Створюється в державі, особливо в нашому за хідному регіоні, парадок сальна ситуація: екс владні банкрути та їх по літичні осередки і крику ни прагнуть допущені в часи свого царювання ве личезні провали в госпо дарці списати на тепе рішній режим, який з по тугами виводить країну з прірви. Навіть спокійний, врівноважений та далеко глядний прем’єр Микола Азаров у оцінці таких дій не витримав: "Це кричу ще лицемірство!.."

ТЕПЕР економіка поча ла підніматися з колін. Держкомстат підраху вав: у минулому кварталі – пер шому періоді каденції уряду М.Азарова – валовий внутрішній продукт зріс порівняно з першим на 3,9 відсотка. Цей показник по праву вважається комплексним і агрегатним і в кожній країні найбільш повно розкриває еко номічну ситуацію. У "помаранчеві" часи, зреш тою, й в попередні періоди Ук раїна характеризувалася низь ким рівнем ВВП.

І це найбільш глибинна причина зубожіння населення. Доки в нас не почне він підвищуватися, то не поліп шуватиметься рівень нашого життябуття. Отже, зростання ВВП має стати основним пріори тетом економічної політики, бож це основа розв’язання головних економічних і соціальних про блем.

Теперішню ситуацію аналіти ки оцінюють оптимістично. Так, один з них – економіст інвес тиційної компанії Astrun Олексій Блінов прогнозує ріст ВВП за підсумками року на 5 відсотків. Це свідчить про правильні дії уряду щодо розчищення завалів, які залишила команда Юлії Ти мошенко. Про їх катастрофізм для країни свідчать бодай такі дані. Падіння ВВП в Україні за 2009 рік склало майже 15 відсотків. Цей показник значно гірший, ніж у інших державах СНД. Промис лове виробництво скорочено на 22 відсотки, практично протягом року зупинилося будівництво – його обсяги впали в декілька разів. До катастрофічного стану доведено державні фінанси – державний борг виріс утричі. Такого ще не було за всю історію незалежності України. Та про цей важкий спадок "націоналпатріоти" мовчать, як риба у воді. Чому, зрозуміло. Адже провали є результатом правління нині ексвладного і їх любимого тандему Тимошенко Ющенко. А тепер, коли в госпо дарці появилося, як кажуть, світло в кінці темного тунелю, піднімають ґвалт.

Виходить, оздоровлення дер жави не до душі горластим бо сам тих політичних сил, які роз валили і розікрали могутній гос подарський комплекс, котрий створював не лише наш народ. "А тепер ці хлопці, – цілком ре зонно підкреслив М.Азаров, – виявляється, почали "турбувати ся" про розвиток економіки, при множення національних ба гатств і про підвищення доходів бідних верств співвітчизників. Це ж кричуще лицемірство!..." Оця "турбота" ексвладних сил є фактично ширмою, якою праг нуть прикрити свої руйнівні дії. І таким чином здобути серед насе лення нові дивіденди, котрі, ох, як потрібно під час наступних виборів до органів місцевої влади.

ДОСИТЬ сильно про являться лицемірство владнополітичних банкрутів щодо оцінки тепе рішньої цінової ситуації, зокре ма в газовій сфері. Змальовую чи її в одних чорних тонах, теж жодним словом не обмовлюють ся, що інфляційний маховик роз крутив їх любимий "помаранче вий" режим. А нинішній уряд ціною великих зусиль його зупи няє. Більше того, руйнує нищівні схеми, зокрема, щодо необґрун тованої ціни на газ, яка призве ла до перекосів у економіці й обернулася важкою проблемою для державного і сімейного бюд жетів. Так, купуючи в росіян газ по 330 доларів за тисячу кубо метрів, уряд Ю.Тимошенко про давав його населенню по знач но нижчій ціні, а різницю покри вав позиками Міжнародного ва лютного фонду. За час його ка денції державний борг виріс більш, ніж утричі, й досяг 316 мільярдів гривень.

