Уже два тижні триває суд над екс-прем’єром Юлією Тимошенко щодо газового контракту з Росією. Такого його резонансу не було з часів, як американська Феміда розгадувала дійства її соратника по тодшній партії “Громада” та енергетичному бізнесу – теж екс- прем’єра Павла Лазаренка. Хоч нас розділяли великі простори суші й океану, прихильні до нього містечкові партії й партійки возвеличували цього маститого крадія ледь не до рівня героя. А навколо теперішніх судних днів найвищої екс-чиновниці повто рюється та ж ситуація. Тож заглянемо в її корінь, який частково привідкрився за час процесу.АКСІОМА. Нею є те, що газовий кон тракт з Російською Федерацією – ка бальний. Якщо величезні збитки в гро шовому еквіваленті експерти підрахува ли, то моральні не визначатимуть. Адже в компетенцію Феміди не входить вивчати, як завищена ціна на російське “блакитне” паливо вкорочує життя споживачів. А партії й партійки, які мають всі можли вості вивчити, узагальнити це питання й не лише донести свої результати до відо ма влади, “турбуються” про народ, як пра вило, тільки напередодні виборів у пар ламент і містечкові ради з трибун різних зборів та віче. Та здобувши завдяки обіцянкам про манну небесну місця біля владного “кори та”, швидко забували про свої підсолод жені слова. Одні з них стосувалися помірності цін і тарифів на все, що пов’яза но з газом. Однак вони ростуть, сприяю чи значною мірою розвитку недуг у лю дей від думок, як вижити в умовах їх галопу і невтішної перспективи, виклика ної нашим контрактом з Росією. Тож Ю. Тимошенко звинувачують у перевищенні повноважень. Не маючи в часи свого прем’єрства директив уряду щодо підписання невигідного Україні кон тракту з главою російського уряду В. Путіним, пішла на його поводку. Неда ремно глава уряду північної держави сусідки тоді сказав, що з українським прем’єром йому комфортно працювати. Зате співвітчизникам, які споживають російське “блакитне” паливо, комфортом й не пахне. Адже навіть зі скидкою на 100 доларів США за кожну тисячу кубічних метрів чужого газу, одержаної завдяки торішнім харківським угодам між прези дентом України та Росії, його ціна зашка лює. А до кінця року вона може досягти 400 доларів за тисячу “кубів”. Це рівнозначно катастрофі, бо такої ціни не витримають ні споживачі, ні кому налка. Згідно з контрактом її визначають за формулою, яка оговорена в контракті, щодо ціни на нафту. За час, що минув після його підписання, вона значно зрос ла, а, отже, потягнула за собою й газ. Всі зусилля влади білосиніх внести корективи у кабальний контракт поки що безрезультатні. Тож суд має встановити вину експрем’єрки і її соратників у газо вому закабаленні України. ПРОТЕСТИ. Їх соратники Ю. Тимо шенко використовують з метою тиску на суд у широкому діапазоні – від дій у залі засідань, які нерідко граничать з цирковими витівками, до мітингів на площі перед приміщенням Феміди. Став у пригоді й досвід, набутий по захисту інших соратників, насамперед екснарде па від БЮТу Віктора Лозинського. Незва жаючи на сильну оборону, його визнано винним у звірячому вбивстві людини і за суджено до тривалого строку ув’язнення. Досить характерним щодо протестів є один з перших днів засідання суду й по ведінки на ньому всієї БЮТівської раті.
Так, на зауваження судді, що прийнято вставати, коли він заходить, Ю. Тимошен ко зреагувала в своєму стилі. “Може, ще й розстрілювати будете!” – вигукнула вона. На прохання назвати своє ім’я й побать кові (цього вимагає процедура) відповіла: “Мене всі знають”... Завершилися подібні дійства тим, що хтось облив нардепа Інну Богословську, яка не вписувалася в групу підтримки експрем’єра, водою під вигуки залу: “Це дощ, свята вода!”. А на площі, де зібралося, зокрема, й багато Юлиних “штиків” з Прикарпаття, вирували пристасті щодо захисту своєї політичної шефині. “Якщо з Юлею що небудь станеться, я помру! – доводила Леся Галущак з Калуша. – Вона для мене все!”. Далі – більше. 76річний дід Ана толій Леонтюк з Київщини пригорозив: “Якщо суд її засудить, ми цю владу підніме мо на вили”. У питаннях захисту експрем’єра повіяло сталінськими часами. Тоді одні були готові, як калушанка, померти за “батька народів”, інші, як отой дід, не лише підняти на вили ворогів вождя. В ті далекі часи люди, не маючи реальної інфор мації про більш, ніж варварство сталін ського режиму, обожнювали його керма нича. Адже звірства приписували “воро гам” народу, проти яких він ніби наполег ливо боровся. А от небачені досі провали в усіх доле носних сферах у часи прем’єрства Ю. Тимошенко теж майстерно списували ледь не на Лукавого. У двобій з тими, хто заважав розбудовувати державу, ніби різко виступала лише “Вона”, тобто Юлія Володимирівна. Її харизма, неперевер шене вміння видавати чорне за біле, відсутність реальної інформації – все підвищувало імідж підсудної. Зрештою, й тепер досить скупа інфор мація про те, що вона натворила в часи свого прем’єрства. І не лише в газових питаннях, а й використанні коштів по Кіот ській угоді, закупівлі ліків та автомобілів для медицини, що підпадає під відповідні статті Кримінального кодексу, а й зага лом у господарці, яку її уряд довів до катастрофи. Так, державний борг виріс утричі, чого не було за всю історію неза лежності. Лише за останній рік урядуван ня команди Ю.Тимошенко падіння ВВП в Україні склало майже 15 відсотків – найбільш серед країн СНД. Промислове виробництво скоротилося на 22 відсотки, гривня знецінилася в півтора раза... Виходить, що за головного творця такої руйнівної господарки та дійств, що підпадають під статті криміналу, одні со ратники готові померти, інші – захищати на майданах. ПОКАРАННЯ. У його оцінці за свої дійства Ю. Тимошенко наслідує при клад ексміністра внутрішніх справ і соратника по ексвладній коаліції Юрія Луценка. Коли над ним почався судовий процес, він сказав, що влада йому замо вила вісім років за гратами, хоч насправді ніякого втручання найвищого керівництва режиму в судовий процес не було. Таким чином Юрій Віталійович прагнув, очевид но, видати себе борцем проти нього за кращу долю народу. А що стосується процесу над Юлією Володимирівною, то ще напередодні його початку вона заявила: вирок, мовляв, проти неї вже давно написаний в Адміністрації президента, добре вивче ний та відданий судді. Підкресливши, що “інтриги ніякої нема”, вона наголосила: судовий процес по її справі влада має намір провести, порушуючи закони і прин ципи верховенства права. Для цього спра ву віддано “молодому і недосвідченому” судді. Насправді ж суддя Родіон Кирєєв на лежить до категорії тих юристів, які твер до сповідують верховенство закону. Він дійсно молодий (31 рік) і ще не збалува ний політичними інтригами і корупційни ми схемами, котрі, на превеликий жаль, пронизують всі сфери нашого життя. Зре штою, ця марудна справа йому дісталася згідно з жеребкуванням, а не наказу “звер ху”, як дехто стверджує. На відміну від Р.Кирєєва, який сповідує букву закону, підсудна є непереверше ним майстром ігор на політичному полі. Про що свідчить судовий процес. Вона, як оратор, значно переграє Р. Кирєєва. Складається враження, що його мораль но “вбиває” їдкими фразами із присма ком політики. Висновок Юлії Володимирівни про те, ніби проти неї вже написано вирок в Адміністрації президента – теж одна з її політичних схем захисту. Поки що лише політологи та любителі “почесати язик” висловлюють різні думки щодо міри по карання експрем’єра, котрі дехто сприй має як реальність. Причому, жонглюють різними його варіантами – від солідного строку тюрми до безпідставності сушити сухарі. Один з політологів – Вадим Карасьов вважає, що підсудній “простіше дати амністію і так влада продемонструє бла городство й зробить Юлю як символ менш заманливий для виборів”. Ряд інших політологів уважають, що тюрма Ю. Ти мошенко “додала б її “Батьківщині” яких небудь 25 відсотків виборців на наступ них парламентських виборах”. Та газові ребуси настільки закручено, що їх розгадування – справа виснажлива й кропітка. Тим більше в умовах, коли їх творці мають неперевершений досвід себе вибілювати. І розмови про міру по карання є лише порожніми звуками, до яких багато хто вдається, щоб будоражи ти суспільство. Петро ПИРОЖУК.
Так, на зауваження судді, що прийнято вставати, коли він заходить, Ю. Тимошен ко зреагувала в своєму стилі. “Може, ще й розстрілювати будете!” – вигукнула вона. На прохання назвати своє ім’я й побать кові (цього вимагає процедура) відповіла: “Мене всі знають”... Завершилися подібні дійства тим, що хтось облив нардепа Інну Богословську, яка не вписувалася в групу підтримки експрем’єра, водою під вигуки залу: “Це дощ, свята вода!”. А на площі, де зібралося, зокрема, й багато Юлиних “штиків” з Прикарпаття, вирували пристасті щодо захисту своєї політичної шефині. “Якщо з Юлею що небудь станеться, я помру! – доводила Леся Галущак з Калуша. – Вона для мене все!”. Далі – більше. 76річний дід Ана толій Леонтюк з Київщини пригорозив: “Якщо суд її засудить, ми цю владу підніме мо на вили”. У питаннях захисту експрем’єра повіяло сталінськими часами. Тоді одні були готові, як калушанка, померти за “батька народів”, інші, як отой дід, не лише підняти на вили ворогів вождя. В ті далекі часи люди, не маючи реальної інфор мації про більш, ніж варварство сталін ського режиму, обожнювали його керма нича. Адже звірства приписували “воро гам” народу, проти яких він ніби наполег ливо боровся. А от небачені досі провали в усіх доле носних сферах у часи прем’єрства Ю. Тимошенко теж майстерно списували ледь не на Лукавого. У двобій з тими, хто заважав розбудовувати державу, ніби різко виступала лише “Вона”, тобто Юлія Володимирівна. Її харизма, неперевер шене вміння видавати чорне за біле, відсутність реальної інформації – все підвищувало імідж підсудної. Зрештою, й тепер досить скупа інфор мація про те, що вона натворила в часи свого прем’єрства. І не лише в газових питаннях, а й використанні коштів по Кіот ській угоді, закупівлі ліків та автомобілів для медицини, що підпадає під відповідні статті Кримінального кодексу, а й зага лом у господарці, яку її уряд довів до катастрофи. Так, державний борг виріс утричі, чого не було за всю історію неза лежності. Лише за останній рік урядуван ня команди Ю.Тимошенко падіння ВВП в Україні склало майже 15 відсотків – найбільш серед країн СНД. Промислове виробництво скоротилося на 22 відсотки, гривня знецінилася в півтора раза... Виходить, що за головного творця такої руйнівної господарки та дійств, що підпадають під статті криміналу, одні со ратники готові померти, інші – захищати на майданах. ПОКАРАННЯ. У його оцінці за свої дійства Ю. Тимошенко наслідує при клад ексміністра внутрішніх справ і соратника по ексвладній коаліції Юрія Луценка. Коли над ним почався судовий процес, він сказав, що влада йому замо вила вісім років за гратами, хоч насправді ніякого втручання найвищого керівництва режиму в судовий процес не було. Таким чином Юрій Віталійович прагнув, очевид но, видати себе борцем проти нього за кращу долю народу. А що стосується процесу над Юлією Володимирівною, то ще напередодні його початку вона заявила: вирок, мовляв, проти неї вже давно написаний в Адміністрації президента, добре вивче ний та відданий судді. Підкресливши, що “інтриги ніякої нема”, вона наголосила: судовий процес по її справі влада має намір провести, порушуючи закони і прин ципи верховенства права. Для цього спра ву віддано “молодому і недосвідченому” судді. Насправді ж суддя Родіон Кирєєв на лежить до категорії тих юристів, які твер до сповідують верховенство закону. Він дійсно молодий (31 рік) і ще не збалува ний політичними інтригами і корупційни ми схемами, котрі, на превеликий жаль, пронизують всі сфери нашого життя. Зре штою, ця марудна справа йому дісталася згідно з жеребкуванням, а не наказу “звер ху”, як дехто стверджує. На відміну від Р.Кирєєва, який сповідує букву закону, підсудна є непереверше ним майстром ігор на політичному полі. Про що свідчить судовий процес. Вона, як оратор, значно переграє Р. Кирєєва. Складається враження, що його мораль но “вбиває” їдкими фразами із присма ком політики. Висновок Юлії Володимирівни про те, ніби проти неї вже написано вирок в Адміністрації президента – теж одна з її політичних схем захисту. Поки що лише політологи та любителі “почесати язик” висловлюють різні думки щодо міри по карання експрем’єра, котрі дехто сприй має як реальність. Причому, жонглюють різними його варіантами – від солідного строку тюрми до безпідставності сушити сухарі. Один з політологів – Вадим Карасьов вважає, що підсудній “простіше дати амністію і так влада продемонструє бла городство й зробить Юлю як символ менш заманливий для виборів”. Ряд інших політологів уважають, що тюрма Ю. Ти мошенко “додала б її “Батьківщині” яких небудь 25 відсотків виборців на наступ них парламентських виборах”. Та газові ребуси настільки закручено, що їх розгадування – справа виснажлива й кропітка. Тим більше в умовах, коли їх творці мають неперевершений досвід себе вибілювати. І розмови про міру по карання є лише порожніми звуками, до яких багато хто вдається, щоб будоражи ти суспільство. Петро ПИРОЖУК.
Останні статті:
- 26/08/2011 23:15 - Втеча прикарпатця до Італії завершилася в нашому суді
- 12/08/2011 20:24 - 38–а легендарна
- 12/08/2011 20:21 - Презентація
- 22/07/2011 14:13 - Чому вбито карпатського мольфара і цілителя
- 08/07/2011 17:18 - Бессмертие подвига
Попередні статті:
- 08/07/2011 16:20 - Всебічний аналіз
- 01/07/2011 23:18 - ПАТОЛОГІЧНА ПРИЧИНА СТАРІННЯ, або Захист організму від “горіння”
- 24/06/2011 21:18 - Чи готував “батько народів” переселення євреїв?
- 17/06/2011 14:32 - Пам’ять не меркне
- 12/06/2011 23:53 - Довкілля Прикарпаття
