Шість років тому Гері Хафнейгл, імунолог із Мічиганського університету, провів експеримент, відтворивши те, що відбувається з багатьма із нас у ранньому віці. Він увів мишам дріжджові грибки, що є в харчовому тракті, спори цвілі, що мандрують дихальними шляхами з носа до легень, і антибіотики. У тварин з’явилися симптоми астми – аналізи крові виявили порушення імунної системи.

На думку дослідника, самі лише цвіль і дріжджі не спричи нили б такого ефекту: «Тварини почувалися цілком нормально, доки ми не згодували їм ан тибіотики». Дослідження Хафнейгла, опубліковане ще в 2004 році в журналі Infection and Immunity, стало ще однією деталлю у хи мерній головоломці астми, при чини виникнення якої досі неві домі, хоча кількість хворих не впинно зростає. Вчені мають декілька цікавих зачіпок. Напри клад, у дітей, які мешкають і ви ховуються на фермах, набагато рідше діагностують захворюван ня легень. «Їх якимось чином захищає багата мікрофлора», — каже Вільям Куксон, пульмоно лог і генетик з Імперського коле джу в Лондоні.

Нині Куксон та його колеги намагаються вста новити, чи впливають бактерії, котрі живуть у нашому організмі, на розвиток астми. Хоч як дивно, але є чимало свідчень на користь того, що бактерії таки певний вплив чи нять. Немовлята, які народжу ються в результаті кесаревого розтину, а отже, потрапляють у світ більш стерильним шляхом, ніж ті, котрі проходять пологови ми шляхами, більше ризикують захворіти на астму. Як і діти, які вживали багато антибіотиків. Ці спостереження, а також досліди на тваринах, дозволяють припу стити, що баланс бактерій та інших мікробів в організмі сприяє розвиткові імунітету, — а коли цей баланс порушується, люди на починає хворіти. Тисячі видів бактерій разом із грибками та вірусами збуду вали віртуальні міста в нашому організмі. І важлива не так на явність чи відсутність бактерій, або ж певних видів бактерій, як структура цього середовища.

Діти, в котрих розвивається аст ма, «надають прихисток» менш розмаїтому «асортиментові» бактерій, ніж їхні здорові од нолітки. «Схоже, річ у структурі бактеріальної спільноти: хто її населяє, в яких місцях і в якій кількості», – каже Хафнейгл. Наступне завдання вчених – ка талогізувати цих мешканців. Протягом багатьох років Ханс Бісгаард, педіатр із Копенга генського університету, сушив голову над класичною особ ливістю астми: у легенях наймо лодших хворих на астму багато нейтрофілів, а ці білі кров’яні клітини зазвичай з’являються, коли організм бореться з інфек цією. Оскільки ж астма не вва жається інфекційним захворю ванням, така реакція здавалася недоречною.

З 2000 року Бісгаарду випа ла нагода задовольнити свою цікавість. Він і його колеги ві дібрали 400 вагітних жінок, хво рих на астму, аби простежити, чи передасться захворювання їхнім дітям. Дослідники взяли мазок на наявність певних пато генних бактерій із горла малюків через чотири тижні після пологів. На їхній подив, приблизно одна п’ята дитинчат мала в дихаль них шляхах ці бактерії, зокрема палички інфлюенци та мікроор ганізми, що викликають пнев монію. Хоч би чим закінчилися до слідження, сумнівів у наявності різних «пускових механізмів» у астми нема. Мишам Хафнейге ла знадобилися і дріжджі, і ан тибіотики, і пліснява, щоб спри чинити вибух симптомів. Якщо колонії бактерій, які живуть в організмі дітей, посядуть високу позицію у списку чинників ризи ку, це може допомогти вирішити одну з найбільших таємниць аст ми: чому кількість випадків за хворювання значно почастіша ла і як із цим упоратися.

---

• 03/06/2011 14:58 - Хвороба Лайма, або Як вберегтися від кліща
• 17/04/2011 15:44 - Щоб печінка не підводила
• 08/04/2011 23:31 - Чим корисне сало
• 18/03/2011 23:15 - Цілющий чагарник
• 13/03/2011 10:37 - Підступний гайморит

• 26/02/2011 00:45 - Щоб нерви не підводили
• 18/02/2011 21:57 - Ворог судин
• 12/02/2011 00:55 - Як поліпшити пам’ять
• 05/02/2011 23:52 - Розсада – з підвіконня
• 05/02/2011 23:33 - Недосипання підточує здоров’я

---