Газета Прикарпатська правда

Skip to content

Sun05202012

Останні новини:

Рівність перед законом

Тайны наших гор

За рік мінус 145 000

Під депутатським "дахом"

Кабмін: біля небезпечної межі чи закономірність

Back Аналітика

Економіка

ЗАГРОЗА

П'ятниця, 29 квітня 2011, 23:53

Перегляди: 126

1
2
3
4
5

Соціальні негаразди здатні збурити людей до акцій протесту значно сильніше, ніж політичні чи ідеологічні
Недавно уряд прийняв нову військову доктрину, в якій окреслено, зокрема, й загрози для держави. Їх кількість, порівняно з попередньою, добавилася. Крім сепаратизму та екстремізму, тепер появилося ще й втручання ззовні у внутрішні справи та підтримка окремих політсил і громадських невладних організацій, чия діяльність спрямована на дискредитацію існуючого режи/ му, що є прямим натяком на сценарії “арабських бунтів”. Та є не менш вагомі загрози, які обминула доктрина. Їх розкрили респонденти під час останнього опитування соціологічною групою “Рейтинг”. Тож що приховано за сухими цифрами її дослідження.

ЦІНИ. Через їх витки го тові вийти на вулиці для участі в акціях протестів – мітингах, демонстраціях і пікетуваннях – найбільша кількість респон дентів – аж 38 відсотків. Ця суспільна важка цінова недуга не нова. Вона почала вкоріню ватися на теренах держави з проголошенням нашої незалеж ності, хоч комуністичний режим не залишив, образно кажучи, жодної зернини для її розвитку. Протягом майже двох деся тиріч вироблено й вдосконале но чіткі технології цінових накру ток. Щоб згладити від них загро зу, попередні уряди використо вували різні заходи. Так, коман ди прем’єрів Леоніда Кучми та Юхима Зв’ягільського вдавали ся до значного й послідовного підвищення платні й пенсій. І лише за два календарні роки їх правління середній заробіток загалом по Україні зріс з 1,4 ти сячі тоді радянських карбованців до 1,3 мільйона. Однак життябуття простих співвітчизників тоді не поліпши лося, а, навпаки, погіршилося. Адже новостворений реаліза ційноторговий бізнес виявився хитрішим від влади – виперед жаючими темпами накручував ціни. Навіть за хлібину доводи лося викладати купюру з триз начним числом. Теперішні владні команди – в центрі й регіонах, – особливо на Прикарпатті, теж зосереджують зусилля на підвищенні платні й пенсії, а от цінового бедламу ніби не помічають. І це в час, коли “дикий” бізнес, щоб наживитися на викликаному ним горі людсь кому, майстерно використовує різні технології, зокрема ажіотаж навколо багатьох видів про дукції. У час його епогею підви щує до небес ціни, які залиша ються на тому ж рівні навіть після його спаду. Проілюструю цей висновок бодай на картопляно му ажіотажі. Епогею він досяг торік восе ни.

Повсюдно бізнес поширював чутки: мовляв, якщо тепер люди не запасуться бульбами, то вес ною будуть голодні. Скористав шись викликаною такою політи кою різким на неї попитом, знач но підняв ціну на картоплю. Її рівень повсюдно зберігається досі, хоч ажіотаж давно минув, на риках і в супермаркетах стільки бульб, що нею можна греблі гатити. Та через ціну, породжену в часи ажіотажу, вона стає недо ступною. Нині за стандартну пенсію, яку одержує значно пе реважаюча більшість співвітчиз ників, можна купити два центне ри бульб. А в часи, що передува ли нашій незалежності, такої місячної пенсії вистачало на де сять центнерів. Фактично за цей час ціна картоплі зросла в 55 разів, хліба – в 11, м’ясо свинне – в 20 і у стільки ж олія, молоко – в 35, капуста – аж у 166 разів... А що стосується платні й пенсій, то в таку кількість разів вони підви щилися хіба що в представників різних мастей кланів, народних обранців і високих керівників владних структур. Якраз через витки цін по рожність каструлі в більшості простих співвітчизників. Вони, як правило, змушені перебиватися на “підножному” харчі. Про те, що порожні каструлі сильніші танка, добре усвідомлюють у Європі, зрештою, в багатьох країнах світу, застосовуючи жор сткий контроль над цінами з боку державних органів. Відповідаль ність за їх стрибки несуть навіть впливові й великі компанії. А в нас для ажіотажників і накрут ників цін створено тепличні умо ви. ПЛАТНЯ. Борги по ній зай мають другу рейтингову схо динку – 32 відсотки – серед причин, через які респонден ти соціологічної групи “Рей тинг” готові захищати свої пра ва у різних акціях протесту. В старі часи такого й поняття не було, як із значним запізненням виплачувати трударям їх кровні. За найменший борг керівник міг поплатитися партквтком, якщо його мав, або втратити посаду. Такі порядки, очевидно, не подобалися їх величності тру дарям, адже підбурені новоспе ченими “борцями за народ”, чим могли і як могли їх руйнували. Перший гіркий присмак одержа них плодів відчули ще у 1995 році. Масові затримки виплати заробітку, поширення видачі замість грошей будьяких то варів і продуктів – усе різко зни зило купівельну спроможність населення. Саме тоді почалася масова міграція співвітчизників у близьке й далеке зарубіжжя. Минали роки й протягом них виплата кровних нагадувала кардіограму хворого на аритмію.

