Газета Прикарпатська правда

Tue05222012

Back Аналітика Мораль і право 38–а легендарна

38–а легендарна

(1 Проголосувало)
38–а легендарнаТретього серпня виповнилося 70 років з дня створення польового управління 38 армії першого формування. Відбу лося воно в Ніжині, що на Чернігівщині, на базі 8 механізова ного корпусу, командир якого генераллейтенант Д.Рябишев і його заступник М.Попель стали відповідно командуючим і членом військової ради армії.
За 11 місяців початкового періоду війни 38 армія (першого формування) вела важкі кровопролитні бої під Кремен чуком на Дніпрі, під Харковом, на дорогах відступу до Дону. Всюди бійці й офіцери виявляли масовий героїзм, кожний клап тик української землі діставався ворогові ціною величезних втрат в живій силі й техніці. 5 березня 1942 року командуючим армією був призначений генералмайор Кирило Москаленко. 12 липня 38 армія була передпорядкована до складу Півден ного фронту. 3 17 по 23 липня вела бойові дії в складі Сталінградського фронту. 3і 23 липня армія була виведена в резерв фронту, її війська передані 21 армії, а особовий склад польового управління на правлений на формування польового управління 1 танкової армії. Такою була доля 1го формування 38 загально військової армії. Згідно з директивними документами відлік бойового літопису 38 загаль новійськової армії другого формування розпочався 3 серпня 1942 року. Заново створену армію очолив генераллейте нант Нікандр Чібісов.Це було могутнє об'єднання: до складу армії ввійшли 5 корпусів, з них 4 танкових, 6 стрілецьких дивізій, 7 стрілецьких бригад, 5 арти лерійських бригад. Першою великою на ступальною операцією , в якій приймали участь війська армії, була Воронежсько Састорненська.У лютому 1943 року армія в складі інших об'єднань воювала на Курській дузі й сприяла визволенню Курська. 2 вересня 1943 року 38 армія звільнила від фашистів обласний центр України м.Суми. У боях за місто без смертний подвиг здійснили бійці 232 стрілецької дивізії Іван Вдовиченко, який із зв'язкою гранат кинувся під ворожий танк, і Олексій Калінін, котрий власним тілом закрив амбразуру дзота. У ніч з 26 на 27 вересня 1943 року для військ армії розпочинається епопея фор сування Дніпра в районі селища Лютіж.За воювавши тут плацдарм, армія розвива ла наступ і 6 листопада в складі фронту визволила столицю України м. Київ. До речі, з 65 частин і зєднань, удостоєних почесної назви Київська, 35 входили до складу 38 армії. 167 генералам,офіце рам, сержантам і рядовим об'єднання за форсування Дніпра і визволення Києва було присвоєно звання Героя Радянсько го Союзу. Після ЖитомирськоБердичівської операції у січнілютому 1944 року була звільнена від загарбників значна тери торія Житомирської, Київської та Вінниць кої областей. Героїчний подвиг у боях на Житомир щині здійснила обслуга старшого сер жанта Я.Агафонова з 28 винищувальної протитанкової бригади, яка вступила в нерівний бій з 17 танками і групою піхоти противника, що прорвалися в наш тил. Прицільним вогнем були підбиті три во рожих танки. Залишившись один, Ага фонов продовжував вести бій з перева жаючим пртивником і змусив ворога зу пинитися і відступити, за що отримав зван ня Героя Радянського Союзу. У ході переможної Проскурівсько Чернівецької операції весною 1944 року 38 армія вийшла у передгіря Карпат, визволивши при цьому північні райони Прикарпаття. У подальшому разом з іншими військами 1 Українського фронту части ни 38 армії 27 липня 1944 року звільняють Львів, завершують ЛьвівськоСандо мирську операцію і виходять на західні кордони України. На теренах Східної Європи армія бере участь в успішному проведенні Карпатсь коДуклінської, ЯслоГорлицької, Мо равськоОстравської та Празької опе рацій. Закінчила армія свій переможний бойовий шлях у травні 1945 року в Празі. Бійці та командири в боях з ворогом про явили масовий героїзм і самопожертву. Бойові прапори частин були увінчані на городами, їм присвоєні почесні звання звільнених міст. Загалом 383 воїни 38 армії були удо стоєні звання Героя, 32 нагороджені ор денами Слави трьох ступенів, десятки тисяч воїнів орденами і медалями. У післявоєнні роки воїни армії про довжують традиції ветеранів війни, при множуючи бойову славу частин. Так, во сени 1953 року війська армії вперше безпосередньо беруть участь у дослід ницькому навчанні, завдання якого поля гало в оволодінні навичками ведення бой ових дій за умов застосування противни ком ядерної зброї. Навчанням керував командуючий військами ПрикВО маршал Радянського Союзу І.Конєв.
У його підго товці та проведенні брали участь заступ ник міністра оборони маршал Радянсько го Союзу Г.Жуков і в якості консультантів академіки І.Курчатов та С.Корольов. Серйозними випробуваннями для всіх воїнів з'єднань та частин були навчання Дніпро, Влтава, Десна, Захід, які зокрема продемонстрували високий рівень польового вишколу особового складу. За значний внесок у зміцнення обо ронної могутності, успіхи в бойовій підго товці 22 лютого 1968 року 38 загаль новійськова армія нагороджена орденом Бойового Червоного Прапора, а чимало частин орденами, пам'ятними прапора ми, вимпелами Міністра оборони за мужність та військову доблесть. Великий внесок у зміцнення бойової готовності армії(корпусу) зробили мар шал Радянського Союзу К.Москаленко, генерали армії Я.Крейзер, О.Майоров, генералполковники Н.Чібісов, Х.Мамсу ров, В.Гордієнко, В. Колєсов, Б.Омелічев ,Є.Воробьйов, М.Цицюрський, Г.Воробй ов, генераллейтенанти Д.Рябишев, П.Па щенко, В.Ухов, М.Штиков, І.Білаонов, М.Сурайкін, А.Калашніков, В.Тютюнни ков, а також інші генерали та офіцери. Завжди незмінною була одна глибин на традиціянепорушна єдність армії і на роду. Військовослужбовці об'єднання не одноразово проявляли героїзм заради спасіння життя людей. На світлинаї: ветерани армії і гості в музеї ; ветерани війни члени організації на святкуванні Дня Перемоги. Наприклад , з 1949 по 1952 рік особо вий склад інженерних частин армії розмінував і очистив від вибухонебезпеч них предметів тисячі квадратних кіло метрів території, виявивши і знешкодив ши понад ЗО тисяч мін, бомб, снарядів – лише на в районі Жукотина та Коршева на ІваноФранківщині – понад 5 тисяч. З вдячністю згадують мешканці міст і сіл у Хмельницькій, Тернопільській, Чер нівецькій, областях наших саперів, де вони відвели велику біду. Значним був внесок особового скла ду армії у ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
У екстремальних, небезпечних для життя умовах самовідда но і вміло діяли хімікирозвідники, сапе ри, водії, медики та інші спеціалісти. За це десятки воїнів були нагороджені орде нами та медалями. Військовослужбовці армії та корпусу допомагали жителям західних областей України в ремонті, відновленні й будів ництві мостів, доріг, вивезенні зернових, цукрових буряків, ліквідації наслідків стихійного лиха. Вони разом з населен ням боролися з наслідками буревію та зсувами грунту на Буковині. У період осінньої1998 року та весняної 2001 року повеней на території Закарпаття було евакуйоване понад 12 тисяч осіб, розчи щено 13 кілометрів русел річок, укріпле но 6 кілометрів дамб, забезпечено трира зовим харчуванням понад 50 тисяч осіб. Завжди з народом – цей принцип став головним у діяльності військовослуж бовців молодої держави. Для них немає справи значнішої й відповідальнішої, по чеснішої й вищої, ніж служіння народу України. Разом з усіма громадянами України особовий склад армії брав участь у вільно му воєвиявленні одвічного прагнення до незалежності. Воїни армії були у числі тих 90 відсотків громадян , що голосува ли за підтримку Акту проголошення неза лежності України 24 серпня 1991 року. Важливим кроком у житті армії на шляху розбудови Збройних Сил України стало прийняття Військової присяги на вірність українському народові. Саме з цього часу починається нова сторінка історії 38 армії. Згідно з планами реформування Збройних Сил України, приве дення їх до рівня оборонної достатності та рішенням президента УкраїниВерхов ного головнокомандувача Збройних Сил України 23 липня 1993 року на базі 38 загальновійськової армії формується 38 армійський корпус. З'єднання та військові частини кор пусу розташовувалися на теренах шести областей:ІваноФранківської, Львівської, Хмельницької,Чернівецької, Закарпатсь кої та Тернопільської. У зоні відповідаль ності було 662 кілометри складної гірсько лісової прикордонної смуги, яка проходи ла через основний Карпатський хребет. 38 армійський корпус був одним з найпотужніших угруповань військ Захід ного ОК та Сухопутних військ Збройних Сил України. Вирішення проблем підтрим ки бойової готовності, вдосконалення ратної майстерності завжди було голо вним завданням зєднань і частин корпу су. 2427 квітня 1995 року на державно му полігоні воїни 232ї ракетної бригади першими у Збройних Силах України про вели ракетні пуски на показових тактич них навчаннях. За перебігом навчань осо бисто спостерігав тодішній президент Ук раїни Леонід Кучма, який дав високу оцінку діям воїнівракетників. У серпні 1996 року на державному полігоні бойового застосування військ ППО з успіхом провели ракетноарти лерійські стрільби зенітники 300 зенітно ракетного полку, за що отримали оцінку добре. У другій половині жовтня 1997 року були проведені стратегічні командно штабні навчання Редут, до яких залу чався особовий склад штабу корпусу. На високому рівні були продемонстровані здатність офіцерів у екстремальних умо вах орієнтуватися в обстановці, прийма ти оперативні рішення, чітко управляти підлеглими. І це лише поодинокі прикла ди. Неодноразово з'єднання та частини корпусу відзначалися кращими в Сухо путних віськах Збройних Сил України.
У 1999 та 2000 роках 128 механізо ваній дивізії, 230 артилерійській бригаді 38го АК Міністром оборони України були вручені Бойові Прапори. З перших днів створення Збройних Сил України активно розпочався процес утвердження нових тенденцій та відно син у галузі міжнародного військового співробітництва. Військовослужбовці 38 АК брали участь у командно штабних тренуваннях, навчаннях, які проводили ся у рамках програми Партнерство зара ди миру, набували значного миротвор чого досвіду в Східній Словенії, Боснії і Герцоговині, Анголі й Лівані. Значного поширення набували зв'яз ки з арміями сусідніх держав, особливо Угорщини та Румунії. Результатом тісних і дружніх стосунків армійського корпусу з партнерами було створення спільного українськоугорськорумунськосло венського батальйону Тиса. До самого розформування в 2003 році військовослужбовці зєднань та частин 38 армійського корпусу , як єдине ціле у складі Збройних Сил України, примножу вали славні традиції гарантували захист суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності Батьківщини, мир і спокій громадянам нашої держави. Пам'ять про армію(корпус), подвиги і знаменні дати зберігають ветерани та народний музей Герої Дніпра(нині філія Національного військовоісторічного му зею України). Організація ветеранів 38 армії(корпусу) набула юридичного стату су в 2007 році, затверджено фіксоване членство, створені осередки, є філії в Москві, Києві, Черкасах. Головне завдан ня – збереження правди про ратні успіхи об'єднання(корпуса), надання всілякої допомоги своїм членам, військово патріотичне виховання молоді. Чимало конкретних справ в нашій скарбниці, ба гато планів на майбутнє. І є надія, що ми їх виконаємо.
Володимир МОЙСЕЄНКО. Голова ради організації ветеранів 38 армії(корпусу). На світлині: обмін думками перед засіданням ради Організації ветеранів 38 армії (корпусу).

 


Останні статті:
Попередні статті:

Цікава стаття? Поділіться нею з іншими:

Додати коментар


Захисний код
Оновити


Prykarpatska pravda
© 2010-2011. Газета «Прикарпатська правда». Всі права захищено.
При повному або частковому використанні матеріалів сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на джерело «Прикарпатська правда»
Рейтинг сайтів прикарпаття Український рейтинг TOP.TOPUA.NET