Наш читач Герасим Манукян з ІваноФранківська тривалий час вивчає проблему продов ження життя людини. Його гіпотеза “Патологічна причина старіння і захист організму” зареєстрована Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України як відкриття. Про деякі його аспекти “Прикарпатська правда” вже писала. У матеріалі, який він представив редакції, поглиблено цю тему.Ще наприкінці ХVІІІ століття французь кий хімік Лавуазе вперше встановив, що організм людини, поглинаючи кисень, “спалює” харчі, котрі перетворюються у вуглекислий газ. У атмосфері землі, якою дихають всі організми, міститься 79 відсотків азоту, 21 – кисню і 0,04 відсотка вуглекислого газу. За розрахунками фізіологів, людині достатньо не більше 5 відсотків кисню. Додам: понад 5 його відсотків “спалює” організм і вони “го рять”, доки не “згорять”. “Горіння” організмів на землі є їх теп локровність і постійність температури тіла. А їх далекі прародичі, коли жили в океані, де у воді розчинено лише 0,7 відсотка кисню й 0,04 відсотка вуглекислого газу, були холоднокровними.
Температура їхнього тіла залежала від температури середовища проживання. А коли вони вийшли з води на сушу і стали дихати атмосферним повітрям, тоді й стали теп локровними з постійною температурою тіла 3638о. Тож патологічною причиною старіння є надмірний вміст у атмосфері кисню – 21 відсоток та надто мало вуглекислого газу – 0,04 відсотка. Тому й організми не “го рять”. Після катастрофічного створення світу – приблизно 10 000 років до нашої ери – була незвична атмосфера: загальна кількість в ній кисню впала майже вдвоє (1113 відсотків), а вміст вуглекислого газу став надмірно високим (68 відсотків) і такий стан тривав багато століть. Саме така кількість вуглекислого газу сприяла людям аномальне довголіття. Його 68 відсотків запобігали “горінню” організмів і захищали їх від руйнації. А фізіологічні функції організму такі, що мають дивну властивість стійкості, котра закладена в самій природі людини, відпрацьована так тисячоліттями його біологічної та соціальної еволюції.
Тому тоді люди були здоровими і жили для свого задоволення. Та фотосинтез в рослинності протя гом 1600 років відновив у атмосфері кис ню до норми 21 відсоток, а вуглекислого газу стало лише 0,04 відсотка і до катаст рофи всесвітнього потопу аномальне дов голітя припинилося. Люди стали жити при близно стільки, як наші сучасники. Тож у дійсності кисень є, образно кажучи, як нашим “другом”, так і “ворогом”. Кисень бере участь у всіх обмінних процесах в організмі як окислювач. Та якщо активізується – “переокисляє” наш організм, стає нашим ворогом. А життя має продовжуватися. Мрія про продовження життя завжди була найкращою мрією людства. В усі часи людство прагнуло до здійснення цієї мрії. Але дослідження в минулому були спрямовані лише на глибоке вивчення фізіологічних процесів,а не на пошуки патологічних причин старіння. Відправною точкою всього була кате горична заява І. Мечникова про те, що "людина у такому вигляді, в якому вона з'явилася на землі, є істота не нормаль на, хвора, підлягає догляду медицини". Це означає, що в той час лише бачили "з'явлення людини на землі", але не прий мали до уваги, що її прародичі зародили ся і жили в океані, де вони були здорови ми і жили відносно довго, як й інші морські тварини (велика морська черепаха живе 150200 років, а у людини більше шансів).
Виходячи на сушу, прародичі людини збе регли комплекс властивостей свого морського походження і, як наслідок, пе редали їх людині. Тобто – це не є новий вид, в нього є морське походження. Тож чому людина на землі стала "істотою не нормальною хворою..."? Тепер, коли стало відомо, що головне в житті повітря, і, помоєму, не просте повітря, а кисень (О2) та вуглекислий газ (СО2), в їх певному співвідношенні, легко відповідати на поставлене запитання. Але треба відмітити, що до цього часу ніхто не встановив, яким має бути те співвідно шення, тобто мірило чи еталон. Якщо океан є колискою життя, то за логікою співвідношення кисню й вугле кислого газу у воді океану має бути міри лом чи еталоном життя. Це є показником довголіття і здоров'я – ПДЗ, а він дорівнює як 1 до 17, тобто еталоном життя є одна 1 порція вуглекислого газу до 17 порцій кисню. Якщо без кисню немає життя, він є окислювачем у всіх обмінних процесах, то вуглекислий газ не горить і не сприяє горінню.
Приведу такий аналог: середньовіко вий воїн у бою в одній руці тримав гос трий меч, а в другій – твердий щит для захисту від меча супротивника. Саме вуг лекислий газ є тим щитом, що захищає організм від “горіння”, пошкодження і старіння. Таким чином, аби бути здоро вим, треба дихати повітрям, що містить як кисень, так і обов'язково вуглекислий газ у співвідношенні не більше 1 до 17. Якщо в дихальному повітрі як, напри клад, у земній атмосфері, де кисень містить 21 відсоток, а вуглекислий газ лише 0,04 відсотка, то кисень у кожній клітині створює справжню "метаболічну пожежу", пошкоджує мембрану та інші структури клітини судинної стінки. І цей патологічний процес стає паталогічною причиною старіння. І в тому, що на землі людина стала "істотою не нормальною й хворою", вин на не вона, а умови середовища її існу вання. Якщо в океані середовище існу вання, тобто співвідношення кисню і вуг лекислого газу становить 1 до 17, то на землі – лише 1 до 500.
При такому співвідношенні вуглекислий газ, як во гнегасник, стає не здатний запобігти тій "метаболічної пожежі". Звідси й всі хво роби та ненормальності людини на землі, тому що організм постійно “горить”. Про залежність довголіття та здоров’я від співвідношення кисню і вуглекислого газу свідчить життя в різних місцевостях та часах: – у всесвітньому океані, де ПДЗ стано вить 1 до 17 (еталон), тварини живуть відносно довго і майже не хворіють. На приклад, велика морська черепаха живе 150200 років; – на землі на рівні моря ПДЗ стано вить 1 до 500, тобто в 30 разів менше еталона, людина живе в середньому 70 років і часто хворіє; – на високогір’ї ПДЗ становить 1 до 300 і людина живе в середньому 90 років, рідше хворіє; – в особливому періоді ПДЗ становив 1 до 1,7, тобто в 10 разів більше еталона, люди жили аномально довго і не хворіли. Висновок: тривалість життя й здоров’я залежать від відношенні вуглекислого газу до кисню. Якщо головна функція кисню в організмі – окислення – спалення харчу й перетворення його хімічної енергії в енергію життєзабезпечення, то одна з головних функцій вуглекислого газу – захист організму від “горіння”, тобто за побігання метаболічної пожежі в ньому.
Герасим МАНУКЯН.
Останні статті:
- 12/08/2011 20:21 - Презентація
- 22/07/2011 14:13 - Чому вбито карпатського мольфара і цілителя
- 08/07/2011 17:18 - Бессмертие подвига
- 08/07/2011 16:34 - Що за судними днями екс-прем’єра
- 08/07/2011 16:20 - Всебічний аналіз
Попередні статті:
- 24/06/2011 21:18 - Чи готував “батько народів” переселення євреїв?
- 17/06/2011 14:32 - Пам’ять не меркне
- 12/06/2011 23:53 - Довкілля Прикарпаття
- 03/06/2011 14:55 - Юные русисты встретились в Киеве
- 27/05/2011 21:38 - Діти в домогосподарствах Прикарпаття
