показника ми – скорочення робочих місць, зменшення відрахувань у бюд жет і перетворення нашої тери торії в найбільш надійний у світі ринок збуту всякої продукції із зарубіжжя. Нинішній владі вдалося зу пинити цей руйнівний “помаран чевий” маховик. Торік приріст промислової продукції, як ствер джує Держслужба статистики, досяг 11 відсотків. Зростання її випуску спостерігалося букваль но за всіма основними видами діяльності. З 11 вище названих галузей, де в 2009 році зафіксо вано величезні провали, лише одна спрацювала торік з мале сеньким мінусом, а в решті зафіксовано значну прибавку. В тій же добувній промисловості зростання досягло 3,7 відсотка, в переробній – 13,8, у легкій – 7,8, харчовій – 2,9 відсотка. БІЛЬМО. Складається вра ження, що перший еконо мічний злет на тлі “помаран чевого” спаду породив його в очах нинішньої опозиції. Про це переконливо свідчить оцінка її представниками діяльності нинішньої влади за перший рік своєї каденції. Найбільш, як завжди, вбивчо висловилася Ю. Тимошенко. “Вся їх робота – це щоденна історія зміни національних інте ресів”, – підсумувала вона своє резюме щодо діяльності тепе рішніх владних верхів. Мовляв, “ненаситне неукраїнське оточен ня” В. Януковича не сприяє ви конанню його передвиборних обіцянок. Вона пообіцяла, що президент за все відповість. Аж напрошується запитання, а хто ж відповість за руйнацію в усіх доленосних сферах, яку вона залишила разом зі своїм вірним соратником по Майдану – нині експрезидентом. Адже не лише різко було знижено ВВП і підірва но всі галузі промисловості, а й допущено провали з усіх еко номічних аспектів.
Так, фінансо ва ситуація, яка дісталася в спа док від тандему Тимошенко Ющенка, знаходилася в катаст рофічному стані. Втричі виріс державний борг. За всю історію незалежності такого не допус калося. Більше того, золотовалютні резерви нашої держави, без вра хування кредитів Міжнародного валютного фонду, зменшилися в три рази. Лише протягом одно го року – 2009го – гривня знецінилася в півтора раза. Ос танній рік каденції отого танде му завершився з дефіцитом бю джету розміром майже 100 мільярдів гривень. На такому тлі висновки екс прем’єра нагадують дії зловмис ника, який, втікаючи з місця крадіжки, кричить: “Тримайте злодія!”. І значна частина спів вітчизників, не маючи реальної інформації, вірить казкам голов ної опозиціонерки. Бо ж саме завдяки їм підлатує свій імідж, подірявлений нею ж на пре м’єрському посту. Зрештою, як що вдуматися у висновок Ю. Ти мошенко, то виходить, що укра їнською є та влада, котра своєю політикою доводила державу до ручки, а “зрадою національних інтересів” вважається виведен ня країни з політичного й еконо мічносоціального колапсу, ство реного попереднім режимом. Незрозуміло, як потимо шенківськи можна притягувати до відповідальності за перші еко номічносоціальні зрушення. І не лише за них. Відновлено кредит довір’я зарубіжних інвесторів до чинної влади. Ми почали виходи ти на міжнародний ринок. Торік, наприклад, експорт української продукції зріс приблизно на 30 відсотків. Якщо вдуматися, то нічого дивного в отому тимо шенківському резюме нема – опо зиція розгорнула запеклу бороть бу за втрачені владні позиції.
РЕФОРМИ. Без них, як свідчить історія багатьох нині цивілізованих держав світу, не обійтися. Саме завдяки їм кож на з них розвивається. Попередні владні режими України теж не одноразово проголошували мо дернізацію всього, від чого зале жить вищий рівень нашого жит тябуття. А коли справа доходи ла до діла, то реальних кроків вперед не робили: або тупцюва ли на місці, або відбувався знач ний відкат назад. От і маємо то, як говорив класикполітик, що маємо – глибоку кризу в усіх сферах. Нинішня влада інтенсивно взялася за реформи. Однак найбільша її помилка в тому, що пхає, як кажуть у народі, воза попереду коня. Гласність і роз’яс нення серед народу задуманого вкрай незадовільні. Тому пере важна більшість співвітчизників абсолютно не знає глибини суті реформ. А в умовах, коли опо зиція, зрештою й ряд провлад них партійних політиків їх опап люжують, вони викликають су против.
Про це свідчать виступи проти реформ у сферах податків, житловокомунальній, навчаль ній.., хоч вони вкрай необхідні. Якраз через незадовільну роз’яснювальну роботу в пере важної більшості співвітчизників склалася думка, що після кож ної реформи зразу повинна, об разно кажучи, падати манна з неба. Таке буває лише в казках, а не в реальному житті. Згадай мо, як болісно для народу прохо дили реформи в державісусідці Польщі. Саме завдяки їм вона тепер процвітає, хоч Бог наділив її меншими ресурсами, ніж Ук раїну. Адже займаючи один відсоток суші Землі, маємо аж 5,2 відсотка її природних ре сурсів. Однак для того, щоб цей могутній потенціал дав належну віддачу, в попередніх режимів не вистачило ані волі, ані сил.
Нинішній режим враховує по милки своїх попередників. Намі тилися перші зрушення не лише в економіці, а й у рівні життя. В січні, наприклад, як стверджує Держслужба статистики, укра їнці заробили в середньому по 2297 гривень – на 19 відсотків або 380 гривень більше, ніж у цей час торік. Влада розрахо вує, що якраз до початку 2012 року реформи і ріст економіки дадуть ефект – бюджет дозво лить збільшити соцвиплати й підвищити життя співвітчизників. Однак вони в стократ краще поінформовані про “негатив” від реформ, які в народі названо непопулярними, ніж про “пози тив”. Звідси – зниження рей тингів політичних сил, представ ники яких, будучи біля керма влади, займаються реформами. Є над чим задуматися їх речни кам – від центру до нашого регіону. Тим більше, що опози ція, як вони, не дрімає – постійно видає біле за чорне.
Петро ПИРОЖУК.
Останні статті:
- 17/04/2011 15:27 - Подолати практику зволікань та інерції
- 08/04/2011 23:08 - Брюссель: невиправдані сподівання Юлії Володимирівни
- 02/04/2011 18:02 - Спрямувати зусилля на реалізацію реформ
- 25/03/2011 21:29 - Президенту доповідав глава області
- 18/03/2011 23:05 - Земля-Грядуть великі торги щодо її продажу?
Попередні статті:
- 13/03/2011 09:45 - Щоб позиції зміцнити
- 05/03/2011 23:03 - Перед нами складні завдання
- 26/02/2011 00:23 - Ціни
- 25/02/2011 23:44 - Ганна Герман: “Ми починали з мінусом”
- 18/02/2011 21:25 - Реформа влади в дії
