Його хочуть накладати містечкові БЮТівці на чоловіків, які не обзаводяться дітьми

Влітку, перебуваючи в родичів на Тернопільщині, зіткнувся з неординарними діями депутатів міської ради обласного центру. Вони звернулися до глави держави вирішити питання щодо обкладання податками чоловіків, котрі безрезультатно для потомства виконують, як кажуть у народі, “найприємнішу роботу” – не народжуються від неї діти. Таким чином хочуть поліпшити демографічну ситуацію, яка за роки незалежності досягла катастрофічної межі.

ПО-ТИМОШЕНКІВСЬКИ. Ав тором цього креативу, за “підки нення” якого президенту прого лосувало понад 40 міських об ранців народу із 60ти, є секретар міськвиконкому, БЮТівець Тарас Білан. Він запропонував знімати із заробітку чоловіків, які старші 25 років і не обзавелися дітьми, не менше шести відсотків.

– Гроші з чоловіків, у яких нема дітей, необхідно віддавати дитячим садкам, сиротам і шко лам, – пояснив свою ідею тимо шенківський соратник у Терно полі. – Бо ж через 40 років нас буде лише 35 мільйонів, а тому вже треба підвищувати народ жуваність. Молоді чоловіки бу дуть швидше створювати сім’ї, сприяти появі на світ потомства, якщо їх почнуть штрафувати за бездійність.

Сам Т. Білан має одного сина. Та, як він висловився, мріє по повнити сім’ю ще чотирима дітьми. Але особисто не поспішає поліпшити демографічну ситу ацію в регіоні, яка споконвіку, в найгірші роки, була хорошою, а в “демократичні” часи похоронів стало більше, ніж хрестин. Тер нопільщина, як і переважна більшість областей, зокрема й Прикарпаття, вимирає.

Соціально-економічна ситу ація стримує навіть такого висо кооплачуваного чиновника, як Т. Білан, тепер поповнити сім’ю. Тож звернення депутатів до пре зидента – це черговий передви борний піар. Зрештою, воно не продумане. Наприклад, не дає відповіді, як бути чоловікам, котрі страждають від безпліддя, а та кож молодим сім’ям, де жінка з певних причин не може родити. Зрештою, як “штрафувати” без робітних чи тих, хто працює в зарубіжжі й приховує доходи.

І все ж ініціатива містечкових депутатів шокувала чоловіків, які не встигли обзавестися сім’ями чи дітьми. Адже новітня історія багата фактами, коли політикам і чиновникам із західних регіонів вдавалося шляхом мітингів, по гроз чи пікетувань “проштовху вати” на державному рівні про екти документів, котрі, набрав ши чинність, сприяли руйнуван ню добрих набутків, які в ко муністичні часи забезпечували пристойну демографічну ситу ацію. А взамін нічого кращого не пропонували.

Не вдалося, на жаль, з’ясу вати дальшу долю ідеї депутатів сусіднього обласного центру. Але факт – вона певною мірою є заманливою для тих чиновників, котрі легким шляхом прагнуть залатати фінансові діри, ство рені їх же бездарною політикою. Бо ж дохід був би вагомий. Адже, за даними досліджень Інституту демографії, 60 відсотків чо ловіків у віці 2529 років не обза велися бодай однією дитиною. Якби такий штраф чи податок ввели, то їм би доводилося ви кладати щомісяця в середньому понад 140 гривень, адже серед ня платня в Україні становить 2360 гривень.

КАТАСТРОФА. Враховуючи теперішні реалії, коли головна БЮТівка Ю. Тимошенко в часи руйнівного для держави пре м’єрства підірвала авторитет – свій та очоленого політформу вання, – дії її містечкових сорат ників можна зрозуміти. Адже демографічна ситуація в Україні катастрофічна – за кількістю населення Україна опустилася до рівня надто важкого 1965 року, в якому нас було значно менше 46 мільйонів.

Основу демографічного зле ту заклала хрущовська відлига і вже через п’ять років населення України зросло на два мільйони чоловік. І сприяло цьому не об кладання бездітних податками, а те, що всі правителі України, які були біля керма держави після “відлиги”, аж до проголошення нашої незалежності, впроваджу вали великий комплекс заходів щодо поліпшення демографічної обстановки. Так, повсюдно до сить високими темпами будува ли соціальне житло за кошти держбюджету та підприємств, ус танов і організацій. Його згідно з чергою у виконкомах рад та тру дових колективів, які формува лися й затверджувалися з ак тивною участю профспілок, на давали безплатно. Молодих спеціалістів забезпечували жит лом, як передбачалося тодішнім законодавством, у першочерго вому порядку, чим сприяли ство ренню й поповненню їхніх сімей. Нині це ніби добрий сон, у ре альність якого теперішні молоді важко повірити.

