Газета Прикарпатська правда

Skip to content

Sun05202012

Останні новини:

Рівність перед законом

Тайны наших гор

За рік мінус 145 000

Під депутатським "дахом"

Кабмін: біля небезпечної межі чи закономірність

Back Аналітика

Влада

Куди «тріо» поведе?

П'ятниця, 10 грудня 2010, 23:28

Перегляди: 249

1
2
3
4
5

Недавно на сесії обласної ради розподілено головні портфелі. Пост голови ради дістався лідеру облорганізації ВО “Свобода” Олександру Сичу, за якого проголосувало 68 депутатів з 114-ти, які взяли участь в цій проце- дурі. Першим його заступником обрано члена партії ВО “Батьківщина” Василя Гладія, а заступником – партійця із “Нашої України” Остапа Дзесу. Отже, в найвищій предаставницькій владі регіону сформовано керівну еліту, політична закваска якої значною мірою відрізняється від тієї, що властива у виконавчій – в облдержадміністрації. Чи зуміють вони спільно перти плуга щодо розорення нетрів, які створили своєю політикою попе- редні демократичні режими на основі могутнього економічно-соціального комплексу, котрий дістався від комуністичної системи.

В ОДНІЙ з передвиборних агіток О. Сич підкреслив, що в “українській політиці на всіх рівнях бракує таких важ ливих рис, як послідовність і жер товність. “Ми вже звикли, що політики бігають від партії до партії”. І в основному “через владне крісло, через власний бізнес” ладні “вигнути хребта перед новою владою”. Державу, значиться в ній, не розбудуємо, “якщо в нашій політиці все вимірюється мільйо нами доларів, гектарами землі та кубометрами кар’єрів”. А на першому брифінгу вже в чині но вообраного голови, розвиваючи політичне кредо, заявив, що об’єднання націоналдемокра тичних сил, результатом якого є його обрання на посаду голови облради, стане прикладом для інших районних і місцевих рад. “Я маю достатньо досвіду та умінь, щоб робота була конст руктивною”, – підкреслив він. Дай, Боже, щоб слова кер манича найвищої в регіоні пред ставницької влади, від якого пев ною мірою залежить економічно соціальна й політична тут ситу ація, не розійшлися з ділом. Адже наша новітня історія, особливо “помаранчевого” п’ятиріччя, до сить багата протилежними фак тами. Тож не випадково, на ми нулих виборах до місцевих ор ганів влади ющенківці й тимо шенківці, де найбільше зловжи вають обманом, значно зросло їм недовір’я. Натомість, збільши лася підтримка О. Тягнибока і його “Свободи”.

Очевидно, тому, що досі не мали солідних влад них постів і не змогли продемон струвати, на що здатні. Зрештою, не другорядну роль відіграла широка пропаганда. Так, усю кампанію О.Тягнибок не сходив з ахметовського, як стверджують компетентні дже рела, телеканалу “Україна” та з “Інтеру”, який належить главі СБУ Хорошковському. Навряд, чи це можна назвати збігом. Адже Ахметов і Хорошковський – ставленики регіоналів і не з любові до тягнибоківців відкри вали для них “зелене” світло. Випускали їхнього джина, вочевидь, для того, щоб знизити рейтинг “білосердечних” на їх електоральному полі, на якому досі солідно “підживлювалися” голосами виборців. Але й без сторонньої допомоги тимо шенківці сходять з політичної арени, зокрема, в раніше най більш прихильних до них захід них областях країни. Бо ж підмо чили свій авторитет величезни ми розбіжностями між обіцяним і зробленим. Важко прогнозувати, яку долю Бог визначив тягнибоків цям. Адже досвідчених кадрів з рисами “послідовності й жертов ності” обмаль. Адже від зави вання про зло від “москалів”, возвеличення до безхмарних висот бандерівців, до фаріонів ського вишукування “Альон, Маш чи Міш”, користі мало. На род чекає іншого – підняття з руїн економіки, створення нових робочих місць, угамування ве ликого цінового апетиту в бізне су, словом, усього того, без чого життя не життя.

ПОЛІТИЧНІ сили на При карпатті, які представля ють заступники О.Сича, в минулій каденції значно доміну вали у владі регоіну. Нашоук раїнців і батьківщинців було пре достатньо як у радах різного рівня, так і виконавчих структу рах, щоб реалізувати дані на майданах обіцянки. Тим більше, що їм абсолютно не заважали ні регіонали, ні комуністи, якими, наче дітей Бармалеєм, любили лякати населення, бо їх майже не було в органах влади. Проілюструю результати ді яльності “помаранчистів” При карпаття бодай на даних офіцій ної статистики за 2008 рік, бо вони краще розкривають ситуа цію від усяких коментарів. А отой рік вибрав не випадково. Він був один з найсприятливіших у по літичному відношенні. Якраз по чалася друга каденція на посту прем’єра творця і натхненника ВО “Батьківщина” – Юлії Тимо шенко. В той час не відчувалася її гризня з президентом Вікто ром Ющенком, який фактично вивів на широку дорогу партію “Наша Україна”. Тож керівники від їхніх обласних політформу вань мали надійний “дах”. Так от, за отой рік у промис ловості Прикарпаття допущено спад обсягів виробництва проти 2004го аж на 21,5(!) відсотка. Скорочення випуску продукції відбулося всіма основними ви дами діяльності. Цей катаст рофічний спад вважаю законо мірним, бо не знаю випадку, щоб хтось з “помаранчевого” чинов ництва належно бив на сполох. Це зниження, як снігова ла вина, породило інші лиха. Насам перед, значно зменшено від рахування в кволий бюджет. Осо бливо постраждали прості тру дарі. Фірмачам довелося скоро чувати робочі місця, затримува ти платню тим, кого не викинули за прохідні підприємств.

Так, армія безробітних зросла більш, як до 27 тисяч чоловік, борг по платні підвищився у 4,4 раза. Політика владного тандему нашоукраїнців і батьківщинців надто сильно підірвала й сільське господарство Прикарпаття. За гальне виробництво його про дукції в 2008 році зменшилося на 6,8 відсотка. А от якими не втішими були показники в про відних підгалузях: скорочення виробництва цукрових буряків (фабричних) становило 46,1 відсотка, картоплі – 28,1, моло ка – на 5,2 відсотка... Розчищено таким чином ри нок Прикарпаття для продукції із зарубіжжя. Її експорт зменшив ся на 24,3 відсотка, а імпорт зріс – 8,2. Таке газдівство призвело до різкого росту інфляції – підви щення споживчих цін досягло за рік 21,8 відсотка. Аналогічні результати еко номічносоціальної господарки були протягом усього “помаран чевого” п’ятиріччя. І не лише на Прикарпатті, а й загалом у дер жаві. Тож фіаско нашоукраїнців і батьківщинців на виборах до місцевих органів влади – зако номірне явище. УЛО б помилкою вважа ти, що теперішнє владне “тріо” абсолютно не при четне до процесів, що гальмува ли належний поступ вперед. На приклад, О.Сич тривалий час трудився заступником міського голови Івано-Франківська.

А от В. Гладій працював заступником голови облдержадміністрації, а останнім часом – помічником консультантом народного депу тата. Такий пост, як тепер, обій мав у раді минулого скликання О. Дзеса. Словом, керма своїх заступників депутати довірили особистостям політичних сил, які значно втратили довір’я ви борців. Важко прогнозувати, чи зумі ють його відродити разом зі своїм свободівським шефом шляхом спрямування зусиль депутатсь кого корпусу на вирішення кар динальних питань в регіоні, які найбільше хвилюють прикар патців. Тим більше, що є з ким, як кажуть у народі, край борони ти. Адже теперішні владнови конавчі структури – обласна й районні держадміністрації, які сформувалися після прези дентських виборів, узяли впев нений курс на оздоровлення всіх сфер. Глава обласної виконавчої влади Михайло Вишиванюк, на приклад, має великий досвід відтворення. На початку першої каденції йому дісталися не менші руїни, ніж теперішньої. Тоді йому вдалося сформувати команду з досвідчених фахівців, а не обіцяльників. Перед ними поста вив питання руба: або відрод ження, або здача портфелів. Як колишній керівникаграрник, господартсво якого славилося в регіоні високими здобутками, взяв крутий поворот на оздо ровлення домінуючих галузей Прикарпаття. Належну підтримку одержував від доброго організатора оновлен ня – тодішнього голови облради Зіновія Митника. То був тандем, який цілеспрямовано ліквідовував наслідки цунамі, створеного по передніми владними “демократа ми”. Тепер, будучи міністром охо рони здоров’я, Митник, як депу тат облпади, теж балотувався на пост її голови. Однак “помаран ча”, яка домінує в раді, його кан дидатуру провалила. Чи зуміють теперішні лідери представницької й виконавчої влади, маючи неоднакову політ закваску, діяти в інтересах роз будови регіону? Принаймні, ви сокої віддачі їх спільної роботи вимагають виснажені нестатка ми прості виборці.

Петро ПИРОЖУК.

Останні статті: