З кредитами від Міжнародного валютного фонду складається парадоксальна ситуація. Нова влада змушена влізати в чергові борги перед МВФ, причому дорогою ціною щодо свого народу, аби, зокрема, й віддати “зелені”, які протранжирили “помаранчисти”. Україні необхідно розрахуватися по зовнішніх боргах у сумі майже 31 мільярд доларів США, в тому числі вже їх винні МВФ понад 10 мільярдів. Гроші на погашення попередніх позик ніде взяти, крім у тих же позичальників.

РЕАНІМУВАННЯ.

Недавно МВФ порадував нашу новітню владу – прийняв рішення виділити Україні 15,15 мільярда доларів США. Це фактично стабіліза ційний кредит, котрий має сприяти подо ланню розрухи, що залишив нам у спа док нині ексвладний тандем Тимошен ко–Ющенко. Плата за чергову реанімаційну голку поки що офіційно не обнародувано. І все ж, як стверджує економіст однієї з відо мих інвестиційних компаній Олексій Блінов, вони повинні бути стандартні – на п’ять років під чотири відсотки річних. Протягом 2010–2013й виплачуватиме мо лише відсотки, а починаючи з 2014го – гасити основу кредиту. А за цей час, якщо теперішній режим збереже чітко визначений курс, вдасться досягти стабілізації. Бо ж кредит сприяти ме насамперед забезпеченню надійності нашої фінансової системи. Він повинен послужити їй доброю ознакою для інвес торів. Цікаві думки з цього приводу вис ловив хороший знавець у сфері запози чень – заступник голови правління банку “Фінанси і кредит” Сергій Борисов.

“Якщо МВФ виділяє кредит державі, то це означає відповідний кредит довір’я і більш жорсткий контроль зі сторони МВФ за станом бюджету та економіки країни. Для інвесторів таке рішення є позитив ним сигналом, і в цій ситуації інвестиції можуть виявити суттєву підтримку гривні”. А прессекретар глави уряду Віталій Лук’яненко, цитуючи свого шефа, підкрес лив: “Як сказав наш прем’єр Микола Аза ров, кредит МВФ – це фінансова пара солька в умовах, коли економіка України не встановилася після кризи і нема стійкої стабілізації на зовнішніх ринках. Програ ма співпраці з МВФ – це єдиний шлях зберегти рівень соціального захисту, за безпечити досягнутий урядом рівень зар плат, пенсій та інших соцвиплат, розши рити коло сімей, які зможуть одержати матеріальну допомогу на оплату житло вих послуг”. Додам: завдяки кредиту, якщо новітня влада не лататиме ним, як попередня, все нові й нові дірки, то гарантується наша платіжна здатність як на зовнішніх ринках, так і всередині країни. Він сприя тиме підтримці реформ, зокрема в подат ковій сфері, знизивши податкове наван таження. Тепер воно досить важке, чим породжується “тінь” у різних сферах. Зро зуміло, що на першому етапі податкові надходження в бюджет скоротяться, а згодом очікується прогрес.

ДИНАМІКА.

Цікавою є динаміка гро шових ін’єкцій. Кредит на 15,15 мільярда доларів США намічено видати кількома траншами, причому протягом 29 місяців. Перший з них, за словами віцепрем’єра Сергія Тігіпка, зможемо одержати в най ближчий час. Його сума становитиме 1,89 мільярда доларів. Другий транш на 2 мільярди доларів розрахований на гру день.Аби одержати рятівні ін’єкції від ВМФ, доводиться владі вдаватися до вкрай не популярних рішень. Перші кроки вже зроблено, внаслідок чого дано “добро” на перші транші. Так, з початку серпня, як і вимагає МВФ, підвищено тарифи на газ на 50 відсотків для населення і підприємств теп локомуненерго. Це рішення викликало неоднозначну оцінку. Одні споживачі схвалюють дії найвищої влади, бо ро зуміють, що іншого виходу з колапсового стану нема. Інші – її гостро критикують, бо не мають реальної інформації про розмір прірви, в яку завів державу “пома ранчевий” режим. А вибратися з неї без цього непопулярного рішення практично неможливо. За заявами уряду, з 15 жовтня тари фи на опалення й гарячу воду зростуть на 2030 відсотків залежно від регіону.

