Після деякого затишшя в Україні знову спалахнула інфляція. Новітня влада багатьох регіонів виявилася нездатною підтримувати курс, взятий після президентських виборів щодо її приборкання. Таким чином підри вається віра простих співвітчизників у проголошену главою держави програму “Україна для людей”. Тож кому вигідна інфляція й звідки тепер появилася, образно кажучи, пожива для її росту?“ХАЛЯВИ” НЕ БУДЕ За даними Держкомстату, в перші місяці своєї каденції – квітнілипні теперішній владі вдалося надіти на інфляцію вуз дечку. За цей час ціни загалом знижувалися. А от у серпні вони в середньому по країні зросли на 1,2 відсотка. До цінових не гараздів, що мучили простих співвітчизників протягом пер шого кварталу, добавилися серпневі й з початку року підігнали інфляційну планку вгору до 4,3 відсотка. Та наявний показник за сер пень не повний, він є вищим.
Роз’яснення дав відомий еко номіст Олексій Блінов. “Методи ка розрахунків Держкомстату охоплює період з 20го по 20е число, – підкреслив він. – Тож у серпневий підрахунок не ввійш ло майже дворазове подорож чання картоплі наприкінці міся ця. Воно буде враховано у ве ресні. А що стосується житлово коммунальної сфери, то сюр призів нема. Бо ж питома вага газу в споживчому кошику скла дає два відсотки і подорожчання його з 1 серпня в 1,5 раза дало тільки один відсоток інфляції”. Додам: у серпні зросли ціни не лише на газ, які враховано при визначенні рівня інфляції. Так, на алкоголь і тютюн вони злетіли вгору на 3,7 відсотка, а на цукор – на 2,6.
Стрибки на цю та іншу продукцію не позна чилися на загальному показ нику, адже подешевшав інший харч. Наприклад, за рахунок се зонності в серпні спала ціна на овочі на 11,6 відсотка, а на фрукти – на 4,2. Отже, за раху нок цього й маємо оті 1,2 відсот ка інфляційної прибавки. У цьому місяці, порівняно з серпнем, такої “халяви” не буде. Овочі й фрукти набавляють в ціні, а врахування при визначенні рівня інфляції ажіотажу навколо картоплі погіршить її показник. Та все ж, як розраховує відомий інший аналітик – Олександр Жо лудь, її планка підніметьсся не вище двох відсотків. А от у наступному місяці, очевидно, показник буде знач но вищий. Почнеться опалюва льний сезон і багато співвіт чизників, які користуються по слугами теплокомуненерго, ма тимуть небачений досі голо вний біль, викликаний тим, як оплатити послуги централізо ваного обігріву житла. Якщо бідні верстви населення мати муть субсидії, то найбільш по страждають “середняки”. Аналогічна, як загалом в Ук раїні, інфляційна ситуація й на Прикарпатті, хоч тут є навіть кращі умови, ніж у багатьох інших регіонах, не допустити виснаження жителів краю ціна ми. Однак в одних владних структурах усі зусилля спрямо вують на те, як не пролетіти на наступних виборах, в інших – засиділися від “помаранчевих” часів кадри, котрі продовжують працювати потимошенківськи.
СТАРИЙ ШЛЕЙФ Для “помаранчистів” навіть незначне підвищення інфляції ніби хліб з маслом у час голоду. Їхні дії навколо неї нерідко гра ничать з маразмом, про що свідчить галас щодо теперіш ньої ціни на газ, хоч надійну основу для її підвищення за клали вони, перебуваючи при владі. Створена їхньою ж по літикою необгрунтована ціна на блакитне паливо призвела до перекосів у економіці й оберну лося величезною проблемою як для сімейних бюджетів, так і держави загалом. Вдумаймося бодай в такі дані. Уряд Ю. Тимошенко купу вав російський газ по 330 до ларів за тисячу кубометрів, а продавав населенню, заробля ючи серед виборців дивіденди, по 50ть. Різницю покривав гро шима, котрі позичав у Міжна родного валютного фонду.
Отже, державу увігнано в ко лосальні борги, котрі за час уря дування команди Тимошенко зросли більш як утричі й досяг ли 316 мільярдів гривень. Тепер, перебуваючи в опо зиції, тимошенківці підняли гвалт навколо дій нового уряду щодо розгрібання цього зава лу. Вони, безперечно, непопу лярні, але радикальніших шля хів виводу країни з колапсу те пер нема. Тож перш, ніж обма зувати дьогтем нинішній уряд, варто б оглянутися на свій чор ний шлейф діянь, котрий про довжує душити співвітчизників. Так, свою каденцію уряд Ти мошенко почав зі значно ви щими темпами інфляції, ніж нинішній. За перший рік своїх діянь довів її до рекордної відмітки – 22,3 відсотка.
Такого нищівного для народу показ ника – тоді різко стрибнули вго ру ціни майже на все вкрай для нього необхідне, – не зафіксо вано в той час як серед держав західної Європи, так і колиш ньої союзної спільноти. Досить руйнівним був інфляційний ма ховик і в другому році каденції нині ексвладної команди. Тож, вдаючись до різних акцій протести проти рятівних дій теперішнього уряду, коман да головної опозиціонерки – екс прем’єрки ставить одну мету – здобути владні крісла на наступ них виборах до місцевих рад. Адже вони є генеральною репе тицією перед парламентськими, які не за горами. Мета одна – взяти реванш і знову зайняти крісла на владному олімпі. Використовуються старі й добре випробувані засоби – від популізму й показухи до артис тизму й чорнухи. Діють за прин ципом народної мудрості про те, що головне прокукурікати, а далі хай і не світає. І “кукуріка ють”, де лише можна, зокрема, про теперішній рівень інфляції, приховуючи від простого наро ду те, що вона була значно вища в часи, коли нинішні га ласливці мали владні портфелі.
ЛАТАННЯ ІМІДЖУ Новітня історія свідчить, що після приборкання різкого рос ту цін вони не повертаються, як правило, до старого розміру, а залишаються на новому рівні. А потім їх накручують ледь замітно. Яскравою ілюстрацією є такий приклад. У час прем’єр ства Ю. Тимошенко, коли за одну добу нувориші від ліків майже повсюдно різко накру тили на них ціну, глава уряду блискавично не лише засуди ла їхні дії. За її розпоряджен ням розробили і широко роз рекламували ряд заходів щодо повернення цін до попередньо го рівня. І хворі, яким ліки ста вали недоступні, повірили, що уряд наведе порядок. Та це, як засвідчили по дальші реалії життя, був мах ровий піар. Після владних “за ходів” вкрай необхідні ліки ста ли більш недоступними. Подіб ними фактами досить багате минуле “помаранчеве” п’ятиріч чя. Воно, вважаю, ввійде в іс торію нашої незалежності як найбільша руйнація в різних сферах, особливо щодо висна ження простого народу інф ляцією.
Не дивно, що тимо шенківці, ющенківці та їхні со ратники всіляко замовчують про розкручений ними руйнів ний маховик. А щоб підлатати свій імідж, тепер видають себе ледь не найбільшими страдаль цями за долю простого народу. Тож нинішній уряд без піару, крок за кроком і ціною великих зусиль розчищає залишені йому попередньою командою дебрі, допускаючи, безпереч но, й помилки. І от за них, як за рятівне коло, хапаються “пома ранчисти” й піднімають гвалт. І багато співвітчизників, не маю чи реальної інформації, вкотре починають вірити галасливим плакунам за їх долю. Виходить, нічого не навчили наслідки істерії гірка історія “помаранче вого” п’ятиріччя.
Петро ПИРОЖУК.
Останні статті:
- 06/11/2010 19:29 - Друге народження “солодкого” заводу
- 29/10/2010 19:46 - Масштабні інвестиції
- 24/10/2010 20:07 - Чи зростуть мінімалки?
- 15/10/2010 17:11 - Диктує бізнес...
- 27/09/2010 22:28 - Віддача від операції "Бюджет"
Попередні статті:
- 27/09/2010 22:19 - Хто як будує
- 17/09/2010 16:20 - Більше, ніж по Україні
- 07/09/2010 15:46 - Лицемірство
- 21/08/2010 07:37 - Майно має надійних власників
- 21/08/2010 07:33 - Злети і падіння
