Характерною ознакою депресії є розлад настрою, коли переважають пригніченість і сум. Людина не спроможна увесь час бути в доброму гуморі, вона болісно переживає втрати та невдачі. Тому інколи досить тяжко зрозуміти, коли саме починається депресія. Хвороба також може мати цілком фізіологічні прояви – слабість, бракує сил, небажання щось робити. Найпростіші справи видаються нездоланними, а невеличкі проблеми – розміром із слона. Надзвичайно тяжко приймати рішення, мучить немотивоване відчуття провини.

Незважаючи на досить чіткі ознаки захворювання, пацієнти з депресією рідко відразу звертаються до психотерапевтів чи психіатрів – спочатку вони довго ходять по кабінетах терапевтів, невропатологів тощо. У нас особистості дуже тяжко усвідомити, що її хвороба не має тілесного походження. Врешті їй ставлять діагноз на кшталт вегетосудинної дистонії чи синдрому хронічної втоми. Трапляється, що депресія може маскуватися навіть під остеохондроз, нудоту, біль у животі й кінцівках. Багато людей звикають жити із своєю хворобою, вони постійно перебувають у "зоні сутінок".
СПАДКОВА ЧИ НАБУТА? Тяжкі форми захворювання, в тому числі біпо лярні, можуть бути спадково зумовле ними. Однак таких дуже мало. Більшість випадків депресії спричинені соціаль ними чинниками, внаслідок взаємодії конкретної особистості зі світом. З кількістю грошей та соціальним стату сом хвороба не має звязку. Інша річ, коли людина не може реалізуватися, знайти свою нішу, перебуває у стані екзистенційної кризи. У якийсь момент вона починає відчувати емоційний дис комфорт, намагається щось змінити чи від чогось сховатися. Однак вживання алкоголю, інша ро бота чи місце проживання ситуацію не змінять. Адже це зовнішні дії, тоді як депресія – внутрішня проблема. Часто хвороба загрожує тим, хто зраджує свої внутрішні потреби, глибинні цінності.

Скажімо, для жінки, яка одружена з чо ловіком лише заради грошей або з інших мотивів, депресія може бути розплатою за такий спосіб життя. Люди мають усвідомлювати, що, продаючи душу, до водиться платити. Зрозуміти глибинні причини депресії можна лише під час роботи з психотерапевтом. Та навіть тоді їх дуже тяжко прийняти. Традиційно підвищений ризик за хворіти на депресію мають люди про фесій, повязаних з великою емоційною напруженістю – пожежні, військовослуж бовці, лікарі, міліціонери тощо. Селяни на депресію хворіють рідше, ніж городя ни, особливо жителі великих мега полісів. У сільській культурі більше терп лячості та менше амбіційності, й це діє позитивно. Крім того, постійний контакт із землею, живою природою дає людині силу та енергію. Щоб уникнути депресії, бажано не витрачати себе на непотрібні стосунки й справи, більше часу приділяти справді важливим речам. Дуже велике значен ня має, щоб людина не була самотньою. Є багато родин, у яких самотні всі: тато, бо зациклений на амбіціях та зароб лянні грошей, мама – бо зосереджена на виживанні родини, дитина – бо зги нається під вимогами батьків, суспі льства, ровесників та вчителів водно час.

ЯК ДОПОМОГТИ ЖЕРТВІ ДЕПРЕСІЇ. Насамперед не говорити порожніх слів на зразок: мобілізуйся, на тебе не приємно дивитися, скільки можна. Дай те зрозуміти, що людина має право на хворобу і ви це приймаєте. Усвідомте, що людина справді не може собою опа нувати. Інколи хворий на депресію може внутрішньо волати про допомогу, однак не може про це сказати. Варто просто побути поруч, взяти за руку, запропону вати допомогу. Якщо в людини реакція негативна, а це трапляється досить ча сто, все одно мяко, ненавязливо вияв ляти увагу до неї. Люди самотні, які потрапили в пащу депресії, ризикують найбільше, вони частіше накладають на себе руки. Особливо тяжко чоловікам, які не звикли висловлювати свої емоції. Даремно намагатися розвеселити або розважити жертву депресії – це оз начає підмінити її активність своєю або посміятися замість неї, але в її присут ності. Нікому неприємно бути чужим на святі життя. Реакцією може бути хіба що іронічна посмішка. Згадайте казку про царівнунесміяну – хоч яких блазнів їй пропонували, все одно вона відреагу вала лише на те, що було їй потрібно.

Суїцидні плани у хворих на депресію прогресують у геометричній прогресії – від першої кволої думки про те, чи варто жити, до чіткого плану самогубства може минути зовсім небагато часу. Усі стримувальні чинники – етичні, релігійні, соціальні – відходять на другий план. Тому навіть поодинока згадка про са могубство не повинна пройти непоміче ною, відразу потрібно звернутися по до помогу до фахівця. У нашій країні люди терплять до останнього, зціпивши зуби та поглиблюючи власний стан. Проте боротьба із собою ще нікого не виліку вала, це як громадянська війна, в якій можуть бути постраждалі, але не пере можці. Одна частина особистості не може вилікувати іншу. Лікують депресію медикаментами і психотерапією. Хворий завжди повинен мати вибір. Проте варто врахувати й те, що у разі тяжких форм депресії без ліків не обійтися. Стандартний курс лікуван ня сучасними антидепресантами три ває 48 тижнів, однак значне поліпшен ня настає вже за 2 тижні. Психотерапев тичне лікування, яке спрямоване на більш глибинні механізми виникнення депресії, триває значно довше. Його за стосовують також з метою профілакти ки. Є "талановиті" пацієнти, які здатні досконало аналізувати власні відчуття, – вони відчувають наближення депресії задовго до того, як вона почне вдирати ся в їхнє життя, і, звичайно, їм легше допомогти.

ЧИ ЗВЕРТАТИСЯ ДО ПСИХОТЕРАПЕВТА І ЯК ЙОГО ОБРАТИ? Де пресія – це передусім різке зниження якості життя. Якщо є усвідомлене ба жання його змінити, то краще звернути ся до лікаря. Особливо доцільним це буде для особистостей, депресія яких має психологічний механізм розвитку. Варто мати справу з фахівцем, якому зможете довіритися і який гарантувати ме конфіденційність. Тут зможе допо могти тільки інтуїція – ніяка кількість паперів на підтвердження компетент ності психотерапевта не зможе гаран тувати якість лікування. До речі, довіра – це зовсім не озна чає чути те, що ви хочете чути. Між лікарем і пацієнтом можуть виникати досить серйозні суперечки – це нор мально. Однак кваліфікований лікар не стане вважати себе розумнішим за хво рого і, тим більше, демонструвати зверх ність і зневагу. Зважайте на етичність поведінки лікаря, на те, чи викликає він у вас субєктивну симпатію. Навіть у разі тяжкої депресії особистість здатна адекватно оцінити ставлення до себе, визначити фальш і користолюбство. Памятайте, що маєте право на свою точку зору, на конструктивний спротив. Якщо ваш психотерапевт реагує на це негативно, краще зверніться до іншого.

НАРОДНА МЕДИЦИНА РАДИТЬ: Хворим з депресивними станами слід дбати про зміцнення нервової системи. Приміром, робити вранці обтирання во дою з додаванням кухонної солі (1 ч. л. на 0,5 л води) або яблучного оцту (навпіл з водою). Зміцнює загальний тонус мед, особливо з пергою. Його не слід заливати гарячою водою, адже тоді вбиваються корисні речовини, ліпше розводити 1 ст. л. меду в склянці холодної води. Настій вівса також вживають як тонізу вальний та загальнозміцнювальний засіб (3 ст. л. подрібненої соломи залити 2 склянками окропу, настояти 1 год). Це добова норма. До мяких природних антидепресантів належить звіробій. Він справляє загаль нозміцнювальну дію на весь організм. Стародавні цілителі використовували звіробій як засіб від душевної туги, страхів та видінь. Курс лікування чаєм із звіро бою (2 ст. л. сухої подрібненої трави зали ти 250 мл холодної води, накривши, нагрівати на водяній бані до кипіння, кипятити 3 хв, відставити, настояти 30 хв, процідити) триває 46 тижнів, пити по 0,5 склянки 34 рази на день.

Слід памята ти, що активні речовини звіробою впли вають на чутливість шкіри, тому, щоб не спричинити появу пігментних плям, слід уникати прямих сонячних променів, со лярію. Добре зміцнює нервову систему настій коренів і листя первоцвіту весняного: 5 г подрібненої сировини залити в термосі 0,5 л окропу, настояти 23 години. Вжива ти по 1 ст. л. 23 рази на день. Різні нервові розлади, погане почуття, безсоння можна усунути настоєм листя мяти перцевої (1 ч. л. залити 1 склянкою окропу, накрити і поставити на водяну баню на 15 хв. Охолодити за кімнатної температури протягом 45 хв, процідити, долити перевареною водою до початко вого обєму, пити по половині – третині склянки 13 рази на день за 15 хв до їди). Аналогічну дію справляє настій меліси лікарської: 2 ст. л. подрібненої сировини залити 2 склянками окропу, накрити, на стояти до охолодження, процідити. Випити протягом дня.

---

• 05/02/2011 23:33 - Недосипання підточує здоров’я
• 05/02/2011 23:28 - П'ять умов міцного сну
• 29/01/2011 00:10 - Зуби в малюків
• 21/01/2011 21:12 - Лікуємо домашні рослини
• 21/01/2011 21:06 - Чим корисні “оранжеві м’ячики”,або 17 причин з'їсти мандарин

• 08/01/2011 15:55 - Негода загострює недуги
• 03/01/2011 14:44 - Квіти полегшують недугу
• 17/12/2010 17:39 - Рецепти страв Різдвяного посту
• 17/12/2010 17:35 - Кашель шкідливий і корисний
• 11/12/2010 00:20 - Щоб недуга не повторилася, або Чотири кроки на шляху до здоров'я

---