Та ким чином вдасться зменшити дотації НАК “Нафтогаз України”. Досі на ці цілі витрачалися кошти держбюджету. Отже, відпаде велика потреба дотувати закуп ку газу. Щоб МВФ не припинив кредитування, потрібен ряд інших доленосних для країни та її народу заходів. Насамперед, в на ступному році скоротити дефіцит бюдже ту до 3,5 відсотка ВВП, а в 2012му – до 2,5 відсотка. Добитися цього, погодьтеся, буде нелегко. Доведеться новій владі задіяти все – від перелому в свідомості чиновництва до кардинальних економіч них рішень. Інша вимога – провести податкову реформу. Її метою має бути зниження податкового преса. Водночас доведеть ся зменшувати кількість податків, котрих тепер тьматьмуща. І все ж найболючішою для співітчиз ників є вимога МВФ почати пенсійну ре форму. Хоч тривалість життя в Україні значно нижча, ніж у цивілізованих держа вах, перед нами ставиться завдання підви щити пенсійний вік. Згідно з програмою, яку вже розроблено, він зростатиме. Для високих чиновників і чиновниць, яких зму шують йти на заслужений відпочинок зра зу ж після досягнення пенсійного віку, його підвищення є знахідкою. А для виснаже них пекельною працею чорноробів – до мовиною з траурною музикою. Адже чи мало з них і тепер не доживають до пенсії.

ЩЕДРІСТЬ.

Виникає резонне запи тання: чому МВФ щедро, без ультиматів, виділяв кредити “помаранчевій” владі, а нинішній за свою фінансову послугу по ставив надто жорсткі умови? Причина, вважаю, одна: цьому світовому фінансо вому спруту, який перебуває під цілкови тим контролем США, не потрібна сильна Україна. Розкрию цей висновок бодай на таких реаліях. Владний тандем Тимошенко–Ющен ко значно інтенсивніше, ніж будьяка по передня влада, плюндрував економіку держави. Різкий спад промислового ви робництва, значне зниження ВВП, вели чезні стрибки цін – усе сприяло зниженню випуску власної продукції й розчищенню нашого ринку для неї із зарубіжжя, відто ку з нашої країни для тамтешніх багатіїв найдешевшої й найпрацелюбнішої робо чої сили. Щоб утримати руйнівників на плаву, МВФ не скупився на фінансові ін’єкції. Бо ж левова частка запозичень йшла не на зміцнення економіки держа ви, а на проїдання.

Емвеефівські кредити дорого обхо дяться не лише нам. В усіх куточках світу, куди дістають щупальці МВФ, він нав’язує свою волю країнамборжникам. Їх нерідко перетворюють на об’єкти безжалісної ек сплуатації чужинцями. Зрештою, це підтверджує гіркий досвід України як за період “помаранчистів”, так і часів двох Леонідів – Кравчука і Кучми. Сліпе вико нання рецептів МВФ фактично сприяло перетворенню України з економічно роз винутої в державу “третього світу”.

Попередній борговий зашморг нас душить чимраз сильніше. Хоч нинішня влада взяла курс на полегшення шкоди від нього – зміцнення власної економіки і збільшення надходжень в бюджет, з вла сними дірявими фінансовими кишенями з прірви важко вибратися. Тож уже чітко визначено, на що можемо використати нові порції грошей МВФ. Це на виплату попередніх кредитів і процентів по них та погашення інших зовнішніх позик держа ви (наприклад, кредит від російського банку ВТБ у сумі 2 мільярди доларів і єврооблігацій на 350 мільйонів “зелених”), а також на збільшення золотовалютних резервів Нацбанку і погашення дефіциту держбюджету.

Знаючи, що нашій найвищій владній команді вкрай потрібні гроші для відродження могутності держави, МВФ поставив жорсткі умови. І мусимо їх виконувати, бо іншого шляху для створення кращого майбуття просто нема.

Петро ПИРОЖУК.