Нинішній рік Україна почала з новим бюд жетом. Народжувався він не в таких важких муках, як у попередні часи. Головний кошторис держави Верховна Рада затвердила 279 голосами досить оперативно – без постатейного його розгляду. І, очевидно, тому, що основні параметри бюджету майже не змінилися порівняно з першим читанням.В УГОДУ МВФ. Як заявила нардеп регіоналка Ірина Горіна, “прийняття бю джету саме 23–24 грудня було однією з умов Міжнародного валютного фонду на одержання другого траншу кредиту”. Це, поперше, а подруге, головний фінан совий документ необхідно було прийма ти якнайшвидше, аби, спираючись на його показники, оперативно затвердити місцеві бюджети. Зарубіжні емвеефівці поджентль менськи оцінили вміння нашої влади ви тинати перед ними гопака. Як поінфор мувала пресслужба МВФ, одноголосно було прийнято рішення про виділення обіцяного другого траншу кредиту в сумі 1,53 мільярда доларів США. На думку заступника виконуючого обов’язки го лови Фонду Джона Ліпські, наш уряд виконав частину його вимог. Так, прий нято Податковий кодекс, підвищено на 50 відсотків ціну на газ для населення і почато пенсійну реформу. Фактично теперішня влада частково продовжує курс “помаранчевого” режи му, який надійно садив країну на ін’єкційну голку МВФ. За його інформацією, майже один мільярд теперішнього кредиту піде для покриття дефіциту бюджету, а інші гроші – в резерв Національного банку. Виходить, не можемо обійтися без кре дитів. Зрештою, про це свідчать дані, які наводив міністр фінансів, презентуючи бюджет2011. Його доходи 281,46 мільяр да гривень – ріст порівняно з попереднім роком на 11,4 відсотка.
А видатки досяг ли 321,92 мільярда гривень, або ріст 3,5 відсотка. По відношенню до ВВП дефіцит бюджету зменшився згідно з розрахун ками, з 5 до 3,1 відсотка. Відрадно, що нардепи, затверджую чи бюджет, залишили пропозиції Кабміну щодо росту соцстандартів. Поступово зростатиме мінімальна платня. Якщо тепер вона становить 922 гривні, то вже з початку жовтня має досягти 985ть. Аналогічний ріст соціальних виплат як для працездатних, так і непрацездатних осіб – пенсіонерів. Зросте допомога й при народженні дітей. Хоч бюджет прийнято й чітко визна чено параметри витрат, вони не є оста точною межею. Як заявив голова фракції Партії регіонів у Верховній Раді Олек сандр Єфремов, Кабміну доручено підго тувати пропозиції щодо збільшення соціальних стандартів за підсумками нинішнього кварталу й півріччя. “Ми очікуємо, – підкреслив він, – що після реформування економіка почне розви ватися й зможемо переглянути бюджет у сторону збільшення доходів”.
ВИЧЕРПНІ ДЖЕРЕЛА. Подекуди вважають, що бюджет є своєрідною кри ницею, з якої можна черпати фінансові ресурси, не поповнюючи її згідно зі своїм на них апетитом. Прикарпаття, як багато інших регіонів країни, не належить до тих, де бюджетоутворюючі джерела чисті й продуктивні. Адже політика місцевої “демократичної” влади, особливо за “по маранчеве” п’ятиріччя, значно їх заму лила. А от апетит на ін’єкції “зверху” не зменшився, про що свідчить і такий факт. За пару днів до того, як Верховна Рада затверджувала головний фінансо вий документ, сюди і в Кабмін звернула ся президія обласної ради з проханням врахувати проблемні питання Прикар паття в бюджеті на 2011 рік. У цьому документі висловлено стурбованість тим, “що органи місцевого самоврядування не в змозі забезпечувати виконання де легованих та власних повноважень у зв’язку із значною обмеженістю фінан сових ресурсів...”.
