Газета Прикарпатська правда

Skip to content

Sun05202012

Останні новини:

Рівність перед законом

Тайны наших гор

За рік мінус 145 000

Під депутатським "дахом"

Кабмін: біля небезпечної межі чи закономірність

Back Аналітика

Влада

Протистояння

П'ятниця, 03 грудня 2010, 15:44

Перегляди: 367

1
2
3
4
5

Підприємницька бізнесова еліта фактично захистила себе від не зовсім продуманого Податкового кодексу. А хто заступиться за простий український вимираючий народ, виснажений цінами її структур?

Стає, схоже, традицією: на майданах – у центрі й регіонах – вимагати від влади таких дій, як хоче певна група співвітчизників. Ще не оговта лися прості й виснажені нестатками прості люди від політичних баталій щодо підсумків виборів до місцевих органів влади, як майдани потряс ли виступи підприємців-бізнесменів. І це в час, коли чи не вперше за роки незалежності завдя ки зусиллям режиму біло-синіх у чорних і без просвітних хмарах, які донедавна закривали всі економічні горизонти, появилися перші просвітки. Дає обнадійливі сходи сплюндрова не виробництво, ростуть обсяги випущеної про дукції, підвищується середня платня... Тож заглянемо за ширму протестів.
БІДНІСТЬ. За роки неза лежності вироблено таку систе му, яка сприяє процвітанню бідності. І її загострюють всі – від накруток цін багатьма підприєм ницькобізнесовими формуван нями до місцевих органів влади. Адже новітній бізнес якраз при скорює відхід у інший світ про стих співвітчизників карколомни ми цінами і тарифами за про дукцію й послуги, а містечкові представницькі та виконавчі структури слабким вирішенням проблем, які сприяють збіднен ню їх виборців.

Очевидно, повсюдно добре розуміють, що в умовах бідності можна швидше набивати власні кишені й утримуватися на плаву. Зрештою, диктувати лише вигідну їм політику. Адже ще великий американець Франклін Рузвельт, при правлінні якого США зроби ли вагомі кроки вперед, говорив: “Злиденні й голодні люди – це дуже хороший матеріал, з якого легко ліпити диктатуру”. В Україні її зліплено з особ ливим відтінком, який нази вається неувагою до долі про стих людей. Про їхнє гірке життя згадують, як правило, лише в час виборчих кампаній, обіцяю чи ледь не манну небесну. І годі очікувати зрушень, якщо в центрі й регіонах не змінити орієнтири. Відмінним прикладом може бути державасусідка Білорусь, про розумних правителів якої не раз скептично висловлювалися наші “нацики”. Незважаючи на те, що там значно менше природних, трудових і економічних ресурсів, менш вдале географічне поло ження, добилися значно вищого рівня благополуччя простих лю дей, ніж у нас. Насамперед, удалося там уникнути перекосів щодо посту пу вперед.

Розвиваючи приват ний сектор, зміцнюють й дер жавний, який переважає. Чітка система підйому економіки спри яла збільшеню надходжень в бю джет, підвищенню платні, яка те пер становить в середньому за місяць 430 доларів США. До кінця року, як заявило тамтешнє най вище чиновництво, цей показ ник має досягти 503 доларів. І це в умовах, коли порівнянні ціни нижчі й стабільніші, ніж у нас. Сприяє цьому й те, що тамтешні підприємницькобізнесові струк тури, на відміну від наших, чима ло з яких заради збагачення ладні зняти й свитину з каліки, в Білорусі діють в рамках досить суворого законодавства. А багато організаторів нашо го бізнесу, складається вражен ня, постійно й уважно відстежу ють ріст платні й пенсій простих співвітчизників. Вони не встига ють насолодитися новими над бавками, адже ціни й тарифи повсюдно, як за помахом чарів ної палички, злітають вгору. Тож після надбавок люди стають біднішими. Згідно з останніми даними ООН, понад 70 відсотків населення України знаходиться за межею бідності.

БЕЗНАДІЙНІСТЬ. І про світку на краще, про що засвідчи ли акції протесту навколо прий нятого парламентом Податково го кодексу, навряд чи діждеться величезна армія українців, яких доля й не з їх вини кинула за оту ганебну межу. Адже передбачені ним кроки щодо розчищення бю джетоутворюючих джерел не підтримано. Очевидно, й надалі, як тепер, прибиральниця уста нови платитиме в бюджет мало що меншу суму, ніж деякі бізне смениспрощенці, дохід яких у стократ вищий. В цивілізовано му світі такого парадоксу нема. Саме на теперішніх протес тах прагнули полатати свій подірявлений імідж лідери ряду партій, зокрема ВО “Батьківщи на”. Про це свідчили їх палатки серед протестувальників, де “чергували” нардепи фракції БЮТ.

