До чергової газової атаки на співвітчизників вдалася Національна комісія регулювання енергетики ( далі НКРЕ) – з першого серпня підвищує ціну на “блакитне” паливо на 50 відсотків. Таким чином дано “зелене світло” на накрутку цін і на “комуналку” . Фактично комісія виконала одну з кількох головних вимог Міжнародного валютного фонду щодо вищої ціни на газ для населення.

За бідних заплатить казна Передостання атака НКРЕ на населення відбулася рівно рік тому при Кабміні Юлії Тимошен ко, але вона захлинулася. Суд відмінив рішення цієї інституції про різке підвищення ціни на газ. Свій вирок Феміда мотивувала ось чим: рішення НКРЕ не підкріплено пакетом заходів щодо соціального захисту про стого населення, не погоджено з Асоціацією профспілок. Отже, суд врятував “помаранчевий” уряд від проклять людей і зни ження його рейтингу, а спожи вачів – від погіршення життя.

Нагадаю, що НКРЕ є фор мально незалежною інституцією. Що стосується ціни на газ, то прагне довести її до економічно обгрунтованих норм. Але не за рахунок, як говорили в ко муністичні часи внутрішніх ре зервів, а витрушування гаманців простого населення. Та, сумніва юся, чи, будучи незалежною, НКРЕ приймає рішення са мостійно, без погодження з уря дом. Тепер, очевидно, Феміда не вдаватиметься до такого поря тунку споживачів від нової газо вої атаки. Бо ж уряд оперативно визначився, як захистити від неї бідні верстви населення і як за нього платитимуть багаті.

Прес секретар прем”єра Віталій Лукя ненко повідомив, що Кабмін уже прийняв рішення: з першого серпня платитиме з держбюд жету субсидії всім, у кого оплата за житловокомунальні послуги “з”їдає” понад 15 відсотків до ходів, а в пенсіонерів – 10ть. Порівняно з теперішніми пла тежами є суттєве полегшення від нового підвищення цін. Адже нині малозабезпечені платять “за воду, газ і світло” не більше 20 відсотків доходів, а пенсіонери – не більше 15ти. Та й “бюро кратії”, як наголосив прем”єр, не допустять.

Адже всім пенсіоне рам субсидію збільшать автома тично – і тим, хто її вже одержує, і тим, хто вперше набуває на неї право. Багато й тих, хто працює, тепер теж підпадають під субсидію. Тож як їм бути? Ось що роз”яс нив прессекретар Міністерства праці й соціальної політики Ми хайло Кухар. Претенденту на субсидію необхідно подати у відділення цього відомства дек ларацію про доходи. Тут вирі шать, потрібна чи ні доплата з казни за “комуналку”. Козир для опозиції Нині, стверджують в Кабміні, субсидії одержують майже 800 тисяч співвітчизників. У зв”язку з новою газовою атакою до них добавиться ще в межах 300350 тисяч чоловік. Отже, кошти на субсидію зростуть. Важко прогнозувати, як ви ток в 1,5 раза ціни на газ для комунальної середи позначить ся на її роботі.

Адже тепер, коли газова атака розроблена НКРЕ лише на папері (дивіться інфо графіку), населення за її послу ги допускає величезні борги. Будьмо реалістами: якщо бага то споживачів нині неспроможні викроїти кошти на оплату “кому налки”, то навряд чи стануть за неї справно платити в нових умовах. Зрештою, ніхто толком не може сказати, як підлатає нова ціна ЖКС. Адже тарифи для її підприємств передбачено підви щити з теперішніх 872 гривні до 1309 гривень за тисячу кубічних метрів газу. Зате в політиків з приводу нової газової атаки різні думки. Зрозуміло, засудив її міністр тіньового Кабміну Олександр Гудима, якому довірено тепло енергетичний комплекс, хоч про ти річної давності рішення НКРЕ про підвищення ціни на газ він не обмовився жодним словом.

А незалежний експерт Валентин Землянський вважає, що те перішнє рішення НКРЕ правиль не, бо ж поліпшить платіжний баланс НАК “Нафтогаз”. Чимало знавців дотримують ся й такої думки: мовляв, у бага тьох регіонах зростуть тарифи на тепло й гарячу воду лише в наступному році. Адже підви щувати їх до місцевих виборів рівнозначно, що теперішній владі підрізувати під собою гіллю, на якій сидить. Потім, щоб рішення місцевої влади про нові накрут ки вступили в силу, то необхідно відповідний час. І все ж рішення НКРЕ є таким важливим козерем для опозиції, якого вона ніколи не мала. Ним уже почала користуватися Ю.Ти мошенко. Її харазматичність, поєднана з вмінням словесно нищити своїх опонентів приваб лять, безперечно, виборців.

Адже чимало з них оцінюють лідерів не за конкретний внесок у розбудову держави, а вміння показати себе борцем за добро бут народу. Кращого в цій справі майстра, ніж вона, не знаю. Плоди старої влади Нинішня влада лише пожи нає гіркі газові плоди, які почали вирощувати “демократи” в перші роки нашої незалежності, а спри яв їх зрілості “помаранчевий” режим. Так, при комуністичній системі не було жодних проблем з ціною на “блакитне” паливо, бо вона вкладала великі кошти на розвідку й освоєння вітчизняних газоконденсатних родовищ, які віддячували старицею.

Протягом 30 років видобуток газу значно перевищував рівень його власного споживання – ук раїнські трударі давали “на гора” в тричі більше, ніж тепер. Тоді почалися поставки нашого газу в зарубіжжя: по новому газопро воду Дроздовичі – Держкордон до Польщі, а згодом було введе но в експлуатацію підземну ар терію ДолинаУжгород і по ній наш газ одержала Чехословач чина. Цими поставками було по кладено початок екпорту влас ного газу до Європи. Та могутній комплекс щодо розвідки й освоєння родовищ, котрий залишила комуністична система, політика новітніх “де мократів” почала плюндрувати, як усю економіку, і від нього те пер маємо те, що залишають голодні вовки від ситої вівці.

На томість владні “патріоти” неза лежної держави розкручували політику чимраз більшої залеж ності від російського газу, яка фактично породила теперішні труднощі. Кожне підвищення ціни на газ збіднює просте населення. Та, з другого боку, наможливо продо вати товар значно дешевше, ніж купуємо. Якщо б мали газ по 50 доларів за 1000 кубометрів, як, скажімо, в 2004 році, то й тари фи були всім доступні. А одер жуємо його по 236 доларів і, сла ва Богу, не по 336ть, як виторгу вала в Росії Ю.Тимошенко у часи свого прем”єрства. Тож Міжнародний валютний фонд поставив питання руба, зокрема, без підвищення ціни на газ для споживачів нам не бачити його кредитних траншів, як своїх вух. А його фінанси, ох, як потрібні для підняття держави з руїн, які залишив “помаранче вий” режим. Без його траншів навряд чи вдасться швидко вста ти з колін.

Петро ПИРОЖУК