Останні революційні події в деяких країнах Африки спо нукають лідерів багатьох держав світу замислитися, чим вони викликані, чи є підстави для спалаху їх полум’я у володіннях, де вони “царюють”. Чимало з них вживають різні запобіжливі заходи: одні вдаються до пряника – поліпшують життєдіяльну сферу, інші – до батога, зміцнюючи силові струк тури. А є й такі, які лякають народ “своїм” Тунісом чи Єгиптом.ПЕРЕДУМОВИ. У різних державах, де протягом минулого і початку нинішнього десятиріч спалахували чи продовжуються революції, вони мають свою особливість. Се ред них чи не найбільш унікаль ною була революція в Україні, котра ввійшла в історію як “по маранчева”. Адже відбулася вона не на тлі загострення злиднів, а впевнених дій тодіш ньої влади щодо їх подолання – піднесенні економіки й соціаль ної сфери. Деякого злету вдало ся досягти тодішньому уряду на чолі з нинішнім главою держави Віктором Януковичем. Попередні урядові режими залишили в спадок руйнацію в доленосних сферах. І розчищен ня завалів новою найвищою ви конавчою владою проходило важко, навіть болісно для сус пільства. Труднощами щодо від родження вміло скористалися підтримані Заходом новітні месії – Віктор Ющенко, Юлія Тимо шенко та їхній широчезний пар тактив, який домінував у біль шості областей, зокрема західної частини України.
На кон тоді було поставлено все – від фінансових ресурсів до безсоромних обіця нок про створення раю на тере нах держави. Скандування в могутніх потоках мітингуваль ників “Так, Ющенко!” звучало в стократ сильніше, ніж у давні й відомі часи в Німеччині “Хайль, Гітлер!”. Завдяки небаченій в історії “обробці” населення “по маранчистам” вдалося здобути владу – в центрі й переважній більшості регіонах. А в тому ж Тунісі чи Єгипті дещо інші передумови.
Одна з головних – соціальні негаразди. В останній з цих країн, напри клад, незважаючи на те, що вона є досить розвиненою, більшість його мешканців живе в злиднях. Катастрофічно не вистачає жит ла, досить високий рівень без робіття, зрештою, й корупції. Частка дорослого населення, яке є письменнним, не перевищує 50 відсотків. На тлі цих негараздів сучас ний Єгипет є однією з небагатьох на Чорному континенті держав, де розвинені сільське господар ство й промисловість. Рослин ництво переважає над тварин ництвом. Так, три чверті усього сільськогосподарського вироб ництва становлять зернові, але основною культурою залишає ться довговолокнистий бововник (третина світових урожаїв цієї культури), хоч у світовому вироб ництві готової бавовни частка Єгипту маленька – 3 відсотки. Серед промисловості – наф тогазовидобувна. Також дають тут “на гора” фосфати, залізну руду, хроміти. Є досить широкі напрями виробництва – від ви готовлення верстатів і авто мобілів до міндобрив і харчових продуктів. Та найбільші плоди від роз витку сільгоспвиробництва й промисловості пожинають тов стосуми, а багатьом трударям припадають крихти.
Найбільш оплачувані роботи виконують спеціалісти із зарубіжжя. Рево люція застала в Єгипті й вели чезну армію українських арбай терів, які надійно зміцнювали на провідних ділянках його еко номіку. Тож усі свої негаразди єги петські та туніські революціоне ри списали на команди прези дентів Хосні Мубарака та Бен Алі. Останній з них, боячись на родного гніву, зразу втік з дер жави.
НАСЛІДКИ. Про них досить часто не задумуються організатори революцій. Для них, як правило, головним завдан ням є здобуття влади, а далі хоч не світай. Яскравою ілюстрацією є минула революція поук раїнськи. Багато з тих, хто шляхом без соромних обіцянок здобув вла ду – в центрі й регіонах – не знали толком, що з нею робити. Одні вдалися до знищення ви робництв, щоб дешевше їх “при хватизувати”, інші – до різних оборудок збагачення, які спер шу розплутували провідні спе ціалісти міжнародного аудиту, згодом – Контрольноревізійно го управління України, а тепер оті “ребуси” розгадує Генераль на прокуратура. Більше того, лідери “помаранчевого” майда ну – Юлія Тимошенко і Віктор Ющенко, здобувши прем’єрську і президентську булаву, замість вироблення й реалізації стратегії виконання своїх обіцянок, вда валися до небаченої в історії України гризні між собою.
А постраждав від такої полі тики як простий народ, так і дер жава загалом. Ось лише деякі фрагменти їх спадку, який отри мала нинішня владна команда. Величезні борги, порожня каз на, високий рівень корупції, втра та довіри до державних інсти туцій, безсоромна спекуляція обіцянками – все це плоди “ре волюціонерів”. Залишили вони в країні не просто важку ситуацію, а ката строфічну. Лише за останній рік їх перебування на владних тро нах падіння валового виробни чого продукту в Україні склало 15 відсотків. Цей показник був тоді найгірший не лише серед держав Європи, а й колишньої союзної спільноти. За той же рік зафіксовано небачений спад промислового виробництва – понад 22 відсот ки. Практично зупинилося будів ництво – його обсяги впали тоді в кілька разів. Під загрозою зри ву опинилися навіть об’єкти Євро2012. У фінансовому аспекті – теж була катастрофа, адже держав ний борг виріс утричі.
Такого не було за всю історію України. Золотовалютні резерви країни, без врахування кредитів, змен шилися в три рази. Поки що рано робити вис новки, що принесли революції в Тунісі та Єгипті – добро їх народу чи зло. Та вже з міжнародних джерел ясно, що найменше по страждала перша з цих країн. А от у Єгипті за кожний рево люційний день держава недора хувалася в середньому 300 мільйонів доларів США. Постраждала й величезна армія наших арбайтерів. Поїхав ши туди зміцнювати єгипетську економіку, насамперед нафтога зову галузь, бо в рідній державі вони є зайвими людьми, їм дове лося достроково переривати кон тракти і повертатися додому. Не пощастило й нашим відпо чивальникам, які по туристич них путівках поїхали “смажити ся” на мальовничому березі Чер воного моря. А їх у час революції знаходилося в межах семи ти сяч.
ОСОБЛИВОСТІ. Кожна держава, в якій в минулому й початку цього десятиліття прокотилися революції, має свої особливості щодо створення таких умов для життя своїх співвітчизників, які б не давали підстав для протестів. Се ред них найбільш унікальною є всетаки Україна. Адже її земля, природнокліматичні умови та природні ресурси – це унікаль ний Божий дар. 40 відсотків євро пейських запасів чорноземів, уся таблиця Менделєєва в наших надрах. Займаючи один відсо ток суші Землі, маємо 5,2 відсот ка її ресурсів. А щодо працелюб ності нашого народу, то навряд чи зможуть позмагатися трударі інших держав. Тож, здається, колишніх наших керманичів – у центрі й регіонах, – повинен би пекти сором за те, що на тлі цього багатства довели простий народ до зубожіння.
А щодо особливостей Тунісу, в якому його населення в 4,5 раза, а територія в 4 рози менші, ніж у нас, то вони в стократ гірші. І все ж ця держава є однією з найрозвиненіших країн Африки. Її економіка тримається на ту ризмі, видобутку фосфоритів (посідає п’яте місце в світі) та виробництві оливкової олії (зай має четверте місце в світі). Політика влади не плюндрує, як у нас, провідні галузі, а розви ває. Інша справа, кому дістають ся плоди від розвитку. Серед “революційних” країн надто унікальні особливості має й Єгипет. Тут проживає майже в 1,7 раза більше населення, ніж в Україні. Хоч його територія теж у майже два рази більше, але значно переважаюча його час тина населення живе десь на 3 4 відсотках площі – в оазах і в родючій долині єдиної ріки Єгип ту – Нілу, до речі, найдовшої в світі. Решту 96 відсотків тери торії є суцільні пустелі. У цих нелегких умовах за вдяки зусиллям команди Муба рака вдалося розвинути інфрас труктуру, особливо туристичну.
Лише за кілька останніх років залучено 45 мільярдів доларів США інвестицій. Влада забезпе чила в економіці щорічний приріст в середньому 7 відсотків. Причому, він продовжувався навіть в час світової економічної кризи. Розвитку найважливішої галузі економіки – сільському господарству – сприяє будівни цтво великої мережі іригаційної системи і зведена з допомогою Союзу РСР Асуанської греблі – гігантська споруда завдовжки 5 кілометрів, висотою 111 метрів і шириною біля основи 1 кілометр. Вона дала змогу керувати по вноводним Нілом, спрямувати його приплив у штучне озеро завдовжки 500 кілометрів і та ким чином створити надійний запас води і попереджати не безпеку повеней. Будучи однією з “колисок” людської цивілізації, тут зберег ли безліч пам’яток архітектури й таємниць. Вони, як і широко й зразково розвинуті туристично відпочинкові комплекси, манять щороку мільйони туристів.
А ре волюція різко посилила їх відтік. Зі своєї революції Україна пожала, образно кажучи, такі гіркі плоди, які ще довго не вдасться підсолодити. Досте менно відомі її натхненники й організатори. А що стосується революцій у Тунісі та Єгипті, то рано ще говорити про їх наслід ки, як і натхненників. Як заявив недавно посол Єгипту в нашій державі Ясір Атеф, “скоро ми дізнаємося, які сили стояли за протестами”. Хоч під натиском єгиптян Хосні Мубарак подав у відставку, а влада перей шла в руки тимчасової команди, виступи на час здачі газети до друку тривали. Революції в цих двох країнах “розбудили” народ у ряді інших держав Чорного континенту. У них теж зафіксовано перші виступи. Отже, нема у революції кінця...
Петро ПИРОЖУК.
Останні статті:
- 02/04/2011 18:15 - Нешокуюча Азія
- 25/03/2011 21:40 - Східний вектор потребує уваги
- 18/03/2011 22:55 - Рік уряду: неупереджено та з оптимізмом
- 05/03/2011 23:27 - Рейтинг рейтингу не пара
- 25/02/2011 23:59 - Адміністративна реформа: Президент проти чиновників
Попередні статті:
- 12/02/2011 00:26 - Чи матимемо “арбузовку”?
- 05/02/2011 23:16 - Перші кроки стабілізації: що за ними
- 14/01/2011 16:07 - Пеня. Чому відновлено штрафи за борги комунальній сфері
- 24/12/2010 00:00 - Колегія обговорила
- 17/12/2010 17:03 - Реформа влади по-українськи
