Манна. Її, образно кажу( чи, обіцяють ті, хто причетний до розробки проекту бюдже( ту на наступний рік. Так, дохо ди передбачено в розмірі 337,5 мільярда гривень – на 39 мільярдів більше, ніж у цьому році. Витрати 361,6 мільярда, або плюс 27,6 мільярда гривень до нинішнього бюджету. Його дефіцит складе лише 2,5 відсотка ВВП, тоді як у цьому році ця ци фра має становити аж 3,5 відсот ка. Зрештою, ріст такого агре гатного показника, як ВВП, за кладено в проекті бюджету – 2012 на рівні 5,5 відсотка. Та простих співвітчизників насамперед цікавить, чи по товстіє їх гаманець від отого зро стання, чим зможуть намастити кусок хліба, чи вдасться викроїти кошти на елементарні соціальні потреби. Обнадійливі висновки підкріплюють конкретними циф рами міністр фінансів Федір Яро шенко та голова бюджетного комітету ВР Валерій Баранов. "Порівняно з бюджетом 2011 нинішній проект – великий крок вперед, підкреслив В. Баранов. – Передбачено суттєвий ріст соціальних витрат, які виперед жають інфляцію. Так, соцвипла ти підвищаться на 1015 від сотків, ріст доходів працівників бюджетної сфери заплановано на рівні 18 відсотків".

Додам: сти бок інфляції заплановано на 7,9 відсотка. Таким чином, як ствер джують розробники проекту, вона повністю не “з'їдатиме", як раніше, надбавки до платні, а також пенсій. А за словами Ф. Ярошенка, рівень інфляції передбачено навіть нижчий, ніж ріст мінімаль ної пенсії. Вона, наголосив він, підвищиться. Своєрідною манною особли во обнадіюють бюджетників. Адже намічений ріст їх платні на наступний рік найвищий показ ник порівняно з докризовим ча сом. Якщо в 2010 році він підви щився на рівень інфляції, то в цьому році на 3,5 відсотка вище неї. А в 2012му перестрибне інфляцію аж на 10 відсотків. Зішлюся на порівняння по казників теперішньої платні й прогнозованої головним кошто рисом країни лише по деяких поширених категоріях бюджет ників. Якщо, наприклад, тепер платня фельдшера становить в середньому 1620 гривень, то в грудні 2012 року досягне 2015 гривень. Для інших категорій працівників ці цифри відповідно такі: дільничний терапевт 2115 і 2820 гривень, учитель першої категорії – 2450 і 3065, хірург вищої категорії – 2600 і 3460 гри вень… Звичайно, в остаточному варіанті цифри головного кош торису зазнають змін. Та сум ніваюся, чи постраждає соціал ка, адже вона буде вагомим ко зирем у часи наступних вибор чих перегонів у парламент. Політігри. До них навко( ло платні й пенсій вдавалося чимало попередніх урядів. За вдяки їх підвищенню гасили, об разно кажучи, пожежеі, які розд мухували на основі зниження рівня життя. Підтвердженням цього висновку є діяльність уря ду Леоніда Кучми. За 13 місяців його каденції заробіток одного штатного працівника, напри клад, в економіці України зріс з 8,2 тисячі тодішніх карбованців до 208 тисяч. Відповідно стриб нула вгору платня бюджетників і пенсій. Однак життябуття простих співвітчизників тоді не поліпши лося, а навпаки погіршилося. Бож ринкова економіка, на яку правителі вже незалежної Ук раїни покладали великі надії, прийшла до нас не так, як бачи лася в мріях новітніх"демократів" – романтиків.