Отже, кож ний співвітчизник завинив у ме жах 7000 гривень. Новий шквал вогню, яким ексвладні політики намагають ся зупинити дії уряду щодо стабілізації в економіці, зменши ти розмір державного боргу та припинити руйнування вітчизня ної нафтогазової галузі й систе ми житловокомунального гос подарства, викликала нова ціна на газ. Її породжено тим, що про довжувати і далі жити в борг не можливо. А щоб зменшити на вантаження на сімейні бюджети бідних верств населення, уряд створив всеохоплюючу систему субсидій. Борючись за повернення вла ди на її олімпі та закріплення своїх позицій в регіонах, насам перед, у західних, "любимці" на роду всіляко затушовують оздо ровчі кроки влади загалом у ціновій сфері. Будьмо реаліста ми: вони ще незначні, бо зупи нити надто сильно розкручений "помаранчистами" інфляційний маховик нелегко. У перший рік каденції уряду Ю.Тимошенко рівень інфляції в Україні досяг серед держав Західної Європи та колишньої союзної спільноти рекордної відмітки – 22,3 відсот ка.

Ця висока планка виявилася не останньою – політика влади сприяла розкрутці інфляції й в минулому році та початку ни нішнього. Тож виникає резонне запи тання: чому ті, хто тепер, у час оздоровлення господарки дер жави, піднімає ґвалт щодо вива жених дій уряду, а в часи "пома ранчевого" цунамі на били на сполох? Очевидно тому, що по всюдно у виконавчих структу рах домінували їх бездарні ку мири, котрі майстерно запудрю вали мізки на кшталт: не стане нас при владі, то буде гірше. Хоч насправді падати вниз уже не було куди, бо опинилися на дні.

ПАРАДОКС лицемірства скривається і в тому, що теперішній владі досить часто пришивають абсолютно не властиві їй ярлики. Збираючи матеріали для цієї публікації, зіткнився на ринку в обласному центрі з таким фактом. "Докеру валася нова влада до ручки, – кричав якись молодик, тримаю чи в руках пакет гречки. – По дивіться на її ціну – різко стриб нула вгору". Інші покупці, нема ючи реальної інформації, його підтримували. А основу теперішніх гречаних негараздів закладено давнопре давно, про що свідчать дані офіційних джерел. Тривалий час в Україні скорочують посівні площі під гречку. Якщо в 2000 році вони становили 574 тисячі гектарів і з них було зібрано її 480 тисяч тонн, то Тимошенківський агропромний бізнес вніс у виро щення цієї культури корективи в бік різкого зниження. Торік під гречкою було зайнято лише 273 тисячі гектарів, які дали врожай 273 тисячі тонн. Зниження, по годьтеся, катастрофічне. Агробізнесу, виявилося, не вигідно було займатися гречкою. Вона, мовляв, не давала такі прибутки, як, скажімо, сонячник чи ріпак.

Крупа гречки від цьогорічно го врожаю буде не скоро. Тож головні гравці на "дикому" рин ку, який сформовано в попередні роки, вирішили підлататися на обмалі гречки накрутками на неї цін. За розрахунками директо ра Консалтингового агентства "ААА" Сергія Наливки тепер для повного гречкового благо получчя на вистачає крупи. Доведеться, як раніше часник, її імпортувати з Китаю, де те пер гречку масово вирощують. Та й підсоблять деякі регіони нашої країни, де не вважають цю культуру невигідною. На Харківщині, наприклад, у цьо му році під нею зайнято значно більші площі, ніж торік. Тепер збирають хороший врожай, крупа з якого, за висновками місцевих експертів, внесе ко рективу в цінову політику. Любителів страв з гречки, як свідчить її реалізація, не так ба гато. А в зв`язку з ціновим на неї бумом знизиться попит. У по купців є вибір – її замінять ри сом, макаронам чи картоплею. Та хоч гречаної крупи з мину лого врожаю маємо менше, ніж раніше, а з нового буде не скоро, її наявність не дає підстав для цінового буму. Та він, вважаю, пов`язаний з наступними вибо рами до місцевих рад. Політику навколо нових цін роздмухують антивладні сили. Адже пакет гречки з високою ціною – від мінний агітпривід. Тож не виклю чаю, що після виборів ажіотажу навколо гречки не буде.

На світлині: стурбованість новими цінами на гречку. Петро ПИРОЖУК.