Сприяли підвищенню народ жуваності й досить хороші різні соціальні стандарти, які “демо кратична” влада знищила. Се ред них – стабільні ціни на про дукти, товари і послуги, гарантія працевлаштування і без жодних затримок видача заробітку. Його купівельноплатіжна спромож ність задовільняла працелюбів. Широко розвивалася доступна кожній молодій сім’ї мережа дит садків, існували безплатні ме дична допомога малюкам і освіта дітей. Ніхто й не мав такого по няття, як платна форма навчан ня у вузах, за яку тепер здира ють почорному.

Тому протягом десятиліть, що передували проголошенню незалежності України, демогра фічна ситуація динамічно по ліпшувалася й на її зорі в нашій державі налічувалося понад 52 мільйони чоловік. І досягнуто цього завдяки цілеспрямованим діям правителів комуністичного режиму щодо відродження нації, яка зазнала непоправних втрат у часи голодомору, в передвоєнні та воєнні роки.

Однак новітні “демократи”, які шляхом обману народу дорва лися до влади, до тла зруйнува ли буквально всі добрі набутки старого режиму щодо демо графічної ситуації. Причому, при ховуючи від народу гіркі плоди своїх дій, на всі заставки і безсо ромно їх іменували розбудовою держави. І “дорозбудовувалися” до того, що на початок нинішньо го півріччя нас залишилося лише 45,8 мільйона чоловік.

Отже, під гасла створення “де мократичного раю” зникло понад 6 мільйонів українських грома дян – більше, ніж євреїв у часи Холокосту. Водночас розвалено все, що надійно сприяло переви щенню хрестин над похоронами. “Незалежна держава” до ниніш нього року перетворилася в по слушницю США, а її “еліта”, ли цемірно тавруючи часи, в які вла да забезпечувала хорошу демо графічну обстановку, “прихвати зувала” створені всім народом багатства. Правда, залишила йому безплатно одержані в ко муністичні часи квартири, з яких тривалий час прагнуть “викури ти” небаченими в найгірші роки комуністичної системи накрутка ми тарифів за подачу в них теп ла, газу і обслуговування прибу динкових територій.

ЗГАРИЩА. Тож на їх демо графічному тлі, які надто розши рилися за роки “помаранчевого” лихоліття, потуги депутатів сусіднього обласного центру щодо підвищення народжува ності виглядають лише містеч ковим політичним піаром перед виборами до місцевих органів воади. Думки всіх моїх співроз мовників, зокрема й на Прикар патті, з якими вів розмову про цей піар, зводилися ось до чого: треба побороти безробіття, підвищити платню й вчасно її видавати, надіти вуздечку на галопуючі ціни і тарифи, сприя ти поліпшенню соціальних стан дартів молодих сімей... “Однак, – підкреслювали вони, – до вирішення цих питань повсюдно в містечкових депутатів руки не доходять, хоч вони повинні бути домінуючими в діяльності. І, не зважаючи на політичну заквас ку, сприяти впевненим крокам теперішнього уряду щодо виро щення перших паростків на де мократичному згарищі, де лише в минулому півріччі населення України зменшилося ще на 103,1 тисячі чоловік.

Виступаючи у вересні на пресконференції, прем’єр Ми кола Азаров охарактеризував рятівні кола, які підготував уряд щодо поліпшення демографічної обстановки. “Але найголовніше, що постараємося зробити, – підкреслив він, – створити атмо сферу любові, довіри, щоб гро мадяни України відійшли від п’ятирічки злості, ненависті, взаємних претензій, а перейш ли до п’ятирічки доброзичли вості, любові, надії та впевне ності в майбутньому”.

А віцепрем’єр Борис Ко лесніков, який брав участь у пресконференції, поінформу вав, що президент поставив амбітне завдання – будувати від 50 до 500 нових або модернізо ваних дитячих садків щороку. Додам: їх досить широку й до статню мережу – відомчих і ко мунальних – де оплата була до ступна навіть найбіднішим мо лодим сім’ям, за роки незалеж ності знищено. Також, на думку Б.Колесникова, опрацьовують модель, за якою нове житло пло щею до 100 квадратних метрів і відповідною ціною сім’я, де двоє неповнолітніх дітей, зможе ку пити за іпотекою, де держава заплатить відсотки за кредит.

Та ніякі потуги уряду не да дуть очікуваного ефекту, якщо місцеві органи влади не прой муться їх реалізацією. Тепер у виборців є найбільший шанс об рати до них не словоблудів, які вміють майстерно вішати лок шину про відродження нації, а її творців.

Петро ПИРОЖУК.