Газета Прикарпатська правда

Skip to content

Sun05202012

Останні новини:

Рівність перед законом

Тайны наших гор

За рік мінус 145 000

Під депутатським "дахом"

Кабмін: біля небезпечної межі чи закономірність

Back Аналітика

Культура

Пам’яті розстріляних

П'ятниця, 12 серпня 2011, 20:13

Перегляди: 172

1
2
3
4
5

(1 Проголосувало)

Недавно біля сіл Рибне і Павлівка Тисменицького району пройшли заходи щодо вшанування пам'яті представників польської та єврейсь кої національностей, розстріляних фашистами у Чорному лісі в серпні 1941 року. За сприяння ОДА, з ініціативи товариства польської культури Пшиязнь м.ІваноФранківська на місці поховань жертв нацистів спо руджено деревяну міжконфесійну каплицю, пам'ятний знак роботи львівського скульптора О.Криськіва, проведено впорядкування тери торії.

У поминальних заходах взя ли участь голова ОДА М.Виши ванюк, виконуючий обов’язки Генерального консула Рес публіки Польщі у Львові Анджей Дрозд, генеральний секретар Ради охорони памяті Боротьби та Мучеництва Республіки Поль ща Анджей Куншту. Виступаю чи на багатолюдному віче реквіємі, М.Вишиванюк зазна чив, що це надто жахлива тра гедія. І нинішній день дає нам право зібратися тут, щиро помо литися, і сказати самим собі, що спільно ми маємо зробити все від нас залежне, щоб ніколи ота страшна трагедія не повторила ся. Щоб на нашій землі були мир і злагода поміж людьми. Кері вник області подякував всім, хто долучився до впорядкування цього місця. А тодішня трагедія розвива лася так. Внаслідок швидкого захоплення території західних регіонів України нацистськими військами на початку Великої Вітчизняної війни більшість єврейського населення міста Станіслава не змогла евакую ватися. Таким чином, в окупації, що тривала з 2 липня 1941–го до 27 липня 1944 років, опинилося майже 30 тисяч євреїв.

Крім них – мешканців Станіс лава – долю місцевої громади розділили також євреїбіженці, котрі прибували сюди з Німеччи ни, окупованої у вересні 1939 року Польщі та інших територій, а також майже тисяча депорто ваних угорських євреїв, які опи нилися в місті наприкінці липня 1941 року. Масове знищення євреїв Станіслава почалося з перехо дом міста 1 серпня 1941 року в німецьку зону окупації. До цього часу воно було зайняте угорсь кими військами. Але ще до офіційної передачі влади німцям у Станіслав 26 липня 1941 року прибуло гестапо, яке наказало представникам єврейської гро мади провести реєстрацію інтелі генції за спеціальностями нібито для її працевлаштування і за безпечити явку в гестапо 3 серп ня 1941 року для отримання вказівок щодо майбутньої робо ти. Представників інтелігенції, які не прибули добровільно, зганя ли з усього міста у в'язницю, за повнюючи ними всі камери та двір. Особливо витончено на цисти знущалися над ортодок сальними євреями.
Усього за шість днів німці зни щили 2865 осіб – 142 лікарів, 68 інженерів, 425 учителів, 9 худож ників, 7 письменників, 135 юристів, 180 представників єврейської громади й рабинів, 27 артистів і музикантів, 28 ветлікарів, 76 фармацевтів, 1750 службовців. Розстріляних у приміщенні гестапо, на подвір'ї в'язниці, померлих і ледь живих вивозили в ліс за селом Пав лівка. У Чорному лісі є могили 2840 убитих євреїв. Німецькі карателі на чолі з шефом Станіславського геста по гауптштурмфюрером СС Ган сом Крюгером після розстрілу поляків у Львові та євреїв у Станіславі організували масове знищення польської інтелігенції. Як стверджують дослідники цієї трагедії, для того, щоб ареш тувати максимальну кількість по ляків, нацисти вдалися до підсту пу. Вони закликали всіх осіб польської національності прибу ти до комендатури, де з ними нібито мали підписувати угоди про подальше працевлаштуван ня.

Зважаючи на реалії голодно го окупованого міста, отриман ня будьякої роботи було для людей соломинкою до виживан ня. А тому вони масово зголошу валися на заклик окупантів. На томість їх саджали до в'язниці, звідки потім роздягненими пе реправляли в село Павлівку на розстріл. Карателі не шкодували ні ста рих, ні дітей. Лише окремим ув'язненим дивом пощастило вижити у тій страшній колотнечі. Вони переховувалися у жителів села Рибне, а потім перебрали ся до Львова і після війни – в Польщу. За архівними даними СБУ, загалом у Чорному лісі знищено сім сотень поляків із Станіслава, Тисмениці та навколишніх сіл. Серед них була студентська мо лодь. У 90х роках минулого сто ліття члени товариства Ме моріал провели пошукові робо ти. До них приєдналися окремі поляки, члени Товариства охо рони пам'яті боротьби та муче ництва Республіки Польща, польська фірма Енергополь, яка в Богородчанах будувала газокомпресорну станцію. Було впорядковано місце захоронень, вставлено хрест на 8 загальних могилах. У 1991 році – на 50річчя розстрілу поляків – поставлено пам'ятник з хрестом та бронзо вою таблицею.

Наш кор.

Останні статті: