Володимира Цьока життєва стежина привела у пожежну охорону Прикарпаття невипадково: саме тут працював його батько. Тому після закінчення середньої школи у 1969му році Володимир Цьок поступив до Львівського пожежнотехнічного учи лища. За три роки, здобувши професію вогнебор ця, одержав направлення на роботу в Запоріжжя. Спочатку був начальником чергової варти, а зго дом – інструктором державного пожежного на гляду ДПЧ8 по охороні заводу "МоторСіч". У ли стопаді 1976го року прийшов на службу у відділен ня державного пожежного нагляду Івано Франківського міського відділу внутрішніх справ.

Квітневі події 1986го сколихнули усю країну. "Мирний" атом, вирвавшись на волю, приніс лихо, якого людство досі ще не знало. Серед прикарпатських ліквіда торів, які в складі ІваноФранківського ба тальйону протипожежної служби у липні 1986го вирушили до Чорнобильської зони, був і тодішній начальник ДПЧ №6 по охо роні фірми "Барва" капітан внутрішньої служби Володимир Цьок. У перші дні важко звикалося до постійного солонуватого присмаку в роті – наслідок високої радіації.

А дим від будь якого вогню – навіть цигарковий – мав неприємний запах кип'яченого йоду. Во лодимира Цьока призначили командиром роти пожежегасіння. Того літа в 30кіло метровій зоні довкола Чорнобиля зде більшого горіли покинені сільські хати, гос подарські будівлі, бур'яни. Гасили такі по жежі зазвичай дуже швидко, адже вогонь міг перекинутися на лісовий масив, що неподалік. Особливо запам'яталася Володимиру Михайловичу пожежа зерносховища у селі Приборськ Іванківського району – тоді з невідомих причин спалахнула сушарка, розміщена впритул до комор із новим уро жаєм.

Першим до місця події прибув Івано Франківський батальйон протипожежної служби. Ліквідувати пожежу було непро сто, та прикарпатські пожежники успішно справилися із поставленим завданням, за що й отримали медалі "За відвагу на по жежі". Крім того, доводилося брати участь у дезактивації приміщення четвертого енергоблоку, мити транспортер, що пода вав бетон на будівництво саркофагу. Додому Володимир Цьок разом із ба гатьма іншими прикарпатцями повернув ся у вересні.

Працював інженером, стар шим інженером, головним спеціалістом відділу служби, підготовки і пожежегасіння Управління пожежної охорони Івано Франківської області. У 2006 році Указом президента України Володимиру Михай ловичу присвоєно звання полковника. Крім того, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС удостоєний багатьох відомчих наго род: медалей "За бездоганну службу" трьох ступенів, знаків "Ветеран органів внут рішніх справ", "Кращому працівникові по жежної охорони", ювілейної відзнаки МВС України "20 років Чорнобильської катаст рофи". У 1997 році в званні підполковника внутрішньої служби він вийшов на заслу жений відпочинок. Із задоволенням по рається на дачі, любить порибалити. Та радість від буднів нерідко затьмарюють спогади втрати колег, з якими 25 років тому приборкував наслідки атомного лиха.

---

• 03/06/2011 14:55 - Юные русисты встретились в Киеве
• 27/05/2011 21:38 - Діти в домогосподарствах Прикарпаття
• 20/05/2011 22:40 - Маніпулятор у мантії
• 06/05/2011 21:43 - ДО ДНЯ ПЕРЕМОГИ
• 30/04/2011 00:02 - Потомкам в пример

• 22/04/2011 19:20 - 25й чорнобильський квітень…
• 08/04/2011 23:39 - Підсумки “Зимового курорту”
• 08/04/2011 23:35 - Він сказав: “Поїхали!”
• 08/04/2011 22:00 - “Ангели” над Карпатами
• 02/04/2011 18:24 - Ущемлення рятівників

---