Насамперед скажу, що Ізот Карпович усіляко сприяв журналістам “Прикарпатської прав ди” в підготовці матеріалів про життя району – від представлен ня адрес досвіду до забезпечен ня транспортом для поїздки по району. Очолений ним комітет досить принципово реагував на публікації в газеті – поширював розкритий досвід і вживав дійові заходи щодо виправлення не доліків, розкритих журналістами. А приїхав він, як воїн і трудівник, на Прикарпаття ра зом з багатьма фахівцями, щоб сприяти розбудові області.
Особливо плідною була його робота в Городенківському районі. Ви могливість до себе, підлеглих давали позитивні плоди. Він вміло добирав кадри на всіх ділянках роботи, стежив за їх зростанням фахово, сприяв ви суненню на вищі посади. Багато з тих, хто завдяки допомозі Ізота Карповича вий шов на широку дорогу життя, давно, як він, пішли в інший світ. Але їх доробок на благо проц вітання Прикарпаття, а не свого благополуччя, не затьмарять дії теперішніх нуворишів, хоч всіляко прагнуть його затушувати. Прикладів дуже багато. Хоча б згадати Ніну Нижник. Зі завіду ючої районною бібліотекою вона пройшла всі ступені до заступ ника голови райвиконкому, а згодом ряд років очолювала Тлу мацьку районну раду.
Шлях від агронома до першого секретаря Рожнятівського райкому партії пройшла Майя Яківчик. Сільськогосподарський рай он вимагав особливої уваги до її трудівників. Головним з тех нічних культур було вирощуван ня буряків, зернових культур, тваринництво. Кадри в цих галу зях представляли в більшості й жінки. П'ятьом з них було при своєно звання Героя Соціа лістичної Праці, нагороджені ор деном Леніна та іншими нагоро дами. Незабутні Стефанія Хроми чева, Марія Скіцько від рядових ланкових, згодом, закінчивши Рогатинський зооветеринарний технікум, очолювали в районі колгоспи, обиралися депутата ми різних рад. Так, Меланія Лен човська – ланкова колишнього колгоспу Чкалова, була депута том Верховної Ради СРСР 78 скликань; Ганна Токарик – удо стоілася Заслуженого буряково да України, нагороджена орде нами Леніна, Трудового Черво ного прапора, Трудової Слави III ступеня, медалями. Відомими в області були працівники народ ної освіти, медичних закладів, культури.
Далеко за межами області славився ансамбль "Дністрові зорі", унікальна твор чість художниці Параски Хоми, музей відомого письменника Леся Мартовичу в селі Торгови ця. На всіх ділянках роботи Ізот Карпович вникав з притаманни ми йому знаннями і вимог ливістю. За віддану і сумлінну працю його було нагороджено орденом Леніна та іншими орде нами і медалями. Про нього живе у вдячних громадян району досі пам’ять. Проживаючи у ІваноФран ківську, Ізот Карпович не стояв осторонь від проблемних питань перебудовчих процесів,пережи вав труднощі в діяльності Ко муністичної партії України, спри яв відродженню і зміцненню її осередків. Тож добрі справи відданого патріота, Ізота Григоренка жи вуть в пам'яті тих, хто разом з ним виводив район на широку дорогу. Наш кор.
Марія ВОЛОЧІЙ.
Жителька м.Івано-Франківська.
Жителька м.Івано-Франківська.
Останні статті:
- 29/01/2011 00:00 - Призвание лечить людей
- 28/01/2011 23:39 - Погляд респондентів
- 21/01/2011 21:17 - Рушник єднання
- 21/01/2011 20:29 - Добро сторицею віддячить
- 08/01/2011 16:04 - Нехай у цьому році все вам вдасться
Попередні статті:
- 03/01/2011 14:49 - Доробок вплітається у вінок гуцульської краси
- 24/12/2010 00:00 - Відзнаки за службу сумлінну
- 17/12/2010 17:19 - Щоб не придбати фальсифікат
- 11/12/2010 00:11 - Молодечий вогник не згасає
- 03/12/2010 15:32 - А його, “найдостойнішого”, не обрали
