Газета Прикарпатська правда

Skip to content

Sun05202012

Останні новини:

Рівність перед законом

Тайны наших гор

За рік мінус 145 000

Під депутатським "дахом"

Кабмін: біля небезпечної межі чи закономірність

Back Аналітика

Влада

Газова “війна”.Що її викликало

П'ятниця, 26 серпня 2011, 23:18

Перегляди: 103

1
2
3
4
5

(1 Проголосувало)

Тривале газове протистояння між Україною й Росією нагадує температуру – то вона опускається, то піднімається. Очевидно, таке коливання, котре будоражить не лише співвітчизників, вигідне як певним політикам різної закваски, так і високим за рангом чиновникам – чинним і з приставкою "екс". Адже на політичних іграх щодо газової "війни" заробляють солідні дивіденди.

Основа. Її для газової "війни" закладено ще в перші роки Незалеж0 ності України. Комуністична система залишила могутній комплекс щодо розвідки та експлуатації родовищ бла китного палива й зразкові стосунки між колективами, які його видобували та ре алізували. Не існувало навіть поняття щодо різкого особистого збагачення за рахунок різних газових оборудок сильни ми тодішнього українського світу. Так, протягом тридцяти років ви добуток газу в Україні перевищував рівень її власного споживання. А сприяло цьому те, що влада тоді ще Радянської України, на відміну від Незалежної, викроювала значні кошти на розвиток й освоєння но вих родовищ. Їх було відкрито як у східно му, так і нашому західному регіонах. Це стало могутнім поштовхом для розвитку газотранспортної системи. У ті далекі роки було побудовано потужні підземні магістралі блакитного палива від його родовищ до Києва, Ужго рода, Дніпропетровська, Одеси, Ізмаїла і Донбасу. А від родовищ Прикарпаття був споруджений газопровід Дашава Мінськ, потім продовжений до Вільнюса та Риги і український газ постачали до Білорусії й країн Прибалтики.

У зв'язку з великим його надлиш ком кількість таких держав розширилася. Почалися поставки нашого газу до сусідньої Польщі по підземній магістралі Дроздовичі – Держкордон, а згодом до Чехословаччини – по газопроводу Доли на – Ужгород. Одержавши могутній потенціал від старої системи, новітня "демократична" влада не знала, що з ним робити. У газо вому питанні не прорахувала перспекти ви навіть на рівні задачки школяра по чаткових класів з одним невідомим, хоч проголошення Незалежності й погіршен ня зв'язків з могутнім світовим монстром блакитного палива – Росією вимагало вдатися до вищої математики. Більше того, викреслено з новітньої історії тих творців газового надлишку, здобуткам яких не було рівних не лише на євро пейському континенті.

Бож ввійшло в моду популяризувати тих, хто на всі заставки кричав "Ганьба!" старому режиму, який сприяв стабільній роботі провідної в дер жаві галузі – газові й забезпечення насе лення доступним за ціною блакитним па ливом. Тож нинішнім політикам, які здобу вають дивіденди на газовій проблема тиці, загостреній чинушами їхньої ж за кваски, пора приструнити свій потяг до роздмухування баталій навколо газу. Підвищення таким чином свого іміджу той шлях, який до добра не веде. Дивіденди. Найбільш майстер0 но їх нині заробляють на газовій про0 блематиці соратники екс0прем'єра Юлії Тимошенко. Сповна використовують всі засоби – від наглої, вибачте, брехні до безпрецедентних скандалів у залі суду та вуличної охлократії. Важко передбачити, як розвиватимуться завдяки їх зусиллям події, але факт: спрямовані вони на ніве лювання підписаного підсудною в часи свого прем'єрства вбивчого для України газового договору з Росією і шельмуван ня тих, хто хоче докопатися до істини або її розкриває. Проілюструю цей висновок бодай на двох фактах. Один з них стосується до сить поміркованого, а не зашореного свідка Олександра Шлапака, який роз крив реальну ситуацію. Після свідчення БЮТівці влаштували йому справжнє су дилище. Причому, "стихійний народний гнів" був чітко організований.

Коли Олександр Васильович збирав ся покидати зал засідань, один з нар депів фракції БЮТ попередив колег на вулиці: "Через 34 хвилини він вийде". А там зразу ж підготувалися до атаки свідка. Зустріли його не лише істеричними криками "Ганьба!", а й закидали якимись згортками газет і облили водою. А до іншого свідка експрезидента Віктора Ющенка застосували таку "зброю" помсти за реальне розкриття справи, як яйця. Її в свій час випробували на нинішньому главі держави під час його перебування в ІваноФранківську, здо бувши на кидку в нього яйцем великі дивіденди. А тепер закидали ними транс порт, у якому свідок Ющенко покидав будинок правосуддя. Аналізуючи ці та інші витівки БЮТівців, на мене повіяло холодом далеких часів, коли сильні тодішнього світу сповідували принцип: "Хто не з нами, той проти нас". Їх дії дорого обійшлися суспільству. Те пер їх у меншому масштабі повторюють захисники підсудної, намагаючись таким чином відволікти увагу співвітчизників від підписаного під час її прем'єрства газово го договору. Значні дивіденди добавляють під судній ті, хто захищає її в палаточному "містечку". І не лише їй, а всій БЮТівській команді. Вони вкрай потрібні, адже пар ламентські вибори не за горами. Тепер, як свідчать соцдослідження, Юлина партія "Батьківщина" надійно утримує другу по зицію після регіоналів.

І суд над партійним лідером теж є нагодою щодо прибавлен ня дивідендів. "Я готова сісти за грати замість Юлі, доводила 59річна Катерина Уманець. А якщо її посадять, то думаю облити себе чимось горючим і підпалити. Прямо тут, на Хрещатику". На кращу рекламу щодо любові до партійного лідера годі й розраховувати. До речі, у свій час її вміло випробувала на собі одна з нардепок – лікар Лілія Григо рович з нашого обласного центру. Таким чином підвищила імідж найкращого со ратника підсудної по Майдану2004 Вікто ра Ющенка, над яким тоді згущувалися хмари. Протистояння. Воно, яке в на0 роді охрестили газовою “війною”, йде вже тривалий час між Україною й Росією. А загострилося після контракту щодо ціни на блакитне паливо між ними в часи прем'єрства Ю.Тимошенко. Про за плутаність справи свідчить не лише три валий її розгляд у Печерському суді сто лиці, а й недавні переговори між главами двох держав у Сочі. Оскільки їх результа ти досі, як кажуть, за сімома замками, поширюються різні чутки. Так, російський "Комерсантъ" напи сав, що переговори з усіх пунктів, насам перед, з газового питання, провалилися. А тому в нашій державі вже морально готуються до нової газової "війни" з північною постачальницею блакитного палива. Ці чутки спростовують ті, хто при владі. "Ніякої газової "війни" не буде", підкрес лив російський політолог, депутат Держ думи Сергій Марков. І ось як він пояснив свій висновок: "Чутки про невдачі й закінчення ейфорії від приходу до влади Віктора Януковича поширюють ті, хто хоче загострити стосунки між Україною і Росією. Я неоднарозово говорив, що пе реговори з Януковичем будуть важкими. Та це переговори про співробітництво, а не політичні конфлікти, які були при Ющенку". Але поки що гра йде, образно кажучи, біля одних і як слід незахищених "газових воріт" – наших. Росіяни, як свідчать події навколо газового контракту2009, в сто крат краще захищають свої національні інтереси, ніж ми. Адже нині великі гроші там, де блакитне паливо. Впевнений, не треба б суду над Ю.Тимошенко, якби, скажімо російський прем'єр В.Путін твер до сказав: визначена контрактом ціна несправедлива, її переглянемо без прив'язки до митного союзу чи інших ус тупок. Враховуючи складну ситуацію, пре м'єрміністр України не так давно висло вив думку щодо наміру звернутися в міжнародний суд з позовом відмінити кон тракт2009. А це новий виток газової "війни".

Тож "газове питання" легко не вирішиться і, мабуть, буде використовуватися, як політична зброя доти, поки не визначимо чітку й зрозумілу політику енергетичної безпеки України. І першими кроками могли б бути усунення олігархічних кланів з газового ринку, виважені дії щодо відновлення колишньої слави газової індустрії України.

Петро ПИРОЖУК.

Останні статті: