Не так давно, виступаючи перед журналістами, прем’єр Микола Аза ров образно порівняв плани й спра ви Кабміну з ремонтом будинку. “Уявіть собі ремонт у вашій квартирі – це складно, – підкреслив він. – А ми плануємо зробити досить серйозний ремонт у нашому загальному домі – державі. Тому, що дальше так жити не можна. Дах тече, підлога прова люється, стіни тріщать...”. Тож яки ми є перші здобутки, перспективи та упущення в цьому ремонті, чи відчу вають поліпшення свого життябут тя мешканці “загального дому”.

ОЦІНКА. Сам прем’єр оці нив діяльність уряду на “за довільно”. На одне із запитань журналістів, коли все таки в країні буде стабільність і поря док, чого з нетерпінням очікує виснажений “помаранчевим” режимом простий народ, він дав досить відверту відповідь: – Якщо я скажу, що завтра, ви мені повірите? – перепитав він, а потім додав? – Ні! У травні в насс на 1,5 відсотка підви щився товарообіг. Значить, жити стало веселіше, жити ста ло краще. Це не може не раду вати, адже наші люди стали більше купувати, бо ж ми підви щили зарплати, підвищили пенсії й чекали, як ринок відре агує. І от він накінець відреагу вав. Додам: “веселішого життя” і “більшої купівлі” вдалося досяг ти насамперед завдяки деф ляції. Вже третій місяць підряд – вперше за п’ять “помаранче вих” років – ціни знижуються на тлі підвищення платні й пенсій.

У червні, наприклад, як стверд жує Держкомстат, усе подешев шало в середньому на 0,4 відсотка, а в травні ціни впали на 0,6 відсотка. Найбільше вони знизилися на продукти першої необхідності: сири, риба і мо локо – на 3–7,8 відсотка, яйця – на 16,8, масло і молоко – на 1,9 відсотка... Дефляція, безперечно, не значна, та якщо врахувати, що при режимі Тимошенко Ющен ко ціни росли як на дріжджах, значно випереджаючи мізерні надбавки до платні й пенсій, то зрушення вагомі. Тоді й ринок роздрібної торгівлі різко зни жувався. Торік, наприклад, він становив (за даними Держком стату) лише 83,4 відсотка від обсягу 2008 року.

В ньому, до речі, порівняно з 2007 м теж зафіксовано спад. Тож дефляція й підвищення товарообігу – це добрі плоди дій нової урядової команди щодо поліпшення добробуту тих, хто живе в отому “нашому загально му домі”. Адже досі для пере важної більшості співвітчизників воно було нестерпним, яскравою ілюстрацією чого є й демогра фічна ситуація, – похоронів пос тійно фіксували значно більше, ніж хрестин. За даними ООН, в Україні найнижчий у світі (!) при родний приріст населення. За ос танніми даними Держкомстату, нас уже залишилося тільки 45 мільйонів чоловік, а на зорі не залежності держави було 52 мільйони. Українці на відміну від євро пейців чи жителів країн інших континентів не старіють, а удар ними темпами вимирають. Вдумайтеся бодай в такі офі ційні дані Світового банку щодо тривалості життя чоловіків: в Україні вона становить 62,2 року, в США – 75,2, в Японії – 78,7, в Італії – 77, а в нашій сусідці – Польщі – 73,9 року. Лише торік наших співвітчиз ників померло на 191 тисячу більше, ніж народилося. Причина такого гіркого “фе номену”, вважаю, одна: в сплюн дрованому “загальному домі” попередніми “демократами” створено нестерпне життя. Тож цілком виправданим є курс те перішньої влади: капітально ре монтуючи цей дім, використовує різні засоби, аби було в ньому кому жити.

НАПРЯМИ. Одним з на прямів дій є поліпшення охоро ни здоров’я. В бюджеті 2010 на ці цілі передбачено значно більше коштів, ніж торік. А не давно, з ініціативи владних структур, вітчизняні виробники ліків підписали меморандум про взаєморозуміння з Мін здравом. Перші пообіцяли, що з липня й до кінця року не підви щуватимуть ціни на ліки, якщо не буде економічно обгрунто ваних причин, – росту курсу долара, підвищення ціни на імпортні субстанції тощо. Саме накрутки цін на меди каменти прискорюють відхід співвітчизників у інший світ. Пе реважна більшість їх реаліза торів так накрутили ціни на ліки, що в простих людей виникла дилема: або продавати на їх купівлю скромні набутки, або помирати, хоч при наявності на лежного лікування можуть дов го жити. – Заводи відпускають ліки і державіі, і аптечним мережам по однаковій ціні, – пояснив пре зидент Асоціації фармвироб ників Петро Багрій.

– Якщо ціни в аптеках будуть рости, то це вже їх накрутки, бо заводи по обіцяли до кінця року їх не підви щувати. У прес службі Мінздраву роз’яснили, що мова йде про ліки, які за бюджетні кошти ку пують лікарні й поліклініки, а в аптеках вони можуть змінюва тися. Тож поки що важко про гнозувати віддачу від меморан думу, але головне – зроблено перший крок щодо вгамування цінового цунамі. Ніхто, на жаль, не підрахо вує, як підриває здоров’я про стих співвітчизників і журба, пов’язана з викроєнням коштів із сімейного бюджету на опла ту досить дорогої “комуналки”. Споживачі її послуг змушені влізати у борги. Новий міністр житлово комунального госпо дарства Юрій Хаврич, займаю чи цей високий пост, розкрив невтішну ситуацію. Загальна дебіторська за боргованість в галузі досягла 13,1 мільярда гривень. Із них населення заборгувало 8,8 мільярда. Вже визначено перші кроки щодо порятунку галузі, серед яких створення єдиного регулюючого органу щодо вста новлення тарифів на споживан ня енергоносіїв і води. Досі в тарифній політиці спостеріга лася чехарда, котра сприяла виснаженню споживачів по слуг. У нового міністра є досвід. Три роки був начальником ЖКГ у найбільшому регіоні – До нецькій області. При ньому в цій сфері досягнуто певних зру шень. Добру “обкатку” пройшов у міністерстві, адже з квітня був замміністра. Час покаже, чи зуміє добитися в галузі перело му.

ОЧИЩЕННЯ. Коли було сформовано новий уряд, то деякі аналітики доводили: мов ляв, у такому складі він працю ватиме принаймні до осені. Однак їх прогнози не збулися. Дехто з найвищих посадовців не витримав тих високих темпів, які взято щодо оздоровлення в “загальному домі”. Серед них – гуманітарний віце прем’єр Во лодимир Семиноженко, якого на початку цього місяця “пішли” з цієї солідної посади. Хоч це звільнення виклика ло резонанс і різні домисли та спекуляції серед “прихильників перемін”, воно є закономірним. Щоб чітко й злагоджено зроби ти отой “серйозний ремонт” у державі, потрібні цілеспрямо вані, наполегливі й кваліфіко вані менеджери, здатні йти труднощам наперекір. Перші сто днів роботи уряду засвідчи ли, що В.Семиноженку нова важка ноша не під силу. Прагнучи вести політику за принципом “і нашим, і вашим”, у результаті він виявився ніко му непотрібний. За його від ставку проголосувала рекорд на в парламенті кількість нар депів – 378. Такого недовір’я не очікували ні коаліціянти, ні опо зиційники.

Очевидно, встиг усім дошкулити своєю діяльністю. До речі, постанову про відстав ку вносила БЮТівський нардеп Ольга Боднар, але сама при голосуванні утрималася. Тож на чому спіткнувся В.Се миноженко? Соратники регіона ли назвали його “неефективним менеджером”. Завали, які зали шив “помаранчевий” режим у гу манітарній сфері, вимагають оперативних дій, а не розкачки. Та чи не найбільша неефек тивність діяльності колеги, на думку багатьох регіоналів, про явилася в трьох таких аспектах. Із його подання з складу Мін освіти виділено комітет по науці, а Мінздраву – комітет по обігу наркотиків. Ці “нововведення” виявилися лише додатковою втратою держкоштів. Також за час своєї каденції навіть не зумів вирішити питання щодо повер нення російського дубляжу в кінотеатри. Підірвав він свій імідж і за явою про те, що українці хочуть союзної держави з Росією і Білоруссю. Робити висновки з цього щепетильного питання не входило в його компетенцію.

За свою “мудрість” одержав на ганяй від глави держави, а опо зиція кинула в нього стріли з ядом. Іншим високим посадовцем, від якого на початку місяця очи стився Кабмін, став міністр еко логії Віктор Бойко. В уряд він потрапив по квоті блоку Литви на, але не виправдав сподіван ня своїх соратників. Литвинівці першими запропонували відіб рати в нього міністерський портфель. Причина вагома: він не вно сив живинку в діяльність мініс терства. Більше того, його по ведінка граничить з амораль ністю. Кар’єру на новому місці почав з облаштування сауни. Тож курс на очищення від та ких провідних “менеджерів” цілком виправданий.

Петро ПИРОЖУК.