Одним з учасників відомого в обласному центрі хору “Фронтові друзі” є Іван Корицький, якого недавно вітала “Прикарпатська правда” з 75-літтям. Любов до пісні й музики він до виходу на заслужений відпочинок прищеплював дітям різних навчальних за кладів, де працював. Прожиті роки – свої й родини – він розкрив у книжці “Земному щастю поклонюсь”, яка недавно побачила світ.Вона є фактично літиписом родини. Перші віднайдено згад ки про малоросійського дворя нина полковника Якова Кориць кого, який у 1679 році служив у Чернігівській губернії. Дідусь Антон і бабуся Палажка по бать ковій лінії, які проживали у селі на Житомирщині, були добрими господарями.
Вони виховали семеро дітей, які продовжували рід. У тяжкі роки війни стали на захист рідної землі. Так, батько Івана Тимофійовича, який рахом з дружиною виростили також семеро дітей, з перших днів війни з фашизмом вступив до парти занського загону і лише в 1946 повернувся додому. Згодом сім’я переїжджала в інші місцевості, де можна було вижити бага тодітній родині і дати дітям освіту. В 17 літ Іван Тимофійович закінчив сьомий клас і добре грав на балалайці, а старший брат ще навчив грати на гармошці. Так заробляв на прожиття аж до призову в армію.
Під час служби вивчив нотну грамоту, купив ба ян. Після звільнення в запас у 1958 приступив до праці в район ному будинку культури м. Сос нівка. Тут і знайшов свою долю – Марію Вівчаренко, з якою разом живуть 52 роки. Згодом поступив до Рівненсь кого державного музичного учи лища, а в 1962 закінчив Івано Франківське державне музичне училище ім. Д. Січинського. Разом з дружиною вихову вали не тільки своїх дітей, внуків і правнуків. Багатьом школярам і. Корицький прививав любов до пісні, музики, навчав гри на на родних інструментах, організо вував концерти, народні гулян ня. З щирістю згадують уроки музики випускники шкіл, дяку ють за набутий фах музиканти, а жителі за чудові пісні хорів, ансамблів під його орудою. Відрадно, що Іван Тимофійо вич не лише майстерно виконує твори маститих авторів, а й сам пише вірші й пісні. Вони, як і численні світлини, доповнюють його книжку.
Любов ЗОРІНА.
Останні статті:
- 11/12/2010 00:14 - Антирадість, або Що засмучує українців?
- 03/12/2010 16:00 - Вистава “Тев’є-Тевель” припала до душі
- 03/12/2010 15:49 - У міліції Прикарпаття – свій музей
- 26/11/2010 12:47 - Вторая персональная
- 06/11/2010 19:58 - Квасимо капусту
Попередні статті:
- 24/10/2010 20:35 - По главной улице с оркестром
- 15/10/2010 19:58 - Відзначено сторіччя школи
- 15/10/2010 19:52 - Нейрохірург
- 08/10/2010 16:36 - ПРИСЯГА
- 08/10/2010 16:21 - Три поді ї одного дня
