Газета Прикарпатська правда

Skip to content

Sun05202012

Останні новини:

Рівність перед законом

Тайны наших гор

За рік мінус 145 000

Під депутатським "дахом"

Кабмін: біля небезпечної межі чи закономірність

Back Аналітика

Влада

Доходи зростають

П'ятниця, 22 квітня 2011, 19:16

Перегляди: 152

1
2
3
4
5

Тепер, як у часи, коли найсильніше гуляла інфляція, стає подекуди модою возвеличувати владу за турботу про ріст доходів у бюджети, а також багатьох верств трударів. Мов ляв, у казні грошей нагромаджується все більше, зростають платня й пенсія, а, отже, життя стає кращим і веселішим. Тож для кого воно є раєм, а для кого – пеклом?

РІСТ НА ТЛІ ЗГАРИЩА. У минулому кварталі уряду вдалося поповнити річний бюджет майже на чверть – на 23,5 відсотка. В грошовому еквіваленті сума становить майже 66,4 мільярда гри вень – на один відсоток більше, ніж пе редбачалося урядовою програмою. “Порівняно з першим кварталом минуло го року, це, безперечно, є відрадним зро станням”, – так стверджують деякі про владні аналітики, козиряючи порівняль ними даними за аналогічний період 2009 го. Дійсно, тоді надійшло в казну набага то менше грошей – лише 51,7 мільярда гривень. То була лише п’ята частина до ходів за рік. Урядовці від економіки нази вають такі складові цьогорічного зрос тання: поліпшення справ у економіці й ефект від нового Податкового кодексу. Він, мовляв, вивів доходи підприємств із тіні. І все ж хвалитися таким зростанням нема жодних підстав. А справа в тому, що перший квартал минулого року був од ним з найгірших у економіці. На поглиб ленні провалу позначилися вибори пре зидента. Тодішні команди глав держави та уряду відчували, що їм гаплик. Тож, образно кажучи, спалювали за собою мос ти. Отже, порівняльна база була вкрай розбалансована.

Більш реальну ситуацію щодо віддачі реформ, які проводить теперішня влада, дадуть порівняльні дані за другий квар тал – торішній з теперішнім. Чимало знавців економіки стверджують, що циф ри будуть скромніші. Та й злету в першому кварталі сприя ла насамперед краща ситуація на зов нішньому ринку, ніж раніше. Ось висно вок відомого аналітика Міжнародного центру проблемних досліджень Олексан дра Жолудя: “Ріст бюджетних доходів йде за рахунок як нашого експорту – металу, добрив і продукції машинобудування, так і імпорту, – підкреслив він. – А з нього знімають мито, ПДВ і акцизи, які попов нюють бюджет”. Він прогнозує, що в цьому кварталі ріст його доходів порівняно з таким же періодом минулого року буде вищий. Час, безперечно, покаже достовірність вис новків експерта. Та вже виникли відповідні фінансові труднощі з гальмуванням ви плати нового траншу в сумі 1,5 мільярда гривень. У МВФ мотивують це тим, що погано йдуть реформи, насамперед пен сійна. В уряді не роблять з цього трагедії. За словами прессекретаря прем’єра Віта лія Лук’яненка, глава уряду “поставив питання – можемо ми без них нині обійти ся чи ні?” Поки що так. І все ж переговори з МВФ щодо цього траншу будуть продовжуватися. Більше того, уряд наполягає, щоб транш виділи ти незалежно від, скажімо, пенсійної ре форми, яка гальмується. Бо ж чого при ховувати: влада боїться масових виступів проти підвищення пенсійного віку.

НАДБАВКИ – НЕ ПІДМОГА. Поповнення бюджету дає підстави підвищити платню тим, хто з нього живиться. Цікаві думки з цього приводу висловив О.Жолудь. “У цьому році бюджетникам не доводиться розраховувати на поліпшен ня життя, – наголосив він. – Адже закон передбачає ріст їхніх доходів не вище інфляції, тобто реальні зарплати зали шаться на місці. Єдиний вихід – підробля ти на стороні”. Це висновок провідного експерта. А дійсність часто буває не такою, як перед бачають фахівці. Тим більше, що й профспілки прагнуть підвищити свій імідж завдяки росту платні. Вони, наприклад, наполягають на зрівнянні окладу праців ника першого розряду з мінімальною зар платою. У такому випадку заробітки всіх бюджетників зросли б у 1,5 раза. Зрештою, наприкінці березня уряд затвердив новий мінімальний оклад працівникам 1го розряду. Виходячи з нього вже у квітні розраховується ставка всіх, хто одержує гроші з бюджету. Сумніваюся, що після незначних до бавок життя тих, хто їх одержуватиме, стане веселішим. Адже за роки неза лежності створено й зміцнено таку сис тему ринку, який здатний звести нані вець всі зусилля влади щодо поліпшен ня нашого життябуття за рахунок підви щення платні. Насамперед, “ринкова” еліта пильно відстежує її ріст і момен тально накручує ціни на все, без чого життя не життя. Таким чином одержу вачі вищої платні нерідко стають бідніши ми. Серед форм швидкого витрушування гаманців простих співвітчизників – роз кручування ажіотажів на доленосні види продукції. Не встигли споживачі оговта тися від такого з них, як картопляний, то, наче за помахом чарівної палочки, по всюдно спалахнув гречаний. Щоб його припинити, довелося владі звертатися за допомогою аж до китайців. А тепер, схоже, розкручують “вівсяну” паніку. На черзі вона щодо інших про дуктів. Ось думки експерта консалтинго вої компанії “ААА” Марія Колесник. “Про стий спосіб підняти продаж і одночасно ціни – організувати невеликий дефіцит, а потім дати товар на прилавок, – говорить вона. – Бізнес це засвоїв на прикладі греч ки. При цьому покупці вже не дивляться, що кілограм продукту коштує значно до рожче, головне, що він є в наявності”. Створення штучного дефіциту продук ту, в умовах якого підвищують ціни, – ця технологія обдирання простих співвітчиз ників і збиття капіталу її творцями стає все більшою своєрідною червоточиною, яка підточує перші кроки стабільності в державі. Та поки що ні центральна, ні регіональні влади належно не ставлять заслін цій технології.

БАГАТІЮТЬ ЗА РАХУНОК БІДНИХ. Серед цивілізованих держав Україна в числі лідерів щодо темпів збільшення доходів сильними нашого світу і збіднення простого народу. Капітал, як правило, здобувають не за рахунок роз витку різних сфер, а безбожних накруток цін, злодійства і “прихватизації”. Можна зрозуміти, чому ті, хто біля ситого влад ного й бізнесового корита, не б’ють на сполох. Адже в умовах бедламу краще добиватися доходів. А от нечіткі й невиважені як слід дії опозиції щодо повного використання вла стивих їй засобів приборкання знущаль ників над простим народом дивують. Якщо вдуматися, то дивного нічого нема. Її представники ділом доводять, що теж не ликом шиті. Проілюструю цей висно вок бодай на доходах головної опо зиціонерки, яку свого часу експрезидент назвав навіть “бомжем”. В останній день березня Юлія Тимо шенко опублікувала декларацію про до ходи за 2010 рік. Хоч торік вона була в глибокій опозиції до нової влади, її дохо ди, як свідчить декларація, значно пере вищили ті, що мала в час розквіту свого прем’єрства – у 2009му. А разом з чо ловіком Юлія Володимирівна заробила в межах мільйона гривень. Крім цього, в Олександра Тимошенка є ще 199 тисяч на депозиті. Він купив гараж площею 27,2 квадратного метра, 2,5 гектара землі, обзавівся новою маши ною, добавивши до наявності Toyota Prado ще й BMW.

Розширено квартиру, де про писано подружжя, а за орендоване жит ло в КончеЗаспі довелося торік виклас ти 144 тисячі гривень. Виходить, експре зидент помилився, назвавши свою екс соратницю “бомжем”. Отже, й в умовах тотального висна ження простого народу ажіотажем, цінами й тарифами непогано живеться й головній опозиціонерці. Зрештою, вона ще в часи своєї першої каденції на посту прем’єра заклала надійну основу для райського жит тя й теперішнього найвищого чиновництва – в центрі й регіонах. Тоді її команда підви щила зарплату міністрам у п’ять, а то й в десять разів. Ця постанова діє й досі. Таким чином спровоковано в країні великий дис баланс у платні. Адже від ставки урядовців залежить заробіток народних депутатів, прокурорів, керівників адміністрацій, суддів... Вона значно підвищилася і їм не страшні ні ажіотажі навколо харчу, ні витки цін. Очевидно, й тому посправжньому не проймаються болем простого народу, ними викликаного. Не вдалося, зізнаюся, знайти жодних владної структури та політичної сили, які б у межах своєї компетентності й власти вими їм засобами приструнювали роз крутників ажіотажу та цінового бедламу. І це в час, коли вони будоражать сус пільство, підривають віру у владу. Оче видно, комусь подобається нестабіль ність, бо, як кажуть в народі, у каламутній воді легше вудити рибу.

Петро ПИРОЖУК.

Останні статті: