Газета Прикарпатська правда

Skip to content

Sun05202012

Останні новини:

Рівність перед законом

Тайны наших гор

За рік мінус 145 000

Під депутатським "дахом"

Кабмін: біля небезпечної межі чи закономірність

Back Аналітика

Влада

Битви за “навар” з “чорного золота”

П'ятниця, 08 квітня 2011, 23:16

Перегляди: 137

1
2
3
4
5

Зростає попит на нафту, яку в народі охрестили “чорним золотом”, та продукти з неї у зв’язку з інтенсивним попов- ненням автомобільного парку й збільшенням різних її спо- живачів. Битви за нафту та “навар” з неї спалахують як між державами, так і в їх середині між різними кланами. Роз- криємо деякі аспекти цих баталій.

ШТРАФИ. Найбільш розгулялися в Україні нафтові трейдери, накручуючи ціни на різну продукцію з “чорного золо та”, як на дріжджах. Довелося недавно Антимонопольному комітету вдаватися до безпрецедентних дій – накладати штрафи в розмірі 1 відсотка річного ви торгу на трьох відомих нафтотрейдерів. Сума штрафу становить 150 мільйонів гривень. Найбільша з них припала на компанію WOG – 93 мільйони гривень. Інші дві – OKKO і Shell “заробили” менше штрафів – відповідно 32 і 25 мільйонів гривень. Вони, в основному, займаються торгівлею імпортного бензину. Купувати його в за рубіжжі якнайдешевше, а вітчизняним споживачам продати якнайдорожче – стало кредом багатьох трейдерів. І його свято дотримуються. Лише в груднісічні, як помахами чарівної диригентської па лички, одночасно й майже повсюдно підвищили ціни на пальне на 4050 копійок. Таким чином загострили ситуацію на ринку нафтопродуктів, викликавши не лише протестні акції серед їх споживачів.

Підірвано віру в органи влади – виконавчі й представницькі. Мовляв, вони нездатні навести порядок. А в об’єднанні операторів ринку наф топродуктів України зайняли надійну обо рону. Адже за роки незалежності випле кано систему, коли повсюдно стало пра вилом здирати почорному за свої послу ги й збивати за рахунок цього надійний капітал. У таких умовах живеться, як у Бога за пазухою, й нафтовим трейдерам. Більше того, президент Об’єднання операторів нафтопродуктів Леонід Косян чук назвав рішення Антимонопольного комітету тенденційним і повідомив, що затіє судову тяганину. Бо, на його думку, “покарано тих, хто за вимогою влади не погодився знизити ціни в березні”. І таким чином ускладнити ситуацію на нафтово му ринку. Уряд використовує різні властиві йому засоби, аби вгамувати ціновий апетит отих трейдерів. Так, експертна група по нафторинку при Кабінеті міністрів уста новлювала граничну ціну на найбільш ходовий бензин А95 – по 9,5 гривні за літр. Однак лише дві компанії – ТНК і ЛУКОЙЛ погодилися не перевершувати цю межу. А решті – вимоги влади по цимбалах.

Зрештою, й рішення Антимонополь ного комітету не матиме позитивних наслідків, вважає директор консалтинго вої групи “А95” Сергій Куюн. Свій висно вок пояснює тим, що досить дорого дово диться купувати пальне в зарубіжжі. Та приховує головне – витки цін загрожують навіть політичній стабільності в державі. АГРЕСІЯ. Нині й ряд інших країн мають проблеми з пальним і нерідко вирішують їх методом зметення режимів держав, де його вдосталь, й котрі ведуть незалежну політику. Про це свідчать військові дії США і НАТО проти невелич кої африканської держави – Лівії, але з величезним нафтовим потенціалом. “Досвід” щодо його прибирання сильни ми державами в свої руки набуто багато років тому в Іраку. Він був і залишається багатющою на “чорне золото” країною. За доведеними його запасами посідає друге місце в світі після Саудівської Аравії й має в своїх уже розвіданих надрах 112,5 мільярда баре лей нафти. До вторгнення сюди амери канських військ і повалення режиму Са дама Хусейна “чорне золото” поповнюва ло статки іракців, а тепер – чужинців. Причини війни проти Лівії ідентичні з тими, що використовувалися в Іраку. При гадаймо, пропагандистська машина США на всі заставки розкручувала, ніби іракці почали виробляти бактереологічну зброю, яка загрожує всьому людству. Незважаючи на те, що керівництво Іраку допустило міжнародних експертів на всі підозрілі об’єкти і нічого пов’язаного з бактереологією вони не знайшли, амери канська пропаганда безсоромно й інтен сивно видавала біле за чорне.

Зрештою, й досі не виявлено навіть ознак бактере ологічної зброї, бо за її виготовлення ніхто й не брався. А щодо повним заволодінням лі війським нафтовим потенціалом, як іракським, США і НАТОвці розкрутили платівку щодо військового захисту мир ного населення від режиму Муаммада Каддафі, хоч насправді при ньому, до останніх подій, достойно заробляли й жили не лише корінні лівійці, а й арбайте ри з багатьох держав, зокрема й з Ук раїни. Ще задовго до агресії в Лівії вдали ся до лібералізації як в економіці, так і в політичній сфері. Незважаючи на те, що тут фактично напівдиктатура, рівень жит тя набагато вищий, ніж у провідних країнах “чорного” континенту. Зрештою, й в багатьох цивілізованих державах Європи. Посідаючи одне з перших місць у світі за запасами “чорного золота” та активно розробляючи його родовища, тут доби лися того, що нафтовидобуток і нафтопе реробка є рушійною силою розквіту еко номіки. Знчну частину нафтодоларів ре жим Каддафі скеровує на потреби свого народу.

Тут досить низький рівень без робіття, працюють лікарні й вищі на вчальні заклади, що відповідають світо вим стандартам. Переважна більшість лівійців має достойне власне житло й, взагалі, почуває себе добре. І от НА ТОвські військовики, підтримуючи так званих “революціонерів”, які рвуться до влади, прагнуть заволодіти нафтовим потенціалом, скидаючи бомби навіть на мирне населення. І в Каддафі нема шансів захистити простий народ від заколотників та їх НА ТОвських підтримувальників. Адже Лівія, дев’ять десятих території якої займає пу стеля, а населення ледь перевищує 6 мільйонів чоловік, є порівняно з країнами НАТО ніби Моська проти слона. Більше того, нема ні технічних, ні людських ре сурсів щодо протидії НАТОвським розбійникам, бо лев’ячу частку доходів від нафти тратили на соціальні потреби, а не на озброєння. Отже, ще один нафто вий потенціал збагачуватиме старенькі країни Західної Європи?

ВИСНАЖЕННЯ. Його спровоку вав лівійський конфлікт і щодо України та наших співвітчизників. Насамперед, уже “з’їв” значну частину фінансів, яких, ох, як не вистачає для полегшення нашо го життябуття. Поки що влада приховує від народу, в яку суму обійдеться відправ ка в Лівію за нашими арбайтерами де сантного корабля “Костянтин Ольшансь кий”. Це могутнє судно з водозаміщенням 4080 тонн, завдовжки 112,5 метра (більше футбольного поля) і шириною 15 метрів штатно поміщає 500 тонн техніки і ванта жу, а також 225 десантників. Воно неод норазово брало участь у міжнародних навчаннях і володіє могутньою силою. Екіпаж 87 чоловік, по штату 225 десант ників, на озброєнні яких артустановки і ПЗРК. Відправка в Лівію цього корабля – це фактично показна демонстрація вла дою щодо турботи про наших арбайтерів, яких, за різними джерелами, в Лівії у межах тисячі, хоч точну кількість ніхто не знає. Високі заробітки, повага до праце любів – це спонукає багатьох співвітчиз ників залишатися навіть у “гарячих” точ ках, бо знають, що в рідній домівці нема нічого кращого.

Той же, наприклад, нафтовидобуток, який підносить Лівію до вершин соціаль ноекономічного зростання, в нас сплюн дровано. У старі часи в розвідку й ос воєння нових родовищ вкладали значні кошти. І в окремі роки видобуток нафти і газового конденсату становив у межах 14 мільйонів тонн. Усі найкращі набутки щодо видобутку “чорного золота”, виготовлення з нього продукції на могутніх вітчизняних нафто переробних заводах як з домашньої, так і завізної нафтисирцю, сильно сплюнд ровано, а взамін нічого кращого не впро ваджено. Пошук шляхів стабілізації та подальшого приросту видобутку нафти стало анахронізмом. В умовах занепаду цих доленосних галузей появилися й розквітли трейдерські нафтові компанії, цінова політика яких підриває віру у вла ду. Тож у людей складається враження, що вона нездатна навести порядок, зок рема щодо відродження нафтової про мисловості. Шлях до цього нелегкий, адже не обхідно різко збільшити обсяги експуа таційного буріння на діючих родовищах, значно прискорити освоєння нових. Вод ночас відновити колишні партнерські сто сунки з країнамипостачальниками наф тисирцю. Бо ж докерувалися до вкрай тривожної ситуації, коли наші нафтоза води, маючи достатні потужності для ви робництва в необхідних обсягах нафто продуктів, причому з усіх основних най менувань, дихають на ладан.

Петро ПИРОЖУК.

Останні статті: