Зрештою, й сама Юлія Воло димирівна використовує кожну можливість для спілкування з представниками ЗМІ. Під при цілом численних телекамер зоб ражує себе не лише “мучени цею” за долю народу, а й погро жує вдатися до майдану. Не знаю в Україні політика, котрий би вмів з такою витонченою майстер ністю вішати локшину на вуха співвітчизникам, як вона тур бується про народ. І надто бага то людей, не маючи реальної інформації, вірять “страждалиці”. Тож зішлюся лише на маленьку частку отієї “турботи”. Міжнарожний аудит, який всередині другої половини ми нулого року перевіряв діяльність ексвладної команди Ю. Тимо шенко, виявив кричущі фінан сові порушення.
За них у циві лізованих державах гарантова не місце за гратами. А в нас, як свідчить новітня історія, нерідко творців такого лиха підносять ледь не до рівня національних героїв. Про це свідчать останні політичні ігри навколо мільярд них сум, використаних, як ствер джують матеріали аудиту і КРУ, не за призначенням. Так, звинувачення Ю. Тимо шенко та її команди можна поділити на ряд видів: нецільове використання значних сум гро шей, одержаних за продаж квот у рамках Кіотського протоколу; передвиборні витрати великих сум, які призначалися для плати по рахунках зарубіжним креди торам (це прямий удар по іміджу нашої країни в світі); звинува чення в махінаціях із бюджетни ми засобами. Наприклад, купу вали й зразу платили гроші за цукор і залишалося загадкою, де поділася значна його части на. Далі: придбали велику кіль кість автівок для медицини, ціна котрих значно вища ринкових і вони не відповідали вимогам лікувальних закладів. Якщо конкретніше, то одер жані 2,3 мільярда гривень від отих же квот спрямовано не на розвиток екології, як передба чалося Кіотським протоколом, а на інші потреби.
Згідно з доку ментами, за завищеною в 3,3 раза ціною було закуплено МНС значну партію санітарних машин по 799 тисяч гривень кожна на загальну суму 21,5 мільйона гри вень. А їх ринкова вартість по 242 тисячі гривень за штуку. Більше того, таке величезне здо роження сталося за рахунок створення ланцюжка фірмпосе редників, які тісно співпрацюва ли з чиновницькою елітою. Та кож встановлено, що автівки завезено по частинах і зібрані в нас на два роки раніше, ніж про це було заявлено. Де і як експлу атувалися вони протягом отого часу виявилося важким “ребу сом”. Або інший факт: Держрезерв у лютому 2010 року – напере додні президентських виборів – закупив 22 тисячі тонн цукру. За нього заплатили 243 мільйони гривень – по 11 гривень за кіло грам. Однак компаніяпосеред ник поставила солодкого про дукту лише 5 тисяч тонн. Де ре шта – стало теж загадкою. ЗАХИСТ. Подібних фактів великого “криміналу”, в яких навіть не пахне політичним теро ром, розкрито предостатньо в отих 17 томах, кожний з яких по 200300 сторінок і ознайомлення з якими Ю. Тимошенко всіляко зволікала. Та не менше їх іншого напряму – підриву економіки дер жави. За час правління команди Юлії Володимирівни її відкинуто на багато років назад. В останній рік її “царювання” – 2009й – на приклад, падіння валового вироб ничого продукту досягло 15 відсотків. Цей показник виявив ся найгіршим не лише серед дер жав Європи, а й колишньої союз ної спільноти. А він, будучи агре гатним, найкраще характеризує ситуацію в тій чи іншій країні. Особливо підірвала політика уряду домінуючі напрями розвит ку країни, насамперед промис ловість. Тут виробництво за рік порівняно з попереднім скоро тилося на 22,3 відсотка. У жодній галузі не зафіксовано не то що утримання на попередніх рубе жах, а повсюдно – різкий спад. Це значить, що сплюндровано джерела надходження в бюджет, поставлено у важку скруту тру дарів виробництв. Одних дове лося виганяти за прохідні, інших – переводити на менший робо чий тиждень. Відчувши, що доведеться відповідати за скоєне, ексуря довцітимошенківці розробили чітку тактику захисту. Першим її озвучив ексвіцепрем’єр Гри горій Немиря, назвавши аудит уряду Ю.Тимошенко політичним тиском на опонентів новообра ного президента. “Це політично мотиваційний тиск, мета якого – дискредитувати опозицію”, – підкреслив він.
Згодом, аби уникнути відпо відальності за скоєне, “помаран чисти” вдосконалювали свою оборону, назвавши розкриття провальних фактів політичним терором. Підсобити ексвладним банкрутам вирішили їх же політ закваски соратники в західних регіонах, зокрема й на Прикар патті. На початку лютого сесія обласної ради прийняла звер нення до президента й генпро курора. Ось лише деякі з нього перли: “показові репресії, які сьо годні в Україні здійснює чинний політичний режим, мають на меті нейтралізувати політичну опо зицію”, він ініціює “арешти членів колишнього уряду Юлії Тимо шенко, відкриття на них криміна льних справ, влаштовує масове й показове побиття народних де путатів у залі Верховної Ради”... Складається в мене вражен ня, що в облраді добре засвоїли дідівську мудрість про те, що найкращим засобом захисту злодіянь своїх соратників є об мазування брудом їх опонентів. Оте ж “побоїще”, наприклад, не додає авторитету регіоналам. Але ж воно є лише мініатюрним порівняно з тим, яке влаштува ли депутати”помаранчисти” тро хи раніше й в тій же залі. Вони дали волю не лише своїй силі й емоціям, а й закидали зал, як у час фронтової атаки, димовими шашками. Однак завдані ними збитки в сумі у межах мільйон гривень ніхто не відшкодував. Довелося впорядковувати залу після “димового побоїща” за ко шти платників податків. ПАРАЛЕЛІ. Подібних пара лелей можна наводити предо статньо – від масового вигнання з органів влади після “помаран чевої” революції найкваліфіко ваніших працівників лише за те, що повсюдно не кричали “Так, Ющенко!”, до возвеличення тих, за ким давно плаче тюрма. Зав жди, наприклад, коли слухаю підсолоджені оди в адресу екс міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, пригадую акцію його вояків у часи першої прем’єр ської каденції Ю. Тимошенко в селі Ковалівка на Київщині, кот ра співпала з моїм туди відряд женням як кореспондента цент рального видання – “Селянська газета”.
Тоді до зубів озброєному ве личезному загону відбірних хлопців у міліцейських облаш тунках дали команду пристру нити керівників сільської аг рофірми, яка славилася в Ук раїні надзвичайно високими еко номічносоціальними показника ми, за те, що не витинали гопака перед тимошенківською владою. Та спецназівців у повному бойо вому екіпіруванні, які прибули сюди на трьох автомобілях, вия вилося недостатньо в протисто янні з селянами, котрі стали на захист своїх добрих господар никівкерівників. Не допомогло й зразково озброєне підкріплен ня спецназівців, яке прибуло на ще п’яти автомобілях, бо проти них стіною стали не лише всі хлібодари, а й їх діти, бабусі й дідусі. Верховна Рада, яка зго дом розглянула цей безпреце дентний терористичний напад на село, зробила скидку головному міліціонеру України на молодість й недосвідченість.
На ці перші антизаконні дії Ю. Луценка, які не приборкано в зародку, нашарувалися згодом інші. У кінцевому підсімку він опинився за гратами – доведеть ся відповідати за скоєне. Зро зуміло, його соратники доводять, ніби проти нього вчинено полі тичну репресію, хоч нею й не пахне. За словами керівника пресслужби Генпрокуратури Юрія Бойченка, йому інкриміну ється частина 3 статті 364 КК України – зловживання владою або службовим становищем пра цівником правоохоронних ор ганів. А проявилося оце зловживан ня насамперед в ось чому. Екс міністра звинувачено по справі, яка нашуміла щодо присвоєння своєму водію дострокових спец звань й зарахування “цивільно го” стажу в міліцейський. Звідси – значно вища платня й пенсія, бо ж за кожну зірочку на пагонах і більший стаж є надбавки. У той час, коли багато службістів том ляться тривалий час без житла, водія поза всякою чергою ощас ливлюють квартирою. В ході слідства ці перевищення служ бовим становищем не лише не знято, а й доповнено новими фактами, перелік й розкрутка яких потягнули на багато томів. Навіть штубаку зрозуміло, що в порушеннях законодавства, які інкримінують ексміністру, полі тичної репресії нема, все ж його соратники досить майстерно її пришивають. Депутатсамообра нець Володимир Арєєв навіть погрозив: мовляв, почнуть “мітин ги по всій країні”. Більше того, будуть “звертатися в міжнародні правоохоронні органи, ЄС та інші, аби там знали про те, що в Ук раїні почалися політичні репресії”. Насправді ж вперше за роки незалежності почалося, хоч до сить невміло, приборкання роз гулу малесенької частки тих, хто своєю бездарною політикою завів колись могутню державу в прірву, а її народу створив умо ви для інтенсивного вимирання.
Петро ПИРОЖУК.
Останні статті:
- 26/02/2011 00:23 - Ціни
- 25/02/2011 23:44 - Ганна Герман: “Ми починали з мінусом”
- 18/02/2011 21:25 - Реформа влади в дії
- 12/02/2011 00:07 - Українська дерегуляція – реальність, а не балачки
- 05/02/2011 23:07 - Юлині авто до суду довезуть
Попередні статті:
- 14/01/2011 15:54 - Хто ви, пане Чорновіл?
- 08/01/2011 15:48 - Бюджет: плюси і мінуси
- 03/01/2011 14:37 - Опозиція проти благополуччя?
- 24/12/2010 00:00 - Манія влади
- 17/12/2010 17:12 - Кому анархія вигідна
