Будьякі зміни, у тому числі й конституційні, є виключ но внутрішньою справою держави. Але в глобалізовано му світі, світі динамічному, такому, що постійно змінюється, думка інших країн має особливе значення. Поперше, будьякій владі не байдуже те, як сприй маються її дії на світовій арені. Подруге, міжнародне визнання є найкращою легітимізацією політики певної конкретної країни та її влади. Тепер звучить багато звинувачень на адресу ук раїнської влади і особисто президента.

Лідер опозиції Юлія Тимошенко вже встигла назвати рішення КСУ "похоронами української демократії". Буцімто, рішення КСУ – махінація, направлена на узурпацію влади. Мов ляв Україні не потрібний сильний президент. Тоді вини кає інше питання – вибачте, а що потрібно нашій дер жаві? Може той політичний вертеп, свідками якого нам усім довелось бути? Чи неузгодженість дій між главою держави і прем'єрміністром (чого тільки варті відносини Ющенко та Тимошенко в останні роки!), що призвели до економічного колапсу в Україні?

За словами Серджіо Бартоля – професора консти туційного права Університету міста Трієст, Італія, "вне сені в 2004 році до Конституції України зміни перед бачили створення жахливого монстра – "корпорації більшості". Такий крок є абсолютно незрозумілим. Якщо більшість створюється на початку роботи пар ламенту та працює до завершення терміну його по вноважень, повністю нівелюється гнучкість парламен ту. У поєднанні із запровадженням імперативного мандату така система є жорсткою, а отже, небезпеч ною".

Приблизно ж такої невисокої думки про політрефор му2004 в Україні дотримується Томас Маркерт – за ступник секретаря Венеціанської комісії. Він, зокрема, вважає, що "конституційні зміни не вирішують проблему балансу в системі влади, оскільки досі є загроза не стабільності уряду та взаємне блокування різними орга нами роботи одне одного". Саме це нам довелось спос терігати впродовж останніх п'яти років, коли неузгод женість дій стала найхарактернішою рисою всієї "пома ранчевої" влади. Інший поважний європейський муж зайшов ще далі. Єврокомісар з питань розширення та політики сусідства Стефан Фюле наголошує на необхідності проведення конституційної реформи навіть після рішення Консти туційного Суду. "Рішення КСУ не є конституційною реформою. Тож широка конституційна реформа в Україні все ще зали шається актуальною.

Все, що потрібно – побудувати ефективну систему стримувань і противаг між гілками влади", – сказав Фюле. Європа дала зрозуміти, що вона підтримує повер нення Конституції України 1996го року. Наша держава уявляє інтерес для Євросоюзу виключно, як країна політично стабільна. Віктор Янукович встиг довести вла сними діями, що політична стабільність – реальність для нашої держави. Неможливо побудувати розвинуту країну, коли одна гілка влади вмішується у справи іншої, а політикипрофани дають некомпетентні поради та прий мають важливі рішення. Конституційні зміни 1 жовтня не відвернули Європу від України. Навпаки, всіма своїми діями європейці по казують, що тепер наша держава цікава, як ніколи раніше.

Про це свідчить і візит президента Словацької Республіки Івана Гашпаровича до України, і офіційний візит глави нашої держави до Франції, де президент України провів ряд важливих зустрічей. Тепер кожен має зрозуміти одне: зміни – це рух. Рух – це прогрес. Тому політика президента, направлена на перетворення та стабілізацію, мають право на життя та успіх. Потрібно вірити об'єктивним фактам, а не черго вим обіцянкам незадоволених, амбітних політиканів.

---

• 19/11/2010 14:26 - Страшно й соромно
• 13/11/2010 19:53 - Все, що ви хотіли дізнатися про Тимошенко, але не наважувалися запитати
• 06/11/2010 19:12 - Заховатися в зарубіжжі від покарання не вдається
• 29/10/2010 18:52 - Будуємо разом новий Івано-Франківськ
• 24/10/2010 20:16 - Стара локшина в новій обгортці

• 08/10/2010 16:01 - Податок на бездітність
• 01/10/2010 13:48 - Приманки для виборців
• 27/09/2010 22:14 - Розслідування діяльності уряду Тимошенко: є перший судовий позов
• 17/09/2010 15:57 - Регіонали озвучили свою платформу
• 13/09/2010 12:11 - Скажи, хто твій друг

---