Якраз оті “фінансові ресурси” не капа ють у держбюджет з неба, їх не приносять пришельці з космосу. Бо ж як з малих річок створюється повноводна ріка, так і з регіональних фінансових потоків фор мується держбюджет. Однак у багатьох областях, зокрема й на Прикарпатті, оті колись чисті й надійні потоки примулено, особливо за роки “помаранчевого” п’ятиріччя. Теперішній виконавчій владі з великими труднощами вдається їх віднов лювати. Важко сказати, чи належно до поможе в цій справі команда творців звер нення, яка має відтінок своїх поперед ників – “помаранчевий”. Адже значно ва гомішими були їхні дії з питань великої політики, ніж приземленої економіки – фундаменту регіону. Не вдалося, на жаль, з’ясувати, як у “верхах” зреагували на звернення пре зидії облради. Але факт: чолобитні циф ри вражають своїм розміром. Одна з них, у сумі понад півмільярда гривень, стосується асигнування відновлюваль них робіт з ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося на території Прикар паття в липні 2008 року. І це в час, коли досі ніхто повністю не з’ясував, скільки хитрунів безпідставно підлаталося на тодішній повені. Свої проблеми, для вирішення яких необхідні більші ресурси, ніж передба чені бюджетом2011, є в кожному регіоні. Лідери їх виконавчої та представницької влади теж протягують руки: “Дайте!”. І рідко хто належно замислюється, звідки взяти необхідні фінансові ресурси. Більше того, титанічні зусилля те перішнього уряду щодо розчищення джерел, котрі живлять бюджет, подеку ди належно не підтримують реальними й ефективними діями.
ЗА НАРОДНОЮ МУДРІСТЮ. В окре мих напрямках розробники бюджету та їх затверджувальники діяли за принци пом такої народної мудрості: своя сороч ка ближче до тіла. Так, на оздоровлення 450 народних депутатів і кілька тисяч чиновників та їх сімей у бюджеті закла дено 200 мільйонів гривень. Порівняйте: на лікування ветеранів війни – лише 78 мільйонів, а на інвалідів війни – 97 мільйонів. Тож не дивно, що обранці на роду поправляють своє здоров’я, як пра вило, в елітних медичних комплексах, зокрема зарубіжних, а тим, хто переніс на своїх плечах усі важкості війни, не вистачає грошей на вкрай необхідне. Додатково, порівняно з минулим ро ком, “накинуто” 100 мільйонів на утри мання Верховної. Зрозуміло, залишити в бюджеті попередню суму не було підстав. Адже інфляція здорожчує й “похід” нардепів у народ. І все ж закладе на в головний фінансовий документ до даткова сума є надто великою. Один з учасників підготовки бюджету – нардеп Василь Хара, визнає, що на оздоровлення тих же ветеранів війни, яких залишилося 2,5 мільйона, виділена сума явно недостатня. Адже на одного чоловіка припадає менше сорока гри вень. За них можна купити хіба що чоти ри пластирі спазмольгону, аби полегши ти головний біль від неуваги до тих, хто у важкому двобої забезпечував і нинішнє безхмарне небо.
“Більше держава дати сьогодні не може”, – підсумував В. Хара. Можливо, й так, але ветерани війни не винні. Вони, як їхнє покоління загалом, відбудували зруйноване війною господарство. Потім, працюючи в різних сферах, створили один з наймогутніших у світі економічно соціальний потенціал. Сталий розвиток економіки, широка мережа доступних усім санаторнокуротних закладів, без платні медична допомога і навчання у вузах, повага до чесної людини праці – з усім цим їхнім надбанням Україна всту пила в незалежність. Новітні нувориші, обманюючи тих же ветеранів та інвалідів війни гаслами про розквіт в умовах незалежності й запуд рюючи мізки навіть казками про повер нення громадянам молодої держави зо лота гетьмана Полуботка, робила свої чорні справи. Лише нинішньому уряду вдалося зупинити нерідко нецільове та неефективне використання фінансових потоків, яке чи не найбільше процвітало при “помаранчевому” режимі. Водночас вдалося викроїти в бюджеті хоч не знач ний, але ріст асигнувань на дотації робо тодавцям для забезпечення молоді пер ших робочих місць, на пільгові довгост рокові кредити молоді на будівництво й придбання житла, на пільговий проїзд студентів, придбання шкільних автобусів тощо.
Петро ПИРОЖУК.
Останні статті:
- 18/02/2011 21:25 - Реформа влади в дії
- 12/02/2011 00:07 - Українська дерегуляція – реальність, а не балачки
- 05/02/2011 23:07 - Юлині авто до суду довезуть
- 21/01/2011 20:44 - Чому тепер модні слова “політичні репресії”
- 14/01/2011 15:54 - Хто ви, пане Чорновіл?
Попередні статті:
- 03/01/2011 14:37 - Опозиція проти благополуччя?
- 24/12/2010 00:00 - Манія влади
- 17/12/2010 17:12 - Кому анархія вигідна
- 10/12/2010 23:11 - Дипломатія реальних справ
- 03/12/2010 15:38 - Хто підхопить Арсенія Яценюка?
