У номері нашої газети за 5 листопада опубліковано аналітичну кореспонденцію “Індустрія секонд-хенду” – про проблеми напливу одягу, зокрема недоносків, із зарубіжжя й причини знищення вітчизняної легкої промисловості. Продовжуємо розмову на цю тему публікацією матеріалу соціологічної групи “Рейтинг”.
Дві третини опитаних ук раїнців позитивно ставляться до того, в Україні є можливість придбати вживаний одяг чи взуття з Європи або так званий секондхенд і лише 18% – нега тивно. Найбільш позитивно став ляться на заході (77%), півночі (72%) та центрі України (66%), менше позитивно, хоча і тут пе реважна більшість відповідала в "плюс", – на півдні (56%) та Дон басі (53%). Жінки значно пози тивніше ставляться до секонд хенду, ніж чоловіки. 57% опита них респондентів у віці понад 18 років купували колинебудь товари секондхенду, з них 18% – це робили раніше, а 39% – купували і купують тепер.

Ра зом з тим 43% українців ніколи не купували секондхенду. Найбільше користувачів се конд хенду на заході (48% купує зараз), Сході (41%) і Донбасі (41%). При цьому останній регіон лише приходить до цього, ос кільки лише 10% купували цю продукцію раніше. У містах се кондхенд більш популярний, ніж в селах. Користувачами його є переважно жінки, люди серед нього віку (3039 років), серед ньої спеціальної або вищої освіти. За сімейним положенням це розлучені та одружені.

Варто звернути увагу на те, що якщо брати загалом одяг і взуття, то одружені більш активні в плані купівлі, ніж розлучені, а в пи танні користування секондхен дом – навпаки. Більше половини громадян, зайнятих домашнім господарст вом або тих, які перебувають удекретній відпустці, є користу вачами товарів секондхенду, при чому активних – половина з них купує ці товари кілька разів на місяць. Одним із найбільш вагомих критеріїв ідентифікації споживача вживаного одягу є рівень його доходів, коли з одно го боку є потреба гарно одягатись при обмежених ресурсах, з іншого – одягатися хоч якось при мінімальних ресурсах. Найбільше користувачів секондхенду серед респондентів з рівнем доходів менше 1000 гривень на місяць (45%). 39% – серед респондентів з рівнем доходів 1000 2000 гри вень на місяць. Рівень користування зазна ченою категорією товарів прямо пропорційний рівню сукупних витрат сім'ї на одяг і взуття. Май же половина людей, які витра чають з сімейного бюджету на одяг і взуття менше 100 гривень або від 100 до 300 гривень на місяць є користувачами секонд хенду. Серед людей з місячними витратами на рівні 300500 гри вень таких 38%.

З огляду на зазначені цифри цілком логічним виглядає той факт, що 85% опитаних вважа ють, що від заборони секонд хенду постраждають малозабез печені громадяни України. Варто також зазначити, що користувачами секондхенду є не лише малозабезпечені. Так, третина респондентів з до ходами від 2000 до 3000 гривень і понад 3000 гривень на місяць також є користувачами секонд хенду, а також третина тих, які витрачають на одяг і взуття 500 1000 гривень на місяць. Помітна певна еволюція якості спожива ча. Якщо для респондентів, які користувалися вживаним одягом раніше (а тепер припинили це робити) головною причиною бу ла відсутність коштів на купівлю нових речей (38%), то для сьо годнішніх користувачів – секонд хенд, в першу чергу, це якісні речі за доступні ціни (64%). Крім того сьогодні 45% йде на секонд через відсутність коштів, 27% – бачать у цьому можливість се ред вживаних речей знайти но вий одяг, 23% – дешево придба ти одяг модних "брендів", 14% – доступний дитячий одяг. При цьому, якщо раніше 22% опита них купували секондхенд для використання у професійній ді яльності, то сьогодні таких лише 13%. 54% продовжували б купу вати товари секондхенд на віть якби у них було достатньо коштів для купівлі нового одя гу. Третина відмовилась би від таких товарів. Звичайно у лю дей, які ніколи не купували това ри секондхенду – 43% із всієї вибірки – є свої аргументи.

Так, головний з них – цей одяг небез печний для здоров'я (оброб ляється формальдегідами) – та ких 30%. Ще 26% не йдуть на секонд, оскільки їм вистачає коштів, щоб купувати нові речі, 24% – це принижує їхню гідність, для 20% соромно купувати вжи ваний одяг і 9% не задовольня ють умови, в яких продається товар. Натомість користувачі секонд хенду переважно задоволені умовами, в яких продаються то вари (68%). Не задоволені 22%.Найбільше задоволені умовами споживачі на заході і півночі. Решта регіонів задоволені значно менше. На сьогодні 62% опитаних громадян не підтримують ідею заборонити ввезення в Україну товарів секондхенду (серед користувачів таких 91%!, серед тих, які ніколи не користувалися – 30%).

Підтримують ідею 18%. Для 17% байдуже, що буде із секондхендом, ще 5% – не визначились. Найменше підтримують заборону на Донбасі і заході України. У випадку припинення торгівлі секонд-хендом 67% користувачів (рівень доходів до 1000 гривень та 1000-2000 гривень) мають намір економити і купувати менше одягу і взуття. 9% (рівень доходів від 2000 гривень) – збільшать витрати із сімейного бюджету на одяг і взуття, щоб купувати його стільки ж як раніше. 43% користувачів бачать як альтернативу секонд-хенду будь-який дешевий одяг незалежно від країни виробника, 25% – дешевий вітчизняний одяг, 16% – будь-який якісний одяг, якщо він буде навіть дорожчий, 16% – дешевий одяг з Білорусі та Росії, 6% – дешевий одяг із Китаю. 3% мають намір і далі ку-пувати "брендові" речі. 42% опитаних громадян переконані, що від заборони секонд-хенду виграють вітчизняні виробники одягу і взуття, 39% – так не думають, а 20% – не визначилися. Разом з тим, 67% опитаних думають, що від заборони виграють імпортери дешевого одягу, 18% – ні, а 19% – не визначилися.

Тож на питання, хто виграє від заборони більше, 11% відповіли, що вітчизняна легка промисловість, 35% – імпортери, 19% обидві сторони виграють однаково, 17% – не виграють ані перші, ані другі, а 18% – не змогли відповісти. Разом з тим абсолютна більшість (94%) опитаних переконані, що держава повинна підтримувати розвиток вітчизняного виробництва одягу і взуття. Серед заходів, які можуть бути найбільш ефективними для підтримки вітчизняного виробництва одягу та взуття 36% виділили збільшення податкових пільг для галузі легкої промисловості, 21% – посилення боротьби з контрабандою на митниці, 19% – заборону імпорту дешевого одягу з Китаю і 4% – заборону імпорту секонд-хенду. 53% опитаних допускають, що під виглядом секонд-хенду в Україну завозиться новий одяг як контрабанда, 18% – ні, 29% – не змогли відповісти на питання. Серед респондентів, які допускають факти контрабанди, 5% вважають, що в цьому більше винні імпортери, 34% – митники і 54% – бачать однакову вину як одних, так і інших. 59% опитаних переконані, що держава здатна вирішити питання контрабанди нового одягу не забороняючи ввезення секондхенду. Не впевнені в цьому 19% опитаних. 22% – не змогли відповісти на питання.

---

• 03/12/2010 15:57 - Об'єднуючи зусилля
• 03/12/2010 15:41 - Від одного до чотирьох років
• 26/11/2010 12:32 - Шанс на успіх
• 19/11/2010 15:21 - Приватизація: проблеми і перспективи
• 19/11/2010 14:20 - Вагома складова економіки

• 06/11/2010 20:03 - Єдиний соціальний внесок
• 06/11/2010 19:29 - Друге народження “солодкого” заводу
• 29/10/2010 19:46 - Масштабні інвестиції
• 24/10/2010 20:07 - Чи зростуть мінімалки?
• 15/10/2010 17:11 - Диктує бізнес...

---