Останнім часом в області, на тлі занепаду тваринництва, досить великими темпами розвивається птахівнича галузь. Вирощують не тільки традиційну курятину, качки, гуси, а й страуси, цесарки, перепелиці та індики. Приміром, сучасна агрофірма "Добробут Прикарпат тя" вирощує в селі Перерісль Надвірнянського району, а також в селі Герасимів Тлумацького району індики. На початку нинішнього року цією фірмою запущено ще одне індиче господарство – в селі Підгір'я Богородчанського району. Таким чином, вона вийшла на 50 тисячний рубіж по кількості вирощуваної птиці й тепер входить в п'ятірку найбільших підприємств України з виробництва м'яса птиці.

За даними обласного статуправління, на Прикарпатті утримується понад 6 мільйонів голів птиці, в тому числі у сільськогосподарських підприємствах різної форми власності – 3,8 мільйона. Кожен рік накопичується майже 300 тисяч тонн пташиного посліду. Проте із успіхами пташиної галузі появилися проблеми – поряд із птахофабриками виросли “терикони” пташиного посліду. Справа в тому, що він хоча й цінне органічне добриво, але через несприятливі технологічні властивості має обмежене застосування. Тож як бути з його використан ням? На це запитання дають відповідь наші дописувачі Мирослав Томин та Богдан Середюк з Івано-Франківська.
Пташиний послід на відміну від гною великої рогатої худоби має деякі особливості. Справа в тому, що у птахів закладено природою те, що їжа швидко просувається по стравоходу. Через цю швидкість поживні речовини не повністю перетравлюються та засвоюються організмом птахів і переходять у послід. У тому числі, зрозуміло, й білкинайдорожчі складові у раціоні годівлі. У великої рогатої худоби травлення відбувається зовсім по іншо му. Cправа в тому, що шлунок ВРХ розділений на чотири частини – (рукав, рубець, книжка, сичуг), які один за одним пропускають через себе поживу. В результаті на виході отримуєм готовий продукт – повністю звільнений від білків, гній. Тож не дивно, що у багатьох європейських країнах давно практикують використання посліду на корм для худоби. Зокрема, в Данії багато фермерських госпо дарств використовують сухий пташиний послід як скла дову частину у виробництві комбікормів для відгодівлі бичків на м'ясо. У Великобританії переробка посліду поставлена на промислову основу і сухий пташиний послід додають у комбікорм вже в процесі виробництва останнього.

Таким же чином використовують пташиний послід і в інших європейських країнах, де практикують великий обсяг виробництва курятини. Сухий пташиний послід на 80 відсотків складається з органічних речовин у перерахунку на абсолютну суху ре човину. Зокрема, має у собі 2638% сирого протеїну, 12 -14% клітковини, 30-37% безазотистих екстрактивних ре човин, 35% сирого жиру, 36% кальцію, 1,42% калію і до3% фосфору. Сирий протеїн містить у собі комплекс не замінних амінокислот, характерний для багатьох білкових компонентів рослинного та тваринного походження. Так, вміст лізину в сухому пташиному посліді сягає 0,40,5%. Таким чином, завдяки додаванню у комбікорм пташи ного посліду економлять зерно, а самий продукт збага чується на мікроелементи, які є у посліді. У минулому році при непоганому урожаю зернових культур, аграрії області зібрали в основному фуражне зерно. Тож з налагодженням виробництва комбікормів з додаванням пташиного посліду зникне проблема з ре алізацією фуражного зерна. Більше того, матимемо ще один конкурентоспроможний експортний продукт. І пара лельно зменшимо вплив пташиного посліду на екологічну ситуацію. Його використання можливе не лише як резерв кормо вого білку, а як цінне найбільш збалансоване органічне добриво.

Співвідношення азоту, фосфору, калію знахо диться в межах 1 : 1 - 1,1 : 0,4-0,5. Крім макроелементів, послід містить такі мікроелементи, як марганець, цинк, кобальт, мідь та залізо. Поживні речовини у пташиному посліді знаходяться в основному в добре засвоюваних для рослин сполуках. Азот у посліді, головним чином, міститься у вигляді сечової кис лоти (60% загального вмісту азотистих речовин), яка легко розкладається з утворенням аміаку. Значна частина по живних речовин знаходиться у водорозчинній формі і вони легко можуть засвоюватися рослинами. Проте негайне його внесення у грунт не рекомен дується через високий вміст мікроелементів і аміаку, які просто можуть спалити кореневу систему рослин. Вивезення рідкого посліду прямо в поле недопустиме із екологічної точки зору. Справа в тому, що розмочений водою послід несе в землю усі шкідливі складові, які є в ньому: важкі метали, збудники інфекційних хвороб і тому подібне. А це може призвести до накопичення у грунті нітратів, міді та цинку, які потім перейдуть частково у зерно, зелені корми для тварин, а дальше у м'ясо і в людський організм.

Цю проблему, на відміну від нас, добре розуміють американці. Там вже у кількох штатах законодавчо забо ронено вивозити на поле рідкий гній чи послід, незалежно від їх походження. Тож настав час на державному рівні негайно запровадити закон, який зобов'язав би вироб ників курячого м'яса та м'яса іншої птиці запроваджувати технології по переробці пташиного посліду у корисну про дукцію. Цей захід не тільки покращить екологію довкілля, а й дозволить в якісь мірі відновити родючість грунтів із суттєвим прибутком для власників птахофабрик та фер мерських господарств. Словом, переробка пташиного посліду на птахофабри ках області є необхідним заходом і набуває державної ваги, оскільки вирішує проблеми екології довкілля і може стати поштовхом у розвитку економіки краю. Богдан СЕРЕДЮК. Головний інженер%грунтознавець Івано-Франківського центру "Облдержродючість".

---

• 18/03/2011 22:59 - Акценти на головному
• 13/03/2011 09:56 - Агропромисловий комплекс: будуть зміни – буде процвітання
• 13/03/2011 09:52 - Перехід під управління Electrolux
• 05/03/2011 23:55 - Запобігаючи порушенням
• 26/02/2011 00:05 - Торгівля із зарубіжжям

• 12/02/2011 00:18 - Визначили пріоритети
• 11/02/2011 23:44 - Заручники
• 05/02/2011 23:36 - А тепер – єдиний внесок
• 05/02/2011 23:13 - Нарада з широким представництвом
• 28/01/2011 23:27 - На рівень завдань

---