Кадрова політика в Україні завжди була питанням складним. Так вже склалося, що дане питання звикли вирішувати за принципом відданості вищому керівному складу країни, приналежності до тієї чи іншої політичної сили, або, взагалі, за родинними зв'язками. Така політика тільки породжувала масову корупцію й зневагу чиновництва до своїх прямих професійних обов'язків. А це, в свою чергу, стало причиною розрухи та масової бідності в Україні.

З початком масштабних ре форм в Україні назріла нагаль на проблема формування дієво го та ефективного кадрового апарату. Модернізацію немож ливо проводити, коли біля дер жавного керма стоять аматори і популісти. Наша країна потре бує чиновників з якісно новим мисленням, здатних на рішучі дії і готових брати на себе відповідальність за такі дії. Одним з стратегічних зав дань влади президент України Віктор Янукович вважає саме вирішення кадрового питання. Така позиція глави держави має право на життя, тому що тепер Україні, як ніколи, потрібна обґрунтована державна кадрова політика.

Крім того, необхідно розробити зрозумілу, продума ну систему роботи з кадрами, яка має базуватись на чітко виз начених перспективах розвит ку українського суспільства і держави. Тепер Україна стоїть перед необхідністю і зобов'язаннями розділити політику і бізнес. До того ж, у політиці, в діяльності органів влади необхідно зроби ти так, щоб підсумки будьяких виборів не були вирішальними у формуванні кадрового по тенціалу країни, оскільки голо вним і ключовим фактором є професіоналізм, моральні якості людини, його патріотичні почут тя. Саме така кадрова політика має право на успіх.

Президент України розуміє це і намагається діяти згідно цивілізованим, загальноприйня тим нормам державної кадро вої політики. Так, під час останнього засі дання Ради регіонів розгляда лося питання про стан держав ної кадрової політики та Стра тегію її розвитку на 2011–2020 роки. За словами глави держави, головними проблемами у сфері державного управління сьогодні є невідповідність кадрової полі тики вимогам трансформацій них процесів у державі; недо сконалість законодавчої бази, яка не надає кадровим проце сам правової обґрунтованості, урегульованості та захищеності, соціального забезпечення пер соналу.

Крім цього, негайного вирішення потребують відсут ність стратегічного управління щодо підготовки кадрів відпо відно до потреб суспільства; не розвиненість кадрових інститу тів, недостатня кваліфікація персоналу кадрових служб; наявність розриву, певного професійного вакууму між поко ліннями кадрового корпусу дер жавного управління; недостатнє застосовування наукових підхо дів, результатів наукових до сліджень при виробленні та реа лізації державної кадрової по літики.

Особливо важливим питан ням є роль молодих спеціалістів у державному управлінні. Чо мусь в Україні бояться довіряти молоді, формуючи штат держав них управлінців з людей пен сійного віку, котрі звикли думати радянськими штампами. Така політика не може бути виправ даною, оскільки у глобалізова ному світі цінуються свіжі ідеї й молоде бачення проблем. А в Україні весь час при владі на різних рівнях продовжують за лишатись люди, що починали свою кар'єру ще при Брєжневі. Тому головним завданням президента є формування кад рів з молодих, талановитих управлінців, котрі дійсно здатні провести реформи та змінити негативне ставлення україн ського суспільства до влади.

Олег САВЧУК. Кандидат наук з державного управління.