Переважна біль шість населення відчула її у ви гляді диких стрибків цін, зародку корупційних технологій, затри мок платні та суцільного збіднен ня. Ейфорійний стан від неза лежності омрачнювали випере джаючий ріст цін над надбавка ми до платні. Люди ходили по нових маркетах, що повсюдно виростали, як гриби після тепло го дощу, та магазинах у напів трансовому стані від майже що денних витків цін. Але прогнози щодо соціальних вибухів не збу валися. Поперше, не було тоді опо зиційної до "демократичної” вла ди сили. Заважав, подруге, принцип "моя хата з краю". А по третє, найбільш активна части на населення включилася в де монтаж, тобто розкрадання й "прихватизацію" могутнього по тенціалу, створеного всім наро дом у часи комуністичної систе ми. Таким чином економіка інтен сивно летіла в прірву, інфляція досягла рекордних відміток. Унаслідок загострювалися со ціальні проблеми. Тож новий уряд під керівництвом Юхима Зв’ягільського вдався до їх вирі шення методом попереднього – черговими підвищеннями плат ні й пенсій. За сім місяців його каденції заробіток одного штат ного працівника, наприклад, у економіці зріс із 208 тисяч кар бованців до 854 тисяч. Та ці "папірці" повністю зне цінювала інфляція. За буханець хліба доводилося викладати ку пюру з тризначною цифрою. Ейфорія перших років незалеж ності "випарувалася" навіть у багатьох ярких "демократів". Одна з домінуючих причин такої гіркої ситуації – відсутність стратегії й тактики цінової політи ки. Демонтуючи старі порядки, взамін нічого кращого не впро ваджували. Накрутки цін, а отже інфляцію, творив новітній дикий бізнес, який тепер теж без вуз дечки. Хоч нинішній уряд, праг не уникнути отої платіжноціно вої чехарди, усе ж фактично частково йде по старій стежині в питаннях щодо купівельно платіжної спроможності платні й пенсій, чим уміло користується опозиція. Безсоромність. Вона властива нинішній опозиції, яка в стократ сильніша, ніж у часи попередніх урядів.

Якраз на соціальних стандартах, закла дених у проекті бюджету – 2012, вона піднімає великий рейвах. "Головна концепція цього бюджету, – підкреслив міністр фінансів тіньового Кабміну Андрій Сенченко, – не ділитися з народом". Виходить, на його дум ку, що він не соціально спрямо ваний, як твердять в уряді. Більше того, оцей міністртіньо вик доводить, що "підвищення соцстандартів повинно бути на багато більшим". А інший міністр тіньового уря ду – соціальної політики Андрій Павловський зазначив, що опо зиція вимагає включити до по рядку денного сесії парламенту розгляд законопроекту про збільшення розміру прожитко вого мінімуму й зарплати мінімалку з платні довести до 1506 гривень, а пенсію – до 1200. Якраз, аналізуючи доводи тіньовиків, спала на думку й ота народна мудрість: "Бабуся забу ла, як дівкою була". Керівне ядро теперішньої опозиції на чолі екс прем’єром Юлією Тимошенко складається з недавніх чинов ників різних рангів. У часи його "царювання" державу значно сильніше трясли рукотворні не гаразди – від збіднення насе лення через випереджаючі вит ки інфляції над надбавками до платні й пенсій до плюндруван ня економіки. Зішлюся бодай на дані ос таннього року їх правління дер жавою – 2009го. Споживчі ціни порівняно з попереднім роком, в який, до речі, вони досягли ре кордної серед держав Євро пейської спільноти і СНД від мітки, ще підвищилися на 12,3 відсотка, безпосередніх вироб ників продукції – на 14,3 відсот ка. А от середньомісячна платня зросла лише на 4,9 відсотка.

Що стосується економіки, то в до сягнутому падінні такого агре гатного показника, як ВВП – на 15 відсотків, не було рівних у Європі. Які в скороченні промис лового виробництва аж на 22 відсотки. Отже, у лідерів опозиції над то коротка пам'ять. А саме вони, перебуваючи при владі, мали значно кращі умови, ніж нинішній режим, добитися таких стан дартів, як вимагають від ни нішньої влади. Адже як у світі, так і внутрі країни на "помаран чистів" покладали великі надії, бо вірили їх обіцянкам. Тай тодішня до них опозиція була такою, що можна було й до рани прикладати. Тож теперішній рей вах опозиції є безсоромним ре ваншем за владу.

---

• 18/11/2011 23:54 - Що й кому приносить радість
• 04/11/2011 22:19 - Трагедії через людський фактор
• 28/10/2011 21:57 - У Турці розвивають...виробництво і соціалку
• 14/10/2011 21:33 - Творім у себе Європу
• 08/10/2011 22:55 - Доброчинність мальтійців

• 16/09/2011 14:10 - Таке велике щастя – допомагати людям...
• 09/09/2011 13:18 - “Бізнес” на святинях
• 26/08/2011 23:15 - Втеча прикарпатця до Італії завершилася в нашому суді
• 12/08/2011 20:24 - 38–а легендарна
• 12/08/2011 20:21 - Презентація

---