ПОДОРОЖНИК ВЕЛИКИЙ. Цю лікарську рослину можна легко знайти на будь'якій польовій дорозі й прикласти прохолодний листок до потертості на нозі або необережно порізаного пальця.

Подорожник – ба гаторічна трав'янис та рослина з укоро ченим стеблом і ро зеткою великих че решкоподібних при кореневих листків. Вони мають еліп тичну або яйцепо дібну форму, з де кількома поздовж німи жилками, при розриві листка вони витягаються білими нитками. Із середи ни розетки підніма ється високий квітко нос, на вершині яко го розташоване ко лосоподібне суцвіт тя. Поруч із подорож ником великим нерідко зустрічаються й інші види: середній, ланцетний, але вони в практиці не використовуються.

У листках подорожника великого містяться слизуваті, дубильні й гіркі ре човини, вітаміни, органічні кислоти та ін. Подорожник відноситься до най давніших лікарських трав: ще старо давні греки й римляни застосовували його для лікування дизен терії. Нині установле но, що подорожник чинить протизапаль ну, болезаспокійливу дію, стимулює сек рецію шлунка. Його настій допомагає при захворюваннях орга нів дихання, при дея ких хворобах органів травлення. Сік його або свіжі листки заспо коюють біль при фу рункулах, запаленні шкіри, при укусах ко мах. Для приготування настою 1 ст. ложку ви сушених і подрібнених листків залива ють в емальованому посуді склянкою окропу, закривають кришкою й насто юють на водяній бані 30 хвилин. Потім проціджують. Настій можна готувити й у термосі. Пропорція сировини й води, час витримки такі ж. Приймають по 1/2 1/3 склянки 3 рази в день за 20-30 хвилин до їжі.

МАТЕРИНКА ЗВИЧАЙНА. У траві материнки міститься ефірна олія, до складу якої входять похідні фенолу й тимолу, що мають антисептичну дію. Крім того, у листі виявлено досить високий вміст вітаміну С.

Як тільки не нази вають цю ароматну травичку в нас в Ук раїні, але найбільше прижилася в народі назва материнка. Це багаторічна тра в'яниста рослина ви сотою до 90 см зі струнким чотиригран ним розгалуженим у верхній частині стеб лом. На ньому симет рично розташоване невелике темнозеле не листя. Якщо розг лянути його на про світ, то на поверхні можна помітити чис ленні світлі цятки – це наповнені ефірною олією залозки. Дрібні рожевобузкові квітки росли ни зібрані на кінцях гілочок і утворюють розкидисті мітелки.

У пору цвітіння квітки, листя й стебло материнки виділяють приємний медяний аромат. Зустріти материнку можна на сухих лугах, узліссях і галявинах, серед заростей чагарників. Материнка чинить за спокійливу й протисудом ну дію, підсилює секрецію травних залоз, перисталь тику кишечнику, підвищує його тонус. Застосовують її при безсонні, головно му болю, неврозах, відсут ності апетиту, зниженій кислотності шлункового соку й холециститі.Мате ринка часто використо вується й при лікуванні деяких гінекологічних за хворювань. Для приготування на стою 2 ч. ложки висуше ної й подрібненої сирови ни заливають склянкою окропу, закривають і настоюють 1520 хвилин. Потім проціджують і прийма ють у теплому вигляді по 1/2 склянки 3 рази в день за 1520 хвилин до їжі. Суху траву материнки можна додавати в чай для аромату. Зібрала Анна ТАМОЖНЯ.