Крізь призму часу тінь Чорнобильської трагедії все далі відходить від нас, але саме нагадування про ті злощасні події у ніч на 26 квітня вже 25й рік ятрить старі рани. Це рани, які не гояться, а досі нагадують про себе у долях мільйонів людей, у житті кожного з нас.

Гіркий присмак чорнобиль ської біди відчули на собі й чи мало прикарпатців, котрі з чес тю та гідністю виконували по кладені на них обов'язки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У складі ІваноФран ківського батальйону протипо жежної служби на багатостраж дальній прип'ятській землі по бував і нині полковник внут рішньої служби у відставці Яро слав Василюк. Він був заступ ником командира батальйону, оскільки вже мав чималий досвід роботи в пожежній охо роні. На службу у воєнізовану пожежну охорону ІваноФран ківщини прийшов у 1984 році. Позаду – навчання на ме ханічному факультеті Івано Франківського інституту нафти і газу, робота конструктором на заводі "Автоливмаш".

Те, що саме йому випало їхати у Чорнобиль, Ярослав Дмитрович дізнався увечері на передодні. Дружині сказав, що вирушає у кілька денне відрядження, а про мету поїздки – ані пари з уст. Не хотів хвилювати найближчих, вони дізналися про усе лише через два тижні з листа. Два дні у Новиці Калусь кого району – і де сять автобусів з ІваноФранківським батальйоном про типожежної служби вирушили до Чор нобиля. На облаштування на метового містечка у селі Оране Іванківського району Київської області керівництво виділило два дні. Далі – важка, іноді виснаж лива праця безпосе редньо на четверто му блоці Чорнобиль ської станції. Саме тоді будували укриття і прикарпатці забез печували безпере бійну роботу подачі бетону, який підвози ли сотні бетоновозів. Крім того, Івано Франківський бата льйон протипожежної служби проводив дез активацію четвертого та третього енергоблоків, по давав воду на будівництво сар кофагу. 48 діб в епіцентрі Чор нобильського лиха, зізнається Ярослав Дмитрович, навчили його цінувати ті речі, на які в повсякденному житті не звер таєш уваги.

Після повернення з Чорно биля Ярослав Дмитрович ще півтора десятка років свого жит тя присвятив службі в пожежній охороні. В 2000му році з поса ди заступника начальника шта бу пожежегасіння УДПО УМВС області в званні підполковника внутрішньої служби вийшов на заслужений відпочинок. У 2006 му році Указом президента Ук раїни Ярославу Василюку – учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС – присвоїли звання пол ковника. За участь в ліквідації наслідків Чорнобильської ката строфи Ярослав Дмитрович не одноразово нагороджений відомчими нагородами, поче сними грамотами, медаллю "За відвагу на пожежі".

---

• 27/05/2011 21:38 - Діти в домогосподарствах Прикарпаття
• 20/05/2011 22:40 - Маніпулятор у мантії
• 06/05/2011 21:43 - ДО ДНЯ ПЕРЕМОГИ
• 30/04/2011 00:02 - Потомкам в пример
• 29/04/2011 23:42 - Подвиг в ім'я людей

• 08/04/2011 23:39 - Підсумки “Зимового курорту”
• 08/04/2011 23:35 - Він сказав: “Поїхали!”
• 08/04/2011 22:00 - “Ангели” над Карпатами
• 02/04/2011 18:24 - Ущемлення рятівників
• 25/03/2011 21:56 - Багаті багатіють, а бідні бідніють

---