Серед справ, по яких оцінюють роботу органів місцевої влади, є благоустрій населених пунктів. Тож не дивно. що перед кожними виборами чимало тих, хто прагне потрапити в ці органи, дають широкий спектор обіцянок – від ремонту доріг і вулиць до приведення в належний вигляд об”єктів соціально культурного призначення. Не виняток, очевидно, буде й цьогорічна передвиборна кампанія.

Та, на жаль, постійно сти каємося з фактами розбіжності слів з ділом. Здобувши владу, чимало новоспечених керівників місцевої влади забувають про свої обіцянки. Більше того, шу кають і знаходять причини, аби виправдати, чому на ряді вулиць ні пройти, ні проїхати, чому за клади “соціалки” відлякують своїм зовнішнім виглядом тощо. Зрозуміло, можливості міс цевої влади різних населених пунктів неоднакові. Адже в од них є достатньо джерел попов нення бюджету, а в інших їх стільки, як кіт наплакав. До ос танніх належить і наше село Ан тонівка Тлумацького району, де нема навіть сільської ради. Бо ж за кількістю населення воно не велике й не положено мати свій місцевий орган влади. Обслуговує антонівців сіль рада сусіднього Олешева.

Сільський голова Михайло Кузів цікаво розповідав про діла й можливості очоленого ним ор гану влади. До вирішення пи тань, які хвилюють населення, залучають актив. Тут розуміють, що в наш нелегкий час саме з його допомогою можна багато чого зробити щодо виконання Закону “Про місцеве самоврядування в Україні”.І роблять в межах своїх мож ливостей. Серед добрих справ – розчищення русла річки Тлума чанка. У час опадів вона затоп лює городи, зводить нанівець пекельну працю людей. Водночас з тривогою гово рив про проблеми, зокрема, щодо реформ. “За мою каденцію вони відбувалися в різних сфе рах, зокрема в сільському гос подарстві. Однак віддача від них не завжди така, як очікується”.

У цьому сама переконуюся на фактах з нашої Антонівки. Аграрний сектор добряче зане пав, хоч, як стверджують сільські ветерани, він у старі часи розви вався. Поля, на яких гуляла техніка, давали належну відда чу. Хоч тваринництво в селі відставало від рівня передових господарств, усе ж робота вела ся на належному рівні. У біль шості населених пунктів, де роз вивалися аграрні галузі, вони асигнували чималі кошти на со ціалку. Ветерани розповідали, як за їх рахунок і в селах району зво дилися її обєкти. В одних вирос тали приміщення закладів куль тури, в інших – медпункти. Сила ми господарств упорядковува ли вулиці, дороги, зрештою, при водили в належний вигляд насе лені пункти. Тон задавали, як правило, місцеві депутати. Їх обирали по мажоритарному виборчому ок ругу і, фактично, були підзвітні своїм виборцям. А обрання за списками партій різко знизило їх відповідальність за ситуацію в своєму населеному пункті. Вва жаю, що її підвищить нинішнє законодавство.

І все ж спадок, який в багать ох населених пунктах залишать теперішні обранці людей, пла чевні. Яскравою ілюстрацією є моя Антонівка. І не лише вона. Молоді нема де прикласти свої сили та енергію. Нема кому на лежно взятися за організацію дозвілля. Тож не дивно, що хлопці й дівчата втікають з бага тьої сіл. У жовтні, коли вибори прой дуть згідно нового законодавст ва, надіюся, прийдуть такі депу тати, які краще уболіватимуть за своі населені пункти. Бо лише гідні їх представники у владі здатні полегшити життя буття своїх виборців. Тож все зале жить від того, кого оберуть в органи місцевої влади – обіцяль ників, умільців використати своє нове становище для збагачення чи справжніх турботливців про поліпшення справ у своїх насе лених пунктах. На світлині: одна з най більш упорядкованих місцин в обласному центрі – площа біля Ратуші.

Іванна БЛАЩЕНКО. Студентка Прикарпатського Університету імені В.Стефаника.