Представники БЮТ обіцяють здійснити ребрендінг політичного проекту Юлії Тимошенко з високим ступенем ефективності. Щоправда, це оновлення має дещо дивний, на мій погляд, характер.

Півроку тому, під час прези дентських виборів із заздалегідь очікуваними учасниками друго го туру, часто говорили, що по разка Тимошенко цілком може піти української демократії на користь, бо з Януковича опо зиціонер ніякий, тоді як Юля в опозиції владі не поступиться, що називається, ні шматком рідної землі чи Батьківщини...

Тепер же професійну опо зиціонерку можна попереджа ти про неповну "службову" від повідність. Виявилося, що опо нувати чолі держави з віце або прем'єрського крісла – це одне, а тягнути лямку протестної ру тини, та ще й за голу ідею – зовсім інше. Першим сигналом, що свід чить про безперспективність БЮТ як опозиційного проекту, стало призначення в прези дентську адміністрацію керівни ка юридичного департаменту БЮТ Андрія Портнова. Другим – перехід до правля чої коаліції багаторічного вірно го соратника Тимошенко і не доторканного фінансиста БЮТ Олександра Фельдмана разом з групою соратників. Не змусив себе чекати і ще один сигнал.

Союзний БЮТу блок "НУНС", що "делегував" до лав коаліції кожного четвер того (і це тільки початок), офі ційно визнав себе опозицією, але опозицією виключно са мостійною й принциповою, то ніякого відношення до БЮТ не має, адже регламент парламен ту дозволяє такий сценарій по ведінки. Юлія Тимошенко звично по клала провину на підступність союзників. Однак мотиви їхньої активності можна зрозуміти. Проект об'єднання опозиції лі дер БЮТ запропонувала в уль тимативному варіанті: "Бать ківщина або смерть!" Причому на ролі Батьківщини Юлія Во лодимирівна визначила вик лючно себе.

Оскільки колишні попутни ки вибрали коаліцію "Стабіль ність і реформи" або співісну вання з парламентською біль шістю під одним дахом, Юлії Володимирівні нічого не зали шалося, як зіграти на "ідео логії", а точніше – на амбіціях політичних аксакалів на кшталт Левка Лук'яненка чи Дмитра Павличка. З ними разом лідер БЮТ створила Комітет націо нального порятунку. Підписува ти спільні документи "рятуваль ників" відмовилися майже всі опозиційні парламентські гру пи, і Тимошенко залишилася в компанії Тягнибока, Луценка і Тарасюка, інакше кажучи – ста ла "королевою маргіналів". Проте становище зобов'я зує. Наступним проектом зі згуртування опозиційних ре сурсів став молодіжний рух "Спротив", чималий перелік якого учасників, на мій погляд, – блеф низького штибу.

Осно вою нового руху стала якась "Ідейна варта". Її головний страж – Сергій Дяченко – без упину "бомбить" пресрелізами "Спротиву" українські засоби інформації, інтернетблоги і навіть форуми, обіцяючи підня ти на захист "Батьківщини" всіх від студентів до шахтарів. Звичайно, у деяких люби телів політичних комбінацій подібні заклики можуть шоку вати. Бентежить лише дослів ний збіг тексту меморандуму "Спротиву" із заявами Коміте ту національного порятунку, практична цінність яких вияви лася для Юлії Володимирівни близькою до нуля. Я б рекомендував Юлії Ти мошенко звернути увагу на більш "конкретних пацанів". На приклад, таких як Мирослав Якібчук – лідер організації, що скромно називає себе "Націо нальним форумом профспілок України".

Цей пан цілком здат ний на ризиковані масові захо ди, періодично з'являється в пресі. У його активі – спроба зробити адміністративний пе реворот у Федерації профспі лок України. У пасиві – повна дискредитація ідеї вільних проф спілок. У будьякому разі тепер можна сміливо стверджувати, що Тимошенко перестає бути серйозним політиком, з яким готові співробітничати лідери впливових політичних сил. Лі дер БЮТ стрімко маргіналізу ється і втрачає важелі впливу на події в країні. Вона не змог ла гідно перенести поразку в президентській кампанії та від кочується на задвірки україн ської політики настільки стрім ко, що вражає навіть аналітиків.

Олег КОВАЛЕНКО. Політолог.