Досвіду дій серед такої категорії населення їм не пози чати. Завдяки майдану в такий же період, як тепер, 2004 року тимошенківці разом з ющен ківцями та їх прихильниками здобули владу. Однак не зуміли її використати в інтересах наро ду, як обіцяли. Якраз за їх “пома ранчеве” п’ятиріччя Україну від кинуто на задвірки світової спіль ноти. Нинішня влада білосиніх, яка прагне відродити “допомаранче ву” міць держави, зокрема й шляхом нового Податкового ко дексу, одержала від тодішніх майданників надто проблемний спадок – порожню казну, вели чезні борги, високий рівень ко рупції й втрату довір’я до держ інституцій. Ситуація в Україні була не просто важка, а катаст рофічна. Лише за останній рік “царювання” команд тандему Ти мошенкоЮщенко показник по валовому внутрішньому продук ту був найнижчий серед держав колишньої союзної спільноти, ми лідирували за спадом вироб ництва промислової продукції, ростом інфляції. Вперше за всю історію незалежності України в катастрофічному стані опинили ся фінанси – державний борг виріс утричі.

Одним з багатьох карди нальних шляхів, якими влада білосиніх прагне витягнути дер жаву з прірви, є впровадження нового Податкового кодексу, прийнятого недавно парламен том. Зізнаюся, з багатьма його положеннями, як і протестуваль ники, абсолютно не згідний. Та прикро за інше: чимало нових майданників вимагають повно го його відміни. А, значить, за лишити досі існуючу систему, в умовах якої привільно живеть ся частині підприємницькобіз несової еліти завдяки прихо вуваню доходів, що вважається найбільшим злом у цивілізо ваних державах, розвитку під пільної діяльності й знущання над простими трударями. ЗАХИСТ. Величезна армія підприємців і бізнесменів, яка сформувалася на тлі тотального знищення одних з наймогутні ших у світі промисловоаграр них комплексів, себе захистить. В її рядах, як свідчить мінімай дан2, предостатньо молодих і енергійних кадрів, котрі здатні для дрсягнення мети пройти, як кажуть у народі, через Рим, Крим і мідні труби. А хто ж захистить від руйнівного ціновотарифно го цунамі простий народ.

Ліде рам кланів, які визначають його силу, пора, нарешті, зрозуміти: в їхніх руках знаходиться доля вимираючого українського наро ду. За роки незалежності насе лення країни зменшилося більш, як на шість мільйонів чоловік. Порівняйте: статистика недора хувалася такої кількості співвіт чизників, як всього проживає населення в європейських дер жавах – Андоррі, Гібралтарі, Ес тонії, Ісландії, Латвії,Словенії й Чорногорії. Вимираємо без офі ційного голодомору, без війни і природних катаклізмів. Причо му, на теренах, які Бог наділив ресурсами для процвітання. Зай маючи один відсоток Землі, їх має 5,2 відсотка.

Останні чинники, які приско рюють відхід у інший світ тих, хто живе на українську платню і пенсію в умовах європейських цін і тарифів, є теперішні після виборні потрясіння. Далі жити за старими нормативами не мож на, а за новими – не хочемо. Створився в Україні своєрідний світ незадоволених... владою. Та хіба лише в нас? Прокоти лися недавно вуличні протести в святинях добробуту – Англії й Франції. Чимало незадоволених у Польщі, Німеччині, Комбоджі... Навіть різко накренив у сторону погіршення рейтинг найбільшої надії американців – Барака Оба ми. Майже повністю зів’яв, об разно кажучи, цвіт нашої нації, як возвеличували в часи “пома ранчевої” революції Віктора Ющенка і Юлію Тимошенко, не давши після неї очікувані плоди. Тож пора повсюдно засвоїти поширену народну мудрість: не можна нарікати на дзеркало, якщо обличчя погане. Адже вла да є віддзеркаленням волі наро ду, її представників не засвата ли пришельці з космосу чи спец служби чужих держав, а обрали ми самі.
З останніх протистоянь випливають такі висновки. Влада “попеклася” на кодексі, бо знехтувала народною мудрістю про те, що перш, ніж раз відрізати, необхідно сім разів відміряти. Підприємницько-бізнесова еліта довела, що не ликом шита. А в значної частини народу, виснаженого цінами її структур, поглибилося зневір’я в краще.

Петро ПИРОЖУК.

Останні статті: