У доробоку Петра Грабового – три винаходи, понад 60 рацпропозицій та багато методик оздоровлення, очищення води, а ще чудові вірші. Народився цей залюблений у життя чоловік у 1926 році на Кіровоградщині в сім’ї селянина Єгора, який пройшов фронти першої світової війни, повернувся інвалідом і виховав шестеро дітей, дальшу долю яких змінила війна з фашизмом.

Старший брат – Олександр – з перших днів був на фронті й закінчив її у званні майора. У 1943 році. після звільнення від ворога рідного населеного пункту, на фронт іде й Петро. Зустрілися брати на фронто вих дорогах під Гдинею. Тут піхотинець Петро одержав пер шу бойову нагороду “За муж ність” за взяття “язика”, котрий дав цінну інформацію про во рога. Після війни Грабовий про довжував служити і після де мобілізації поїхав до брата в Дніпропетровськ, де закінчив десятирічку, а згодом місцевий інститут залізничного транс порту.

З 1958 року Петро Єгоро вич починає трудовий шлях у Львівському управлінні колії, спочатку черговим на станції Рахів, Яремче, а згодом в Івано Франківську інспектором по обладнанню. Раціоналізаторсь кий хист найбільш проявився на роботі Винаходи П.Грабово го були запатентовані й прий няті до застосування. Активна життєва позиція ве терана проявлялася і у спілку ванні з молоддю – школярами, студентами. Його завжди за прошували в народний музей “Герої Дніпра” на зустрічі з мо лодим поповненням армії. Сво го сина і внука виховав разом із дружиною Марією, яку зустрів на Прикарпатті, котра, на жаль, надто скоро пішла з життя. Тепер Петро Єгорович ба гато читає, виготовляє піраміди для очищення енергії, рамки і маятники для заміру біополя і пошуку підземних водних дже рел, зустрічається з друзями ветеранами, пропагує здоровий спосіб життя. Пише до газет цікаві спостереження про багат ство природи, яке повинно бути збережене для нащадків. Ота кий він, ветеран війни і праці.

Любов ЗОРІНА.