І недуга настільки вкоренилася, що нинішній владі білосиніх до водиться вдаватися до хірур гічних заходів. Тим більше, що спадок одержала мало сказати катастрофічний. Протягом ос таннього року урядування Юлії Тимошенко сума заборгованості з виплат заробітку зросла більш як на 38 відсотків порівняно з попереднім і досягла 1,6 мільяр да гривень. Тоді підвищення суми боргу перед трудівниками економічно активних підпри ємств спостерігалося в усіх регіонах держави. Нинішній владі торік вдалося дещо притупити болі від цієї за давненої недуги. Зменшення суми боргу спостерігалося в 21 регіоні держави, при цьому най вагоміше – в Дніпропетровській, Житомирській, Сумській та За порізькій областях – від 42,1 до 17,8 мільйона. Навіть наші су сідильвів’яни, які досі знаходи лися в боргах з платні, як у шов ках, їх зменшили на 17 мільйонів. А що стосується Прикарпат тя, то торік заборгованості з платні за рахунок бюджетних коштів статистика не зафіксува ла. Зате в цілому по економіці, включаючи підприємствабан крути і неактивні, бргу набігло на 8,6 мільйона гривень. Його сума становить 0,6 відсотка загаль ної по Україні. У цьому році боргова яма в області продовжувала міліти. На початок березня загальна сума боргу з платні зменшилася на 2,8 відсотка і склала 7782 тисячі гривень. Хоч у лікуванні теперішньою владою задавненої недуги є про грес, усе ж вона продовжує вик ликати біль. Цим і зумовлена надто велика кількість респон дентів “Рейтингу”, які готові на мітингах, демонстраціях і пікету ваннях добиватися погашення решти боргів з платні.

ТАРИФИ. Їх зростання в комунальній сфері може збу рити на акції протесту теж значну кількість їх споживачів. Як стверджує соціологічна гру па “Рейтинг”, до них готові вда тися 29 відсотків респондентів. Подорожчання комуналки зай має третю сходинку протестних причин. У старі часи, які “націонал патріоти” вважають вбивчими для простого народу, за місячну стандартну пенсію можна було оплатити за послуги комуналки трикімнатної квартири протягом року. Нинішні “любимці народу” вважають тодішні порядки здир ництвом. Зате на отому добро му тлі вссіляко вихваляють те перішні, коли стандартної пенсії ледь вистачає оплатити такі по слуги й такої ж квартири за три місяці. Хоч у багатьох населених пунктах надавачі послуг просто грабують народ, усім – від широ кого кола чиновників і містечко вих депутатів до політичних осе редків – поцимбалах. При наймні, не вдалося знайти жод ного вагомого факту, щоб у яко мусь населеному пункті, зокре ма й Прикарпаття, поставили питання руба: досить до цурки обдирати споживачів послуг.

Тож не дивно, що в час пря мої лінії на початку березня гла ви держави Віктора Януковича з народом одне з важливих пи тань співвітчизників стосувало ся комунальних послуг. Слухачі цікавилися насамперед, чому тарифи в різних населених пунк тах відрізняються у рази: в од них здирають почорному, в інших – більшменш помірні. Гла ва держави пообіцяв, що розбе реться і тарифи в Україні зрівня ються. Залишилося лише загад кою, в яку сторону – найбільш високих чи низьких. Відповіді респондентів “Рей тингу” свідчать, що просвітку на краще поки що нема. Бо ж фор муючи тарифну політику, чима ло місцевих органів влади праг нули за рахунок населення за латати комунальні діри, пород жені їх же бездарністю в керів ництві галуззю. Самі ж господарники кому нального відомства в унісон ви правдовують різницю в тарифах собіварстістю послуг. Але ж цю собівартість не нав’язали при шельці з космосу, її показники творить чиновництво. В одних місцях рахують собівартість та кою, якою є насправді, в інших – приплюсовують до неї різні за трати, котрі повинні б списувати на інші статті. Таким чином гра бують споживачів послуг. Останнім часом уряд прагне поставити цьому кінець. У містах країни проаналізовано інфор мацію по тарифах. Як пояснив начальник управління ЖКГ національної комісії по регулю ванню енергетики Микола Рас ковський, розроблено три окремі базові тарифи на основні види послуг, які будуть впроваджені. Важко прогнозувати, полегшать чи погіршать вони платіжну спро можність населення.
Отже, соціальні негаразди, здатні збурити людей на акції протесту, значно переважають над політичними чи ідеологічними. За даними “Рейтингу”, серед опитах громадян готові вийти на мітинги, демонстрації чи пікетування з таких причин: згортання демократії – 9 відсотків, порушення політичних прав і свобод – 8, здача національних інтересів у відносинах з Росією – 7, політичні репресії проти опозиції – 4 відсотки... Ці показники меркнуть порівняно з тими, що стосуються соціалки. Тож є над чим задуматися правителям – великим і малим.

Петро ПИРОЖУК.

Останні статті: