28 років свого життя присвятив справі порятунку людей підполковник внутрішньої служ% би у відставці Богдан Сташко. Його багаторічна бездоганна служба у пожежній охороні краю ще раз доводить, що професія рятувальника – лише для мужніх, сильних духом, морально й фізично загартованих людей. Труднощі ніколи не лякали Б. Сташка, адже цей шлях він обрав цілком зважено.

Богдан Лук'янович народився у древньому Галичі. Після закінчення середньої школи у молодого хлопця не виникало сумнівів щодо вибору професії, адже з дитинства мріяв бути пожежником. У 1971 році поступив до Львівського пожежного училища, яке успішно закінчив у 1974 році. Після закінчення навчання молодого пожежника відправили за розподілом на роботу в Оренбурзьку область, де він працював на посаді начальника караулу СДПЧ-16 м. Орська. Перші роки професійного становлення стали справжньою школою мужності, адже доводилось виїджати на серйозні великі пожежі, на практиці демонструвати свої знання і вміння, здобуті під час навчання.

У 1977 році Богдан Сташко перевівся у рідні краї й був призначений інженером відділу служби та підготовки пожежогасіння у Відділ пожежної охорони УВС в Івано-Франківській області. На цій посаді молодий фахівець відповідав за розвиток пожежно-прикладного спорту. І цей вибір не був випадковим, адже ще зі шкільних років Богдан Лук'янович активно займався волейболом, баскетболом, настільним тенісом та лижними гонками. Тому заняття пожежно-прикладним спортом стало природньою необхідністю для вдосконалення професійних навичок.

У 1978 році Богдана Сташка призначили на посаду оперативного чергового по місту ІваноФранківську. Кадрове зростання потребувало нових професійних знань, тому в 1984 році перспективний працівник пожежної охорони вступив до Вищої інженерної пожежно-технічної школи МВС СРСР у Москві. Активні заняття спортом і навчання чергувалися з виконанням безпосередніх професійних обов’язків. Богдан Лук’янович пригадує: доводилося гасити чимало масштабних пожеж. За ліквідацію однієї із них – на Іванофранківському комбінаті хлібопродуктів – отримав нагрудний знак "За відмінну службу". Ще одну нагороду – нагрудний знак "Кращому працівнику пожежної охорони" – офіцер одержав за мужність та відвагу, проявлені під час гасіння великої пожежі в обласному центрі.

За участі Богдана Сташка будувався спортивно-оздоровчий комплекс, котрий досі є гордістю Головного управління МНС в області. У 1994 році Богдан Лук'янович призначений на посаду заступника начальника відділу служби та пожежогасіння УДПО УМВС в Івано-Франківській області, а через рік підвищений до посади начальника відділу. В 1999 році він підполковником внутрішньої служби вийшов на заслужений відпочинок, віддавши улюбленій справі 28 років свого життя. Робота в пожежній службі була б набагато важчою без підтримки дружини Галини Василівни, яка теж працювала в пожежній службі на посаді диспетчера центрального пункту пожежного зв'язку.

До речі, син Олександр, за прикладом батька, теж обрав професію рятувальника й тепер гідно несе службу на посаді пожежного СДПЧ-1 міста Івано-Франківська. Перебуваючи на заслуженому відпочинку, Богдан Сташко стежить за подіями, що відбуваються в пожежно-рятувальних підрозділах області й радіє їх досягненням, активно спілкується із молодими рятувальниками та щедро передає їм свої знання. Він бере активну участь у діяльності Івано-Франківської організації Всеукраїнської Асоціації ветеранів та пенсіонерів МНС України. Роки летять за роками, але кропітка щоденна праця, віддана людям заради їх благополуччя та безпеки, помножена на ризик і небезпеку, відшліфувала характер та зробила чіткішими та безкомпроміснішими життєві принципи – жити на благо інших.

Центр пропагнади ГУ